2019 рік для Болгарії проминув без великих політичних потрясінь. Дві виборчі кампанії — до Європарламенту та до органів місцевої влади — підтвердили першість правлячої партії ГЄРБ. Втім, у зовнішній політиці Болгарія продовжила практику балансування між Заходом та Сходом, між США та ЄС з одного боку, та Росією — з іншого.

«Апартаментгейт» та невиправдані пронози

У березні 2019 кілька чиновників правлячої партії ГЄРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії) опинилися в центрі корупційного скандалу, який був названий «Апартменгейт». Журналістське розслідування, проведене болгарським відділенням Радіо «Вільна Європа», Антикорупційним Фондом (АКФ) та організацією «Буйвол», показало, що політики та державні службовці, пов'язані із ГЄРБ, придбали у 2018 році елітні помешкання в багатоквартирних будинках, збудованих компанією «Арткес», за ціною нижчою за ринкову. За рік до цього парламентарі внесли поправки до закону про просторове планування, які дозволили цьому забудовнику побудувати хмарочос в столиці країни.

Серед власників нових квартир — друга людина в правлячій партії Цвєтан Цвєтанов та міністерка юстиції Цецка Цачева, глава парламентської комісії з питань культури Вежді Рашидов, заступник міністра спорту Ваня Колева, заступник міністра енергетики Красимір Пирванов та інші.[1]

Внаслідок скандалу міністрерка юстиції та два заступника міністрів подали у відставку, а Цвєтан Цвєтанов пішов з посади керівника фракції ГЄРБ та заявив про відмову від депутатського мандату. У липні на Національних зборах партії його усунули з посади заступника голови ГЄРБ. [2]

Наприкінці липня пішов у відставку глава антикорупційного відомства Болгарії Пламен Георгієв. Розслідування, що було проведене антикорупційною організацією «Буйвол», показало, що він у податковій декларації зменшив вартість придбаного гаражу та метраж трирівневої квартири. [3]

Корупційний скандал відбувся напередодні виборів до Європейського парламенту і призвів до певного падіння рейтингу Уряду та правлячої партії. Експерти звернули увагу на існування паритету між правлячою партією та головною опозиційною силою — Болгарською соціалістичною партією (БСП). [4]

Також були висловлені побоювання, що корупційний скандал завадить скасуванню механізму співробітництва та перевірки (МСП), який було впроваджено Єврокомісією в 2007 році щодо Болгарії та Румунії.

Довідково: Механізм співробітництва та перевірки задуманий як перехідний захід для сприяння зусиллям двох зазначених країн щодо реформування їх судової системи та посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Проте черговий звіт Єврокомісії щодо Болгарії та Румунії у межах МСП позитивно оцінив успіхи Болгарії порівняно з Румунією і рекомендував відмовитися від механізму контролю в даній країні. Попри прогнози, на європейських виборах ГЄРБ впевнено здобула перше місце, отримавши 31,07% голосів і 6 мандатів з 17. БСП зайняла друге місце із 24,26% та 5 мандатами. Партія «Рух за права та свободи», яка здебільшого представляє інтереси турецької меншини (в Європарламенті входить до Альянсу лібералів та демократів), отримала 16,55% голосів та 3 мандати. До Європарламенту потрапили також націоналістична ВМРО-Болгарський національний рух (7,36% та 2 мандати) та блок «Демократическая Болгария» (об'єднує партії «Да, Болгарія!» та «Демократи за сильну Болгарію») — 6,06% голосів та 1 мандат. Проте з партій, що входять до так званої «малої коаліції — об'єднання націоналістатичних партій «Об'єднані патріоти», тільки ВМРО — Болгарський національний рух зуміла пройти до Європарламенту. Інші — «Атака» та «Національний фронт спасіння Болгарії» (НФСБ) успіху не мали. «Об'єднані патріоти», у свою чергу, входять до правлячої коаліції разом з ГЄРБ. Поразка націоналістичних партій на виборах до Європарламенту стала каталізатором розколу в коаліції «Об'єднані патріоти». В липні ВМРО та НФСБ виключили «Атаку» зі складу коаліції, а трьох депутатів, включно з лідером «Атаки» Волена Сідерова — зі складу парламентської групи. Розбіжності всередині «малої коаліції почалися ще в січні 2018 року підчас обговорення Стамбульської конвенції.

ГЄРБ також здобув перемогу підчас місцевих виборів. Виборцям належало обрати радників та кметів (мерів) у 265 общинах (адміністративна одиниця другого рівня) та кметів у кметствах (адміністративна одиниця, що входить до складу общин) Перший тур виборів відбувся 27 жовтня, другий — 3 листопада (під час другого туру обирали кметів адміністративно-територіальних одиниць, де жоден з кандидатів не набрав більше 50% голосів.ГЄРБ здобув посади кметів у 17 з 28 обласних центрів, включно з найгустонаселенішими — містами Софія, Пловдив та Варна. Соціалісти перемогли всього в 4 обласних центрах (міста Русе, Разград, Перник і Благоєвград). Ще в 3-х обласних центрах перемогли представники місцевої коаліції правих партій, в 2-х незалежні кандидати, і лише в одному — представник «Руху за права і свободи». [5]

Право вето: конфлікт між правлячої коаліцією та Президентом

2019 рік супроводжувався протистоянням між правлячою коаліцією та Президентом Болгарії Руменом Радевим.

На початку року Румен Радев жорстко розкритикував Уряд. На прес-конференції, присвяченої підсумкам другого року каденції Президента, він назвав 2018 рік роком «ілюзорної стабільності, зростання беззаконня та ерозії демократичних завоювань». За його словами, інститут президентства часто слугував останнім бар'єром «перед лобістським законодавством і безвідповідальними політичними діями». В якості прикладу Глава держави навів рішення міжвідомчої комісії міністерства оборони про закупівлю американських винищувачів F-16 для ВПС Болгарії, яке він назвав «тріумфом лобізму». Радев також констатував, що не бачить можливостей для ведення діалогу з чинним урядом на чолі з прем'єр-міністром Бойко Борисовим, і зазначив, що для нього питання полягає не втім, чи чекають в країні на дострокові вибори, а тільки в тім, коли вони відбудуться. [6]

У відповідь спікерка Народних зборів Цвета Караянчева заявила, що «усі виступи президента однакові, вони похмурі, песимістичні, такі, що очорнюють та принижують Болгарію» [7] і повідомила, що не бачить підстав для дострокових виборів.

Протягом 2019 року Народним зборам доводилося неодноразово долати вето Президента, зокрема, на поправки до виборчого законодавства. Як зазначають болгарські ЗМІ, Радев побив своєрідний «рекорд» з накладання вето. За два з половиною роки на посаді він застосував цю процедуру 19 разів, при цьому 16 разів це стосувалося окремих положень закону, а три рази – цілих законів. [8]

Найбільш резонансною стала суперечка навколо придбання Болгарією американських багатоцільових бойових літаків F-16V Block 70, які мали замінити собою радянські/російські МіГ-29.

На початку січня депутати Народних зборів Болгарії після тривалих дебатів схвалили початок переговорів з США щодо їх закупівлі. За підсумками тривалих переговорів, Софія і Вашингтон домовилися, що загальна сума контракту складе 1,256 млрд дол.., що істотно перевищувало суму, яку раніше був готовий виділити на ці цілі уряд Болгарії. Всього передбачається закупити до 2023 року 8 винищувачів.

19 липня парламент схвалив угоду з США про закупівлю американських літаків, але Президент Радев наклав на це рішення вето. За місяць до цього, в інтерв`ю російському агентству ТАСС він заявив, що виділених урядом коштів недостатньо для того, щоб профінансувати повне переозброєння болгарської армії, «а це значить тільки одне — взаємовигідне співробітництво з Росією для підтримання бойової готовності наявного озброєння». [9]

26 липня парламент подолав вето і повторно ухвалили законопроєкт про ратифікацію угоди з США щодо закупівлі F-16. Угоду підтримали 91 депутат від партії ГЄРБ і 24 представники «Руху за права і свободи». Проти висловилися 61 депутат від БСП і шість представників «Волі». У коаліції націоналістичних сил «Об'єднані патріоти» питання про контракт з США спричинив розкол: одинадцять членів коаліції підтримали угоду, шість висловилися проти, і троє утрималися. [10]

Македонське питання

У фокусі зовнішньої політики Богарії традиційно знаходилися балканські питання, зокрема, відносини із Північною Македонією. Даній країні довелося долати спротив не лише Греції, яка виступала проти того, щоби країна називалася Македонією, але й Болгарії. У Болгарії продовжують вважати македонців частиною болгарського етносу, а македонську мову — діалектом болгарської. У свою чергу, в Македонії стверджують, що македонці як окремий етнос зі своєю окремою мовою існують здавна.

