Представлення інтересів ромської групи у владі, зростання професійного рівня та об’єднання активістів у політичну силу, яка буде спроможна репрезентувати ромську спільноту на політичному просторі й захищати її права, — такою є засаднича мета «Ромського центру політичної участі», створеного на Одещині Правозахисним Ромським Центром спільно з Одеською обласною організацією Всеукраїнської ГО «Комітет виборців України».

Про його діяльність та про участь ромських активісті у житті громад і реалізації реформ розповіли під час брифінгу 24 січня в Одесі президент Правозахисного Ромського Центру Володимир Кондур; заступник голови Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України», координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Одесі Ігор Бринош; директор ромської програми МФ «Відродження» Сергій Пономарьов; керівник Громадського центру правосуддя Леонід Семененко та учасниця навчальної програми Ромського центру політичної участі Віра Дрангой.

Як повідомили учасники брифінгу, в Одесі створено перший в Україні «Ромський центр політичної участі», який минулого року розпочав просвітницьку роботу на тему «Вибори» для ромської етнічної громади (близько тисячі осіб) та навчання 15 ромських активістів та активісток.

Навчання ромських активістів складалося з чотирьох одноденних модулів та проводилося на базі офісу Правозахисного Ромського Центру. Темами модулів стали: «Політична участь та вибори»; «Розуміння громади»; «Права людини та доступ до правосуддя»; «Комунікація, партнерство та вплив».

До місцевих виборів 2020 року планується підготувати 60 активних представників ромської спільноти, які зможуть взяти участь у місцевих виборах як кандидати в депутати. Загалом у планах – охопити просвітницькою допомогою близько 7000 представників ромської національної меншини в Одеському регіоні.

Основні райони, де ромські активісти проводять просвітницьку роботу та звідки залучаються активісти, – Лиманський, Березівський, Татарбунарський, Ширяївський, Біляївський, Кілійський, Ізмаїльський, Арцизький, Саратський, Подільський, Балтський.

Крім того, учасники навчань провели анкетування серед фокус-груп у зазначених районах Одещини, опитавши 117 осіб різних вікових категорій. У результаті анкетування було встановлено, що 95,6% опитаних ромів не перебувають у політичних партіях, 93,6% не знають про існування партії в Україні, яка відстоювала б права і інтереси ромів. Поліпшити свою політичну грамотність хотіли б 57,6% ромів. Участь у виборах як виборці беруть 12,2% ромів, 47% беруть участь іноді, 20% — ніколи не беруть участь. Основною причиною неучасті є відсутність віри в те, що їх голос щось змінить: так відповіли 64,5%.

«Якщо в Україні не буде повноцінної участі в політичному житті на місцевому та національному рівні ромської спільноти, всі зусилля щодо соціалізації ромів та їх захисту, скоріше за все, будуть залишатися безуспішними. Адже без розвитку ромських лідерів та їх ефективної участі в політичних процесах ми будемо лише «наздоганяти» проблеми дискримінації та порушення прав людини та боротися з наслідками соціально-економічних проблем», — зауважив Володимир Кондур.

«Роми в Україні залишаються найбільш дискримінованою національною меншиною за етнічною та соціальною ознаками, і найбільше проблем знаходиться в сфері їх участі в громадському та політичному житті. Представники ромської громади практично не представлені на всіх рівнях державного управління, для них є недоступними виборні та призначувані посади в державних органах та органах місцевого самоврядування. Така ситуація спричинена в тому числі і відсутністю ефективних підготовлених ромських лідерів та слабкістю ромських організацій. В той же час, в сучасних умовах посилення «мови ворожнечі» до ромів та ромських погромів, на фоні частої бездіяльності владних органів, питання громадської та політичної самоорганізації та участі ромів набувають в Україні максимальної актуальності та значення. Плануючи проведення Школи, ми виходили з необхідності для ромської громади більш активно включатись до політичного та громадського життя своїх громад та країни в цілому. Це може стати ефективним інструментом вирішення проблем ромів, однак для цього ромським активістам та активісткам необхідно перейти на інший рівень взаємовідносин з владою – від «просити» та «звертати увагу» до «впливати»., — розповів Ігор Бринош, юрист, заступник голови Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Про необхідність політичної активізації ромської спільноти розказала учасниця Школи Віра Дрангой – одеська студентка, яка планує відстоювати права людини та зокрема ромської громади у своїй громадській діяльності:

«Кожен народ має право на дотримання своїх прав та на лідерів, які відстоюють ці права. У Школі політичної участі ми вивчали виборче право, політичний устрій, основи законодавства і правила комунікації з виборцями. У нас є активісти різного віку, статі, освіти, але всі ми вже зараз працюємо над покращенням життя ромських громад і плануємо посилювати цю роботу та нарешті брати безпосередню участь у розвитку місцевого самоврядування».