Трагічна звістка прийшла до нас в останні дні літа. На 87-му році життя відійшов у Вічність знаний в Україні та за її межами відомий вчений, історик, українознавець, фундатор багатьох дослідницьких напрямів в соціально-гуманітарній сфері завідувач кафедри українознавства Одеського державного університету внутрішніх справ, доктор історичних наук, професор Семен Антонович Цвілюк.
Все життя Семена Антоновича було нерозривно пов’язане з Одесою. Примноженню слави свого рідного місця й України в цілому професор Цвілюк присвятив свою різнопланову, багатогранну діяльність, яка неодноразово справедливо вшановувалася на університетському, міському, обласному та загальнодержавному рівнях.
Саме в Одесі відбулось його становлення як мислителя, вдумливого дослідника, організатора наукової та навчально-виховної роботи, автора 17-ти монографій і понад 400 наукових статей, посібників, підручників, за якими навчаються не лише курсанти й студенти нашого університету, а й інших навчальних закладів України. Заснована професором Цвілюком С.А. наукова школа має суттєвий вплив на розвиток новітніх напрямів не лише сучасної історичної, а й українознавчої, культурологічної науки, на формування новітніх стратегій творення Української правової держави в загальноєвропейському контексті, з обов’язковою опорою на тисячолітні історичні традиції національного буття. У цьому полягала наукова позиція вченого, якій він не зраджував впродовж усього життя. У тому числі й під час нелегких випробувань в часи тоталітаризму, коли стверджувати свою любов до України, а особливо – на аргументованому науково-дослідницькому рівні, було не лише несхвальним, а й небезпечним. Але є загальновідомим фактом, що актуальним проблемам дослідження Розстріляного Відродження та Опору українців тоталітарній ідеології й практиці вчений присвятив численні публікації в періодичних виданнях й декілька ґрунтовних монографій. Системне й багатолітнє вивчення професором Цвілюком С.А. гострих питань голодоморів, сталінських репресій, знищення розквітлої української культури в 1930-х роках знайшло визнання в українському суспільстві та й у світовому співтоваристві.
…У цей сумний серпневий день мусимо з гіркотою сказати: не лише наш університет, не лише Одеса, а й уся Україна втратила добру, щиру, чесну й порядну людину, яка до останніх хвилин свого земного буття жила інтересами суспільства, була для багатьох дбайливим наставником, щирим другом, мудрим порадником. Вченого, який залишив у спадок прийдешнім поколінням неоціненні скарби мудрості, до яких ще неодноразово звертатимуться люди.
Світла Вам пам’ять, шановний Семене Антоновичу!
Нехай Господь упокоїть Вас у Царстві Небесному.
Колектив ОДУВС