Тільки 1 серпня 2017 року дві балканські країни підписали Угоду про дружбу. У документі Болгарія, яка вже є членом НАТО та ЄС, зобов’язалася підтримувати зусилля Македонії приєднатися до обох союзів. Обидві країни заявили, що вони також поліпшать економічні зв’язки, відмовляться від територіальних претензій та покращать ситуацію з правами людини та меншин.

В рамках угоди про дружбу, було створено болгарсько-македонський історичний комітет із експертами з обох країн, завдання якого — залагодити історичні суперечки, які перешкоджають розвиткові двосторонніх відносин. Зокрема, сторони мають різне бачення ролі болгарських збройних сил, які були присутні на території Македонії під час Другої Світової війни, коли Болгарія була союзником нацистської Німеччини. Якщо у македонських школах болгарські військові розглядалися як «фашистські окупанти», то в Болгарії їх розглядають як визволителів. Ще одна історична суперечка пов'язана із діяльністю болгарських революціонерів часів визвольних змагань проти Османської імперії. Зокрема, нинішня болгарська націоналістична партія ВМРО — Болгарський національний рух, яка входить до правлячої коаліції, вважає себе наступницею ВМРО (Внутрішня Македонська революційна організація) першої половини XX-го століття, а засновника ВМРО Гоце Делчева — болгарським, а не македонським революціонером. [11]

21 лютого Народні збори Болгарії більшістю голосів проголосували за ратифікацію Протоколу про приєднання Республіки Північна Македонія до НАТО. Проте історичні суперечки неодноразово викликали побоювання, що Болгарія може заблокувати вступ сусідньої країни до ЄС.

Так, у вересні віцепрем’єр і міністр оборони Болгарії Красимір Каракачанов закликав керівництво країни не підтримувати на саміті ЄС прагнення Північної Македонії, оскільки вона не виконує Договір про сусідство з Болгарією в частині з'ясування спірних моментів у спільній історії.

11 жовтня Народні збори Болгарії все ж таки проголосували за схвалення урядової декларації щодо підтримки початку переговорів про вступ до ЄС із Албанією та Північною Македонією, поставивши кілька умов. У декларації вказано, що «Болгарія не дозволить інтеграцію Республіки Північна Македонія до ЄС, якщо це буде супроводжуватися європейською легітимізацією антиболгарської ідеології. Також у документі зазначалося: «Переписування історії болгарського народу після 1944 року є одним із стовпів антиболгарської ідеологічної побудови колишнього югославського тоталітаризму». Декларація закликає Північну Македонію розпочати процес реабілітації жертв комуністичного режиму в Югославії, які були репресовані через те, що вважали себе болгарами.

Однак 18 жовтня під час саміту ЄС лідери Європейського союзу не змогли домовитися про початок переговорів про приєднання Північної Македонії. Проти виступила Франція, пославшись на недостатній рівень боротьби з корупцією в країні. Позицію Президента Франції розкритикувало багато учасників саміту. Найімовірніше, питання про початок перемовин з Північною Македонією та Албанією будуть розглядатися на початку 2020 року на саміті в Загребі. Міністерка закордонних справ Болгарії Єкатерина Захарієва назвала це рішення «грубою помилкою». Згодом вона наголосила, що початок переговорів про членство в ЄС для Республіки Північна Македонія та Албанії не слід відкладати через пропозицію Франції про нову методологію переговорів про вступ. Ці процеси можуть здійснюватися паралельно. [12]

Енергетичний «шпагат»: між Заходом та Росією

Болгарію традиційно відносять до країн, лояльних до Росії. Проте 2019 рік свідчить про досить суперечливі відносини між Софією та Москвою.

На початку березня в Болгарії із дводенним візитом побував Прем’єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв. Цей візит відбувся після тривалої перерви. В останній раз сам Медведєв відвідував Болгарію ще в 2008 році у складі делегації президента Росії Володимира Путіна. Відтоді ніхто з представників вищого російського керівництва в Софії не був. У 2018 році Румен Радев і Бойко Борисов відвідували з візитами Росію. Разом із Дмитром Медведєвим до Софії прибули представники російського бізнесу. У порядку денному зустрічі — проєкти будівництва газопроводу «Турецький потік» і газового хаба «Балкан». Показово, що за останні роки суттєво скоротився товарообіг між двома країнами. Якщо у 2012 році він складав 5 млрд дол.., то у 2018 – 3,47 млрд дол... Серед причин скорочення – взаємні санкції ЄС та Російської Федерації. При цьому 75% російського експорту складають енергоносії. [13]

