Управління Пенсійного фонду України повідомляє, що одними з основних складових розрахунку пенсії є страховий стаж та заробітна плата застрахованої особи. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. за № 22-1, для призначення (перерахунку) пенсії подається довідка про заробітну плату встановленої форми. Зокрема, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому, врахування заробітної плати за періоди роботи по 30 червня 2000 року провадиться на підставі довідки про заробітну плату, яка береться до уваги для розрахунку пенсії виключно за умови підтвердження її первинними документами.

Така довідка видається згідно з встановленою формою на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

А це означає, що у зв’язку з необхідністю підтвердження первинними документами відомостей про заробітну плату, які надаються для призначення (перерахунку) пенсій, велике значення для реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення має дотримання роботодавцями, ліквідаторами та арбітражними керуючими вимог щодо збереження архівних документів та порядку їх передачі до архівних установ у випадку ліквідації, банкрутства, реорганізації підприємств, установ та організацій.

Відсутність документів про заробітну плату – це мінімальний розмір пенсії не залежно від кількості відпрацьованих років. Тож кожен документ – це людська доля, її захист, її соціальний пакет на випадок втрати працездатності.

Дуже шкода, але бувають випадки коли людина, пропрацювавши багато років у шкідливих умовах, не може використати своє право на більш ранній вихід на пенсію, тому що архіви в організаціях не збереглися або велися неналежним чином. Є випадки, коли документи ліквідованих установ та організацій передані на зберігання не в повному об'ємі і не несуть необхідної інформації.

Найгірший варіант: коли підприємство вже не діє, рішення про його ліквідацію не прийняте, документи на зберігання не передані і за них ніхто не несе відповідальності, що призводить до їх зникнення. В цьому випадку про призначення пенсії на пільгових умовах не може бути мови.

Для захисту соціальних прав громадян збереження архівів важко переоцінити. Це і право на пенсію, і її розмір, і встановлення статусу, а з часом складно розшукати не тільки документ, а навіть місце його зберігання, тому важливо зберегти все набуте, бо без нього може не бути майбутнього.

Враховуючи зазначене, звертаємось до керівників підприємств, установ, організацій, а також осіб, які виконують їх обов’язки, та закликаємо подбати про майбутнє пенсійне забезпечення працівників, забезпечивши належне збереження первинних документів про стаж, нараховану та виплачену заробітну плату та, за потреби, своєчасну їх передачу до архівних установ. І наголошуємо, що недотримання цих вимог порушує права громадян на отримання ними належного пенсійного забезпечення.