ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Презентация 28-го выпуска историко-краеведческого альманаха «Юго-Запад. Одессика»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 




Румунія: політичні підсумки 2019 року
11:11 / 22.12.2019
Румунія: політичні підсумки 2019 року

2019 рік був насиченим для Румунії. Головування в Раді ЄС протягом першої половини 2019 року, вибори до Європарламенту, ув’язнення лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, візит Президента Румунії Клауса Йоганніса до Вашингтону, вихід Альянсу лібералів і демократів з правлячої коаліції і відставка соціал-демократичного Уряду, формування Уряду націонал-лібералів і, нарешті, президентські вибори у листопаді – всі ці події віддзеркалюють тенденції, які певною мірою визначатимуть політику Румунії наступного року.

Головування в Раді ЄС: «краще, ніж очікувалося»

Facebook: Austrian Presidency of the Council of the European Union 2018

З 1 січня 2019 р. Румунія на півроку в порядку ротації очолила Раду Європейського Союзу. Щодо можливості країни головувати в ЄС висловлювалися сумніви як в Бухаресті, так і в Брюсселі. Президент Клаус Йоганніс в листопаді 2018 р. заявив, що Румунія не готова очолити Раду ЄС, він назвав Уряд Віоріки Денчіле некомпетентним та виступив за його відставку. [1] Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, визнаючи технічну підготовленість Румунії, наголосив в інтерв'ю німецькому виданню Welt am Sonntag «На моє переконання, уряд у Бухаресті не розуміє цілком, що означає очолювати держави ЄС». [2]

Побоювання європейських чиновників були пов'язані не лише із високим рівнем корупції румунської владної верхівки. За два тижні до початку головування спікер нижньої палати румунського парламенту і голова правлячої Соціал-демократичної партії (PSD) Лівіу Драгня виступив із критикою ЄС. «Румунія більше не буде приймати того, що її розглядають як країну другого рівня» — заявив він, виступаючи перед однопартійцями. ЄС неодноразово критикував Уряд за судову реформу. У листопаді 2018 року Єврокомісія ухвалила критичну доповідь стосовно Румунії та Болгарії, зазначивши регрес у боротьбі з корупцією. [3] Антиєвропейська риторика представників правлячої партії створювала ризики потрапляння Румунії до лав «підбурювачів спокою», до яких вже відносилися Польща та Угорщина.

Незважаючи на головування, правляча коаліція продовжила наступ на систему правосуддя, що викликало і відповідну реакцію з боку партнерів Бухареста. У квітні 12 найважливіших міжнародних партнера Румунії звернулися до румунського Уряду утриматися він будь-яких змін в судовій системі, які могли б послабити верховенство закону та протидію корупції. Відповідний лист підписали посольства Австрії, Бельгії, Канади, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Ірландії, Нідерландів, Норвегії, Швеції та США. [4]

Головування Румунії в Раді ЄС співпало з слуханням та перемовинами щодо призначення генерального прокурора Європейського Союзу. На цю посаду претендувала відома Лаура Кодруца Кьовеші, колишній головний прокурор Національного антикорупційного управління Румунії. Втім, сама Румунія не підтримувала свою співгромадянку. Кьовеші була у липні 2018 року відсторонена зусиллями Уряду зі своєї посади, крім того, соціал-демократи звинувачували її у зловживанні службовим становищем.

Втім, в цілому головування Румунії в ЄС було успішним. Було ухвалено близько 90 законів, серед яких заходи спрямовані на зміцнення банківського союзу, поліпшення трудових та соціальних прав, декарбонізацію транспорту, а також та подальше зміцнення Цифрової Європи. Президент Румунії заявив, що все відбулося «краще, ніж очікувалося». [5]

Кульмінаційним пунктом головування став неофіційний саміт лідерів ЄС, який відбувся в Сибіу, на батьківщині Президента Румунії Клауса Йоганніса. Спочатку передбачалося, що це буде перша зустріч без участі Великої Британії, однак Brexit так і не відбувся. За підсумками саміту була ухвалена декларація Сібіу щодо стратегії спільноти на найближчі п'ять років. Ключовим її моментом є проголошений намір захищати єдність Європи «зі сходу на захід, з півночі на південь».