На початку року Болгарія заявила про свої плани побудувати газопровід від кордону з Туреччиною, по якому газ із трансгазопроводу «Турецький потік» потім піде до Сербії. А тих, хто виступає проти будівництва цього газопроводу по болгарській території, Прем’єр-міністр Болгарії Б. Борисов, під час зустрічі із своїм російським колегою Дмитром Медведєвим, назвав національними зрадниками. 18 вересня компанія-оператор болгарської газотранспортної системи «Булгартрансгаз» підписала контракт із саудівсько-італійським консорціумом «Arkad» на будівництво ділянки газопроводу «Турецький потік» на території Болгарії.

Болгарія також взяла на себе зобов'язання перед російською стороною забезпечити частковий запуск газопроводу з 1 січня 2020 року. Згідно з планами, в наступному році в Сербію має бути поставлено 4 млрд кубометрів газу, а з 2021 року газопровід має бути запущено на повну потужність — понад 12 млрд кубометрів — до Сербії, Угорщини, Австрії, Хорватії, Боснії та Герцеговини.

Водночас 22 травня Болгарія і Греція урочисто розпочали будівництво газопроводу-інтерконектора, який має об’єднати газорозподільні системи двох країн. Рішення про будівництво цього об’єкту було прийнято після закриття в 2014 році проєкту російського газопроводу «Південний потік». Новий газопровід повинен стати частиною так званого «вертикального газового коридору», який з'єднає Грецію, Болгарію і Румунію. У перспективі, «Вертикальний газовий коридор» передбачається пов'язати з «Південним газовим коридором» — проєетом розширення Південнокавказького газопроводу (Баку — Тбілісі — Ерзурум). Восени 2018 року, під час зустрічі міністерки енергетики Болгарії Теменужки Петкової з послом США в Софії, обговорювалася можливість поставок в Болгарію газу зі Сполучених Штатів через Грецію в контексті реалізації даного проекту. Протяжність газопроводу, який протягнеться від Комотіні в Греції до болгарської газорозподільної системи в Старій Загорі, складе 182 кілометри. Транзит природного газу по газопроводу передбачається в обсязі 3 млрд кубометрів щорічно до 2021 року, з подальшим можливим збільшенням обсягів поставок до 5 млрд кубометрів. Загальна вартість проєкту оцінена в 220 млн євро. [14]

Болгарія прагне диверсифікувати не лише маршрути, але й джерела постачання енергоносіїв, що дозволить їй перетворитися на газовий хаб. Для цього, серед іншого, планується будівництво газосховища поблизу Варни.

4 грудня в Сочі, після переговорів з президентом Сербії Олександром Вучичем, Президент РФ Володимир Путін дорікнув владі Болгарії в тому, що вона «свідомо» гальмує реалізацію російського газопроводу «Турецький потік». Російський Президент підкреслив, що якщо болгарська влада не хоче брати участь у проєкті, або ж якщо повториться така сама ситуація, як із проєктом газопроводу «Південний потік», буде знайдено інший маршрут для транзиту російського природного газу.

У відповідь Бойко Борисов спростував слова президента Росії Володимира Путіна про навмисне затягування будівництва «Балканського потоку». Він пояснив затримку тим, що болгарську ділянку було пізно розпочато, оскільки слід було завершити певні процедури, визначені Європейським Союзом. Болгарія ж, як підкреслив Борисов, «лояльний член НАТО і ЄС».

Втім, подібний шантаж є радше вираженням побоювань Росії, що Болгарія побудує інтерконектор із Греції раніше за ділянку «Турецького потоку», внаслідок чого зможе отримувати газ із інших джерел, зокрема й від скрапленого природного газу із США. «Бултрансгаз» вже підписав попередню угоду про входження до проєкту про будівництво СПГ-терміналу Александропуліс у Греції.

Такою ж неоднозначною виглядає і співпраця із Росією у сфері атомної енергетики. У червні 2018 року парламент Болгарії схвалив пропозицію уряду щодо відновлення будівництва АЕС «Белене», а в кінці травня 2019 року було оголошено про процедуру вибору стратегічного інвестора. Чотирнадцять років тому, у 2005 році російське ЗАТ «Атомбудекспорт» вже вигравало тендер на будівництво цієї атомної електростанції, однак у 2012 році тодішній уряд ухвалив рішення заморозити проєкт.

