|
Гендерні студії: час крізь серце жінки
14:01 / 22.06.2020
В сучасних історичних і гендерних дослідженнях набуває популярності «жіноче питання», зростає попит на літературу, створену жінками і про жінок. Дані про її минуле, які заслуговують сьогодні на таку велику увагу, все ясніше свідчать про те, що жінки справді мають свою історію, важливу історію, як суспільну, так і особисту. У межах проекту “Гендерні студії” Одеська національна наукова бібліотека пропонує ознайомