Особливу роль у числі складових, що можуть забезпечити успішну антикорупційну діяльність, відіграє наявність належного законодавства. Адже зрозуміло: протидія корупції в правовій демократичній державі можлива лише на правовій основі — це стосується як правозастосовної діяльності, прояву політичної волі, так і всіх інших заходів, які вживаються у сфері протидії корупції.

Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначаються заходи, які спрямовані на запобігання і протидію корупції. Одним із заходів, який спрямований на запобігання і протидію корупції є обмеження щодо роботи близьких осіб.

Статтею 9 закону «Про засади запобігання і протидії корупції установлюються обмеження мати у безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким особам.

Це обмеження стосується:

1) Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, міністрів, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступників, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

2) народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад;

3) працівників патронатних служб Президента України, Голови Верховної Ради України, членів Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій;

4) державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування;

5) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

6) суддів Конституційного Суду України, інших професійних суддів, Голови, членів, дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службових осіб секретаріату цієї Комісії, Голови, заступника Голови, секретарів секцій Вищої ради юстиції, а також інших членів Вищої ради юстиції, народних засідателів і присяжних (під час виконання ними цих функцій);

7) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

8) посадових і службових осіб органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

9) членів Центральної виборчої комісії, Керівника та інших працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії, патронатної служби Центральної виборчої комісії, Служби розпорядника Державного реєстру виборців, а також посадових або службових осіб інших органів державної влади та місцевого самоврядування;

10) посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, близькі особи — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

У разі виникнення обставин, що порушують такі вимоги, відповідні особи, близькі їм особи зобов’язані усунути ці обставини у п'ятнадцятиденний строк.

Якщо в даний строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Необхідно мати на увазі, що зазначене обмеження по суті складається з двох окремих заборон: мати в підпорядкуванні близьких осіб або бути їм безпосередньо підпорядкованим.

Тому, наприклад, ситуація, коли близькі особи перебувають у відносинах безпосереднього підпорядкування і при цьому підпорядкована особа працює у сільській місцевості, а керівник працює у місті, потребує врегулювання, оскільки має місце порушення обмеження з боку особи, яка є керівником.

Уникненню порушень вказаного обмеження сприяє, перш за все, чітке усвідомлення посадовими особами його змісту та можливих негативних наслідків.

Разом із тим передбачено випадки, коли обмеження не застосовується. Це правило не поширюється на народних засідателів і присяжних. Також це право не застосовується до осіб, які перебувають на виборній посаді або безпосередньо підпорядковані близьким їм особам, які перебувають на виборних посадах. Виняток із цього правила становлять також особи, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, а також у сільській місцевості та гірських населених пунктах.

Зазначене обмеження сприяє нормативно визначити рамки правомірної й етичної поведінки особи, уповноваженої на виконання функцій держави, для досягнення чесного й сумлінного виконання своїх службових обов’язків.

Також діючим на сьогодні запобіжним заходом протидії корупційним правопорушенням є закріплення законом обов’язку за державними службовцями в управліннях, посилювати боротьбу з корупцією та іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері, виконання яких організовано посадовими особами в повсякденній діяльності.

Котелевська В. Ф.