Єдиною діючою атомною електростанцією в Болгарії є АЕС «Козлодуй», яка виробляє третину від електроенергії, що споживається у країні. У 2002 і 2006 роках Болгарія зупинила перші чотири блоки АЕС до закінчення терміну їх експлуатації, виконуючи умови приєднання до Європейського союзу, який вважав, що атомні енергоблоки не відповідають вимогам безпеки. Два станційні блоки — п'ятий і шостий — були модернізовані за участю російської компанії «Росатом».

Наразі заявки на участь у проєкті будівництва АЕС «Белене» подали 13 компаній, сім з яких готові виступити в якості стратегічного інвестора. Серед них — російська держкорпорація «Росатом» через дочірню компанію «Атоменергопром». Разом з тим, болгарська сторона прагне залучити до участі в проєкті не лише російських, але й інших партнерів, зокрема, американську компанію «General Electric». Співпраця у сфері атомної енергетики обговорювалася і підчас зустрічі Б. Борисова з Д. Трампом у листопаді 2019 року. У спільній заяві за підсумками зустрічі повідомлялося, що США мають намір відправити в Болгарію команду фахівців «для роботи з болгарськими партнерами щодо вивчення можливостей для подальшої співпраці в різних областях енергетики, з ядерною включно». Сполучені Штати і Болгарія також планують спільно працювати над підвищенням енергетичної безпеки Болгарії, надаючи оперативну підтримку в ліцензуванні та використанні американського ядерного палива для атомної електростанції в Козлодуї.

НАТО та російські шпигуни: між Сциллою та Харибдою

Відносини з Росією не обмежуються лише енергетичними питаннями. Протягом останнього року Болгарія демонструє стриманість у питаннях щодо збільшення присутності НАТО в Чорному морі. Зокрема, болгарська сторона відмовилася підтримати ідею Румунії щодо створення трьохсторонньої флотилії Альянсу в Чорному морі. Під час візиту російського Прем’єр-міністра Д. Медведєва до Болгарії у березні 2019 року, Борисов повторив свою тезу про те, що бажав би, щоб Чорне море «залишалося морем для туризму».

Протягом року офіційні особи Болгарії робили заяви про те, що в країні не буде відкрито військову базу НАТО. Востаннє із такою заявою Борисов виступив напередодні візиту до Вашингтону. Щоправда, після зустрічі з Президентом США він наголосив, що Болгарія готова прийняти у себе Координаційний центр НАТО. При цьому штаб командування буде знаходитися у Румунії.

Протягом року також вибухнуло кілька скандалів, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб на території Болгарії.

В лютому Генпрокурор Болгарії Сотір Цацаров повідомив, що російський громадянин Сергій Федотов, якого ряд британських ЗМІ називає третім учасником так званого «отруєння» екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, неодноразово відвідував Болгарію в 2015 році. При цьому березневий візит до Болгарії Федотова збігся з отруєнням місцевого бізнесмена Еміліана Гебрева. [15]

У вересні голову Національного руху «Русофіли» Ніколая Малінова було звинувачено в зборі та передачі секретної інформації російським організаціям. Йдеться про Товариство розвитку російського історичного просвітництва «Двоголовий орел» і Російський інститут стратегічних досліджень, директором якого був Леонід Решетніков. Самому Решетнікову заборонено в'їзд на територію Болгарії на 10 років. Малінов на час слідства відпущений під заставу, йому заборонено залишати межі країни. В рамках розслідування також було допитано секретаря руху «Русофіли» Юрія Борисова.

Через день після висилки іншого російського дипломата, звинуваченого у шпигунстві, Болгарія відмовила у візі новому військовому аташе посольства РФ у Софії.

На початку вересня також вибухнув скандал, пов'язаний із організацією Посольством Росії виставки, присвяченої 75-річчю визволення Східної Європи від нацизму. МЗС Болгарії виступив із заявою, назвавши її втручанням у внутрішньополітичне життя країни. Як зазначалося в заяві, «не заперечуючи вкладу СРСР у розгром нацизму в Європі, ми не повинні закривати очі на те, що багнети Радянської армії принесли народам Центральної та Східної Європи півстоліття репресій, придушення громадянської совісті, деформованого економічного розвитку і відірваності від динаміки процесів у розвинених європейських країнах».

Висновки

У 2019 році Болгарії, попри корупційні скандали та суперечки між Урядом та Президентом, вдалося уникнути серйозних політичних потрясінь і дострокових виборів. При владі продовжують перебувати проєвропейські сили.

У зовнішній політиці Болгарія намагається отримати вигоду як від контактів із Заходом, так і від контактів з Росією. Беручи участь у спорудженні гілки «Турецького потоку» на Балкани, болгарська сторона паралельно будує інтерконектор з Грецією, що дасть можливість отримати газ як із «Південного газового коридору», так і зі СПГ з Сполучених Штатів.

Поки що політика «геополітичного шпагату» дає свої плоди. Болгарія поступово наближається до створення газового хабу.

Такою ж суперечливою є позиція Болгарії і в безпекових питаннях. Утримуючись від беззастережної підтримки активності НАТО на Чорному морі, Софія водночас протидіє російським гібридним загрозам, зокрема, російському шпигунству та інформаційній активності.

Пріоритетним для Болгарії залишається балканський напрям. Підтримуючи вступ Північної Македонії до НАТО та ЕС, Софія займає жорстку позицію у македонському питанні, не збираючись поступатися історичними «принципами».

Відносини України та Болгарії потребують переосмислення та перезавантаження, зокрема, потрібно відновити роботу міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, необхідно розвивати контакти на рівні парламентів та інститутів громадянського суспільства. З огляду на зростаючий тиск з боку Росії, перспективним виглядає співробітництво у протидії гібридним загрозам.

Артем Филипенко

завідувач відділу досліджень Південного регіону в місті Одесі НІСД

1. «Артекс», ГЕРБ и апартаментите. Всичко, което трябва да знаем. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.svobodnaevropa.bg/a/29834824.html

2. Борисов поиска етична комисия да предотвратява корупционни скандали в ГЕРБ. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.svobodnaevropa.bg/a/30041508.html

3. ApartmentGate: Bulgaria’s Anti-Corruption Head Resigns. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.occrp.org/en/daily/10393-apartmentgate-bulgaria-s-anti-corruption-head-resigns

4. Кольо Колев: Има паритет между БСП и ГЕРБ за евроизборите. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://dnes.dir.bg/politika/evropeyski-parlament-paritet-bsp--gerb-16618031

5. Местни избори 2019: ГЕРБ срещу БСП – 17 : 4 [Електронний ресурс] Режим доступу: https://tvn.bg/mestni-izbori-2019-gerb-sreshtu-bsp-17-4/

6. Радев заявил об «эрозии демократии» в Болгарии и анонсировал новые выборы. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://regnum.ru/news/polit/2561012.html

7. Цвета Караянчева: Речите на президента са мрачни, песимистични. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://news.bnt.bg/bg/a/tsveta-karayancheva-rechite-na-prezidenta-sa-mrachni

8. Президентът Радев се очертава рекордьор по налагане на вето. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.dnevnik.bg/politika/2019/08/09/3948299_prezidentut_radev_se_ochertava_rekordyor_po_nalagane/

9. Президент Болгарии: София продолжит сотрудничество с Москвой в военной сфере. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.unn.com.ua/ru/news/1805020-prezident-bolgariyi-sofiya-prodovzhit-spivpratsyu-z-moskvoyu-u-viyskoviy-sferi

10. Парламент Болгарии преодолел вето президента на закупку F-16 у США. Електронний ресурс [Режим доступу]: https://regnum.ru/news/polit/2673959.html

11. Між Болгарією і Македонією активізувалася суперечка щодо македонської мови. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/29661232.html

12. Екатерина Захариева: Преговорите за членство в ЕС на Република Северна Македония и Албания не бива да се отлагат. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://kanal3.bg/news/110523-Ekaterina-Zaharieva%253A-Pregovorite-za-chlenstvo-v-ES-na-Republika-Severna-Makedoniya-i-Albaniya-ne-biva-da-se-otlagat

13. Болгария держится за трубу. Електронний ресурс [Режим доступу]: https://www.kommersant.ru/doc/3903020

14. Болгария и Греция начали строительство общего газопровода. Електронний ресурс [Режим доступу]: https://regnum.ru/news/economy/2634250.html

15. В Болгарии рассказали о третьем участнике «отравления Скрипалей». Електронний ресурс [Режим доступу]: https://regnum.ru/news/polit/2570567.html

Джерело