У сучасному сільському господарстві все більшу роль для отримання щедрих та якісних врожаїв озимої пшениці відіграють мікроелементи, зокрема мідь та марганець. Вони мають вагомий вплив на проходження фізіологічних процесів під час росту та розвитку рослин та формування врожаю.

Значення мікроелементів для сільськогосподарських рослин зросло із підвищенням врожайності, яку стимулюють, застосовуючи NPK добрива. Проте забезпечення мікроелементами з ґрунту не завжди задовольняє потребу рослин, що і призводить до прояву дефіциту.

Що спричиняє дефіцит мікроелементів?

Мідь та марганець майже не рухливі у ґрунті. Їх доступність для озимої пшениці залежить від процесів адсорбції та комплексоутворення з оксидами металів, глинистих мінералів та органічної речовини. Вони малодоступні на піщаних ґрунтах із низьким вмістом органіки, адже гумус має найбільшу поглинальну здатність у порівнянні із мінеральною частиною ґрунту, тому утримує значну кількість рухомих елементів. Ґрунти з високим pH та на яких проведено вапнування — обмежують доступність міді та марганцю, оскільки кальцій блокує ці елементи. Найкраща доступність міді та марганцю знаходиться у межах pH 5-7. Водночас доступність марганцю посилюється зі збільшенням кислотності ґрунту до токсичних рівнів. Вологі та прохолодні ґрунти також обмежують доступність рослинам.

Значення для озимої пшениці

Застосування значних доз азотних добрив (понад 100 кг/га) провокує можливий прояв дефіциту міді. Саме вона сприяє біосинтезу лігніну — елементу клітинної стінки рослин, що забезпечує механічну підтримку стебла та сприяє руху води та поживних речовин по ксилемі від коренів до стебла. Це підвищує стійкість до вилягання та в'янення, а також підвищує посухо- та морозостійкість. Також мідь активує вуглеводний обмін та синтез білків, підвищує стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб. Адже близько 50-70% міді знаходиться у хлоропластах та залучені у процесі фотосинтезу.

Дефіцит міді у пшениці

Мідь малорухлива у рослині, тому за її нестачі на озимій пшениці відбувається побіління кінчиків молодих листків, їх скручування, втрата тургору, в'янення та відмирання.

Мідь бере участь у формуванні генеративних органів. Прояв дефіциту призводить до недостатнього розвитку колосків. у результаті спричиняє пустозерненість, що призводить до значного зниження врожайності.

Марганець впливає на низку вкрай важливих фізіологічних процесів на озимій пшениці, серед яких активізація дії ферментів, активна дія в окисленні аміаку та відновлення нітратів у рослині (покращує засвоєння амонійного та нітратного азоту). Зі збільшенням використання азоту на озимих зростає потреба у забезпеченні рослин марганцем. Він покращує синтез та накопичення цукрів у рослині, у результаті знижується транспірація та підвищує посухо- та морозостійкість озимої пшениці. Також марганець регулює концентрацію гормонів і процес засвоєння заліза, що впливає на утворення хлорофілу, та відповідно сприяє процесу фотосинтезу.

Де шукати прояви дефіциту?

Оскільки марганець як і мідь малорухливий у рослині, дефіцит першочергово проявляється на молодих листках рослин. При нестачі марганцю спостерігається хлороз на верхніх листках, між жилками з'являється жовтувато-зелене або жовтувато-сіре забарвлення. Жилки залишаються зеленими, що надає листу строкатий вигляд. Надалі ділянки хлорозних тканин відмирають, при цьому з'являються плями різної форми й забарвлення. Окрім прояву зовнішніх ознак, що знижує фотосинтетичну поверхню, зменшується і вміст хлорофілу ,проходить непропорційне перетворення та накопичення елементів живлення. Це призводить до затримки росту та зниження врожайності озимої пшениці.

Прояв дефіциту міді на листі

Як запобігти нестачі міді та марганцю?

На формування 1 т зерна озима пшениця потребує незначних норм мікроелементів, у середньому 10 г/га міді та 70 г/га марганцю. Вони можуть зіграти вирішальну роль в отриманні врожаю.

Для запобігання можливих проявів дефіциту, а також для попередження прихованої нестачі міді та марганцю, необхідно проводити листові підживлення хелатними формами. Адже хелатовані метали мають найбільший коефіцієнт проникнення та швидкість засвоєння листовою поверхнею. Для цього рекомендовано використовувати хелат міді Wonder Leaf Mono Cu 6 та хелат марганцю Wonder Leaf Mono Mn 11 у мінімальній нормі — 1 л/га. За умови гострого прояву дефіциту необхідно збільшити норми використання до 2 л/га.

При використанні інтенсивної технології вирощування, задля попередження можливих втрат спричинених дефіцитом елементів живлення, зорема міді та марганцю, необхідно проводити комплексний Аудит ґрунту. Це допоможе заздалегідь спланувати ефективну систему живлення, попередити появу дефіциту елементів живлення та збільшити якість та кількість врожаю, дотримуючись економії ресурсів на технологію вирощування!

Микола Саранча,

агроном-експерт компанії Makosh