Падіння соціал-демократів

Українська служба Deutsche Welle

2019 рік підвів риску під трирічним правлінням Соціал-демократичної партії.

Соціал-демократи прийшли до влади за результатами парламентських виборів у грудні 2016 року. Вони отримали 44% голосів і 154 мандати з 329 в Палаті депутатів, а також 45,7% голосів і 67 з 136 мандатів у Сенаті. Альянс лібералів та демократів (ALDE), з яким соціал-демократи утворили коаліцію, отримав відповідно 20 та 9 мандатів. Коаліція PSD-ALDE сформувала Уряд. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня не зміг очолити Уряд, оскільки він мав умовне засудження і був змушений задовольнитися посадою спікера нижньої палати. Втім це не завадило йому змінювати урядових очільників з огляду на їх особисту лояльність. У 2017-2018 років двоє прем'єр-міністрів були усунуті з посади через суперечки із Л.Драгня, аж доки Уряд не очолила Віоріка Денчіле. Як слушно зазначило одне з румунських ЗМІ, «Румунські соціалісти PSD є «соціалістичними», лише за назвою. Вони є напівфеодальною структурою влади, побудованою навколо мережі регіональних баронів, що управляють регіональними адміністративними структурами країни, повітами». [6]

З початку правління зусилля соціал-демократів були спрямовані на виведення з-під кримінального переслідування за корупцію партійного керівництва, зокрема лідера PSD Лівіу Драгня. Перша спроба Уряду пом`якшити відповідальність за корупційні злочини, викликала у січні-лютому 2017 року акції протесту наймасовіші за всі часи постсоціалістичної Румунії.

З того часу антиурядові мітинги проти намагань правлячої коаліції отримати контроль над системою правосуддя та корупції стали характерною рисою політичного життя Румунії. Протестуючі мали підтримку з боку Президента К.Йоганніса, який знаходився у конфронтації із правлячою більшістю. Водночас слабкість парламентської опозиції певний час не давала змоги висунути вотум недовіри коаліційному Уряду.

Протягом правління коаліції PSD-ALDE постали нові політичні сили, які почали претендувати на певну роль у політичних процесах. У травні 2017 р. виникла партія PRO Romania, яку очолив колишній прем'єр-міністр Віктор Понта. До її лав почали приєднуватися колишні соціал-демократи, незадоволені всевладдям Драгні, наприклад, колишній прем'єр-міністр Міхай Тудосє. У грудні 2018 року ще один колишній прем'єр-міністр Дачіан Чолош оголосив про створення Партії Єдності свободи та солідарності (PLUS), яка згодом утворила альянс із Союзом порятунку Румунії (USR), на чолі якого став Дан Барна.

У липні 2018 р. соціал-демократам домоглися звільнення з посади Головного прокурора Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші, відомої гучними справами проти румунських топ-чиновників. Лівіу Драгня також забажав притягнути до відповідальності за державну зраду К.Йоганніса (підставою послужили висловлювання Президента щодо неготовності Румунії головувати у ЄС у першій половині 2019 року).

PSD намагалися підтримати популярність за рахунок підвищення заробітних плат та скорочення податків, чому певний час сприяло зростання економіки Румунії (з 2015 року ВВП країни зростає вище за середньоєвропейський).

Втім, на виборах до Європарламенту, що відбулися 26 травня 2018 р., перше місце зайняла Націонал-ліберальна партія (27%), в той час, як соціал-демократи посіли лише друге місце (22,5%). На третьому місці опинився блок новостворений блок партій USR-PLUS — 22,36%. Четвертий результат у партії PRO Romania, яку очолює екс-прем'єр Віктор Понта та яка об'єднує колишніх членів Соціал-демократичної партії (6,44%). До Європарламенту також потрапили Партія народного руху (лідер — колишній Президент Румунії Траян Бесєску (5,76%) та Демократичний союз угорців Румунії (5,26%). Союзники соціал-демократів по парламентській коаліції ALDE взагалі не потрапили до парламенту. [7]

27 травня Вищий Касаційний суд Румунії залишив в силі судову ухвалу стосовно лідера Соціал-демократичної партії спікера нижньої палати Парламенту Лівіу Драгня. У 2018 році він був визнаний винним у підбурюванні до зловживання службовим становищем на 3,5 роки, проте справа розглядалася у апеляційних судових інстанціях.

Таким чином, соціал-демократи крім поразки на виборах до Європарламенту, позбулися свого лідера. Намагання Драгня і надалі здійснювати вплив на партію були відкинуті Віорікою Денчіле, яка взяла процес управління в свої руки, а крім того, дистанціювалася від колишнього лідера.

Наприкінці серпня лідер ALDE, голова Сенату Келін Попєску-Терічану заявив про вихід партії з правлячої коаліції. Формальною причиною він назвав неузгодженість із соціал-демократами позицій стосовно реструктуризації Уряду та внесення змін до бюджету. Проте, розбіжності із соціал-демократами розпочалися раніш, коли PSD відмовилася затвердити К.Попєску-Терічану в якості єдиного кандидата від коаліції на президентських виборах 2019 року, висунувши натомість кандидатуру В.Денчіле.

Після виходу ALDE з коаліції Уряд втратив підтримку більшості і 10 жовтня парламент Румунії висловив йому вотум недовіри. 4 листопада 240 голосами парламент затвердив Уряд, який очолив лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, який втім, не є коаліційним.

Американсько-румунські відносини: «безцінний союзник по НАТО»

sputniknews.com

19-20 серпня 2019 року Президент Румунії К.Іоханніс здійснив візит до Сполучених Штатів Америки, де мав зустріч з Президентом США Дональдом Трампом. Це була друга зустріч Клауса Іоганніса і Дональда Трампа в Білому Домі. Перший візит румунського Президента відбувся в червні 2017 року. Ключова відмінність нинішнього полягала у підсумковій спільній заяві двох президентів, що сталося вперше. Поряд зі згадуванням про 30-у річницю румунської революції і 15-річчя вступу Румунії в НАТО, в ньому містилися і інші важливі меседжі. Зокрема, в ній зазначалося: «Наші військові стоять плечем до плеча в захисті свободи і прагнуть зміцнити нашу захисну і стримувальну позицію на Східному фланзі НАТО, в тому числі в Чорному морі, що має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки». [8]

Варто зазначити, що Румунія є однією з небагатьох країн-членів НАТО, яка витрачає на оборону 2% ВВП, що, як відомо, є однією з вимог Президента США до європейських союзників по Альянсу. Більш того, Бухарест є найбільш послідовним прихильником посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні.

Обговорювалося в ході зустрічі також питання участі Румунії в санкціях проти китайської компанії Huawei. У спільній заяві говориться, що сторони прагнуть «уникнути ризиків безпеки, які супроводжують китайські інвестиції в телекомунікаційні мережі 5G». Питання це, як відомо, важливий для Трампа, який розпочав торгову війну проти Китаю.

Темою переговорів, серед іншого, були і питання енергетичного співробітництва. У спільній заяві президентів США та Румунії говориться наступне: «США та Румунія визнають, що енергетична безпека — це національна безпека. Ми підкреслюємо наше протиставлення Nord Stream — 2 та іншим проектам, які роблять залежність наших союзників та партнерів від енергії Росії. Ресурси природного газу в Румунії можуть підвищити процвітання наших країн та підвищити енергетичну безпеку Європи. Сполучені Штати та Румунія розглянуть, як найкраще покращити енергетичний інвестиційний клімат в Румунії таким чином, щоб принести користь обом країнам. Ми також закликаємо нашу галузь тісно співпрацювати задля підтримки цивільних цілей ядерної енергетики Румунії. [9]

Подібна увага до енергетичних питань пов'язана в тому числі і з проектами Румунії по видобутку газу на шельфі Чорного моря.

Американська компанія ExxonMobil бере участь у реалізації газового проекту Neptun Deep на румунській ділянці Чорного моря спільно з румунською нафтогазової групою OMV Petrom за схемою 50 на 50. Відповідно до попередніх оцінок 2012, запаси на ділянці оцінюються в 42-84 млрд кубометрів, що робить Neptun Deep найбільшим газовим проектом в Чорному морі, а участь ExxonMobil — стратегічною американської інвестицією в регіоні. Повідомлялося, що американська компанія вже інвестувала близько $ 700 млн, які були спрямовані в основному на буріння декількох розвідувальних свердловин.

Планувалося, що ExxonMobil і OMV Petrom вирішать перейти до комерційної експлуатації цього проекту до кінця 2018 г. Однак, у листопаді минулого року вступив в дію закон «Про видобування газу на морському шельфі Румунії, який регулює діяльність газодобувних компаній, зокрема, передбачає введення прогресивної ставки оподаткування доходів компаній від видобутку газу на морському шельфі. У міру зростання доходів компаній податок повинен збільшуватися з 15 до 50%. Крім того, закон передбачає, що видобувні компанії будуть продавати 50% видобутого газу на внутрішньому ринку газу країни, і зобов'язує їх мати в штаті не менше 25% громадян Румунії.

Закон був ініційований правлячою в Румунії Соціал-демократичною партією. Спікер нижньої палати парламенту і лідер соціал-демократів Лівіу Драгня пояснював, що введення норми обов'язкового продажу 50% видобутого газу на внутрішньому ринку означає, що «Румунія стане однією з небагатьох енергонезалежних країни в світі.

Втім, самі нафтовидобувні компанії заявили, що закон матиме значний негативний вплив на морську нафтогазову галузь в Румунії і буде перешкоджати притоку інвестицій.

Під час голосування в нижній палаті опозиція в особі націонал-лібералів, Союзу порятунку Румунії і Партії народного руху бойкотувала процес, тому відповідальність за прийняття цілком лягає на правлячу коаліцію. К.Іоханніс заблокував першу версію закону, проте парламент зумів подолати його вето.

ExxonMobil відклала комерційну експлуатацію проекту Neptun Deep. А тепер ще й заявила про готовність вийти з нього.

Відкладання експлуатації родовища вплинуло також і на питання енергопостачання інших країн. У червні 2018 року Угорщина підписала угоду з ExxonMobil про постачання 4,4 млрд кубів чорноморського газу. А в лютому 2019 р. міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звернувся до міністра енергетики США Ріку Перрі з проханням переконати ExxonMobil почати видобуток газу в Чорному морі, щоб допомогти диверсифікувати поставки енергоносіїв та позбутися залежності від поставок Росії.

Президентські вибори і перемога Йоганніса

tv8.md

10 та 24 листопада в Румунії відбулися президентські вибори. В них взяли участь 14 кандидатів. За результатами першого туру найбільше голосів отримали чинний Президент Клаус Йоганніс (37,82%), якого підтримує Націонал-ліберальна партія та колишній Прем'єр-міністр лідер Соціал-демократичної партії (PSD) Віорика Денчіле (22,26%). У другому турі переміг К.Йоганніс — 65,88%, його опонентка отримала 34,12%.

Результати виборів свідчать, що Йоганніса проголосувало більше людей у віці до 44 років, а також люди з вищою освітою і городяни. Майже незмінною залишилася електоральна географія. Представницю соціал-демократів традиційно підтримали у менш економічно розвинених південно-східних регіонах країною (Олтения і Мунтения), зокрема, у трьох південних повітах Олт, Телеорман та Джурджу. Наприклад, у повіті Телеорман, звідки родом як сама екс-прем’єрка, так і колишній лідер соціал-демократів Лівіу Драгня, за неї проголосували 59,2% виборців. Опорою Йоганніса стали економічно розвинені центральні та західні регіони, а також столиця. В Бухаресті 67,5% виборців підтримало чинного президента. [10]

На виборах 2019 року, так само як і на президентських виборах 2014 року, спрацював чинник діаспори. За кордоном проживає близько 5 мільйонів румун. У другому турі взяли участь у головуванні 944 тисячі румун діаспори, з яких 94% відділи свої голоси К.Йоганнісу (для порівняння у президентських виборах 2014 року взяли участь 344 тисячі діаспорян, з яких 90% підтримало К.Йоганніса). Голоси діаспори забезпечили 13,6% голосів, відданих за чинного Президента.

Румунська діаспора відзначається високим рівнем політичної активності. Саме її представники були ініціаторами антиурядового мітингу протесту 10 серпня 2018 року, який завершився сутичками з поліцією. Висока явка діаспори на виборах до Європарламенту у травні поточного року призвела до того, що багато хто з румунів за кордоном не зміг взяти участь у голосуванні через великі черги. З метою уникнення ситуації, був ухвалений закон, що дав право громадянам Румунії за кордоном голосувати упродовж трьох днів перед днем виборів або особисто, або поштою. Також надана можливість у день виборів продовжити голосування до 24:00 для виборців, які перебувають на дільницях або в черзі поза ними. Для того, щоб голосувати поштою, виборці за кордоном повинні бути включені до постійних виборчих списків за кордоном за допомогою онлайн-анкети.

Перемога Клауса Йоганніса означає остаточне усунення від влади соціал-демократів, і перемогу сил, які умовно можна назвати «правоцентристськими» (румунські експерти вказують на відсутність чітко окресленої ідеології у румунських політичних партій, так само як і певних практик).

Висновки

1. Незважаючи на негативні очікування, Румунія в цілому справилася із завданням головування в Європейському Союзі. Проте, критичне ставлення ЄС до Румунії залишається. У жовтні була оприлюднена чергова доповідь Єврокомісії в рамках Механізму співробітництва та верифікації (CVM), в якій висловлений жаль з приводу того, що Румунія не дотримувалась додаткових рекомендацій, зроблених у листопаді 2018 року.

У жовтні ж остаточно узгоджена кандидатура Ковеші у 2020 році очолить нову Європейську прокуратуру (EPPO), яка буде розслідувати фінансові злочини в ЄС, такі як транскордонне шахрайство з ПДВ, відмивання грошей та корупція. Наразі лише національні органи влади можуть розслідувати та притягати до кримінальної відповідальності за шахрайство з коштами ЄС, але їх повноваження зупиняються на національних кордонах.

Очевидно, що і Клаусу Йоганнісу і новому Уряду доведеться докласти зусиль, аби довести ЄС, що корупція в країні була пов'язана саме із діяльністю PSD і після зміни влади Румунія може успішно протидіяти цьому явищу.

2. Попри перемогу К.Йоганніса, якого підтримували націонал-ліберали, відсутність стабільної більшості в парламенті робить Уряд залежним від позиції інших політичних сил — тимчасових союзників. Крім того, опозиційні соціал-демократи залишаються найчисленнішою фракцією у парламенті. К.Йоганніс вже не зможе вибудовувати лінію політичної поведінки на протистоянні з Урядом і нестиме відповідальність за його прорахунки. Судячи з результату Дана Барни, лідеру Союзу порятунку Румунії, блок USR-PLUS має досить непогані перспективи на парламентських виборах. У першому турі Д.Барна отримав 15%, проте динаміка зростання його рейтингу, який на початку року складав лише кілька відсотків говорить про цілком задовільний результат. Лідер USR отримав непогані результати в Бухаресті, повітах Брашов, Клуж і Ясси, де також продемонстрував високі результати і К.Йоганніс. Партія PRO Romania, яку очолює Віктор Понта претендує на те, щоби поступово зайняти нішу головної лівої сили, яку досі обіймала Соціал-демократична партія. Сам В.Понта не приховує, що його мета — 2024 рік, коли, як він сподівається, ліві переможуть і на парламентських і на президентських виборах.

3. Обрання К.Йоганніса не призведе до серйозних змін у зовнішній політиці країни. Румунія залишається найпослідовнішим прихильником посилення НАТО в Чорноморському регіоні. Судячи зі всього, нинішня адміністрація США і надалі робитиме ставку на розвитку співробітництва із країнами Центральної «Нової Європи на противагу Західній «Старій» Європі (зокрема, Франції та Німеччині). Особливу роль ці країни відіграють в стратегії США щодо зменшення залежності Європи від поставок російського газу а також торговельних обмежень відносно Китаю.

4. В цілому зовнішня політика Румунії відповідає українським національним інтересам, хоча залишаються і певні суперечливі питання (імплементація Закону України «Про освіту» в плані забезпечення прав румунської національної меншини, функціонування глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» через гирло Бистре, судноплавство на Дунаї). Перспективним представляється подальше поглиблення співробітництва у сфері безпеки, зокрема, у військово-морській сфері. Водночас, недостатнім залишається співробітництво у гуманітарній сфері.

Артем Филипенко

завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону в м.Одесі

Національного інституту стратегічних досліджень

1. Romanian leader says country not ready for EU presidency [Електронний ресурс] Режим доступу: https://apnews.com/daa226e7c92c4c33b62cf13b9e3ffd18

2. Юнкер сумнівається у готовності Румунії головувати в ЄС [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/12/29/7091119/

3. ЕС обнародовал доклады о ситуации с коррупцией в Румынии и Болгарии [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.occrp.org/ru/home/27-ccwatch/cc-watch-briefs/8902-eu-on-corruption-romania-backtracks-bulgaria-progresses

4. Romania’s major international partners express new concerns about Rule of Law [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.romania-insider.com/embassies-romania-justice-concern-2019

5. Better than expected: Romania concludes first EU Council presidency [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.romania-insider.com/romania-eu-council-presidency-ending

6. Where’s my ideology? Romania’s political landscape before the EU elections [Електронний ресурс] Режим доступу: https://euelectionsromania.com/wheres-my-ideology-romanias-political-landscape-before-the-eu-elections/

7. 2019 European election results [Електронний ресурс] Режим доступу: https://europarl.europa.eu/election-results-2019/en/national-results/romania/2019-2024/

8. Joint Statement from President of the United States Donald J. Trump and President of Romania Klaus Iohannis [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.whitehouse.gov/briefings-statements/joint-statement-president-united-states-donald-j-trump-president-romania-klaus-iohannis/

9. Там само

10. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.hotnews.ro/stiri-politic-23512204-harta-interactiva-rezultate-alegeri-prezidentiale-2019-turul2-judete-romania.htm

Джерело


Комментарии

Нет комментариев
Контрольный код: *
 
 
введите, пожалуйста, буквы, которое вы видите слева
Ваше имя: *   Ваш e-mail:
Комментарий: *
Поиск:
расширенный

Роман Сыринский
Карантин: вызовы и решения, — ректор ОНУ Игорь Коваль
Карантинный отсчет изменил привычный ход событий. Университет им. Мечникова, впервые за свою почти 155-летнюю историю, переведен в режим онлайн. О работе в первые недели карантина рассказывает ректор ОНУ им. Мечникова, доктор политических наук Игорь Коваль.

Книжки квітня: добірка для гарного настрою
Перше квітня — День сміху. Дослідники наводять різні версії того, коли з’явився День сміху. Дехто зазначає, що його відзначали ще у Стародавньому Римі. А більшість учених знаходить витоки такого свята у ХVІ столітті у Франції.

 

Последние новости:
14:31 04.04.2020
13:22 04.04.2020
10:24 04.04.2020
18:20 03.04.2020
18:04 03.04.2020


© 2005—2020 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2020 S&A design team / 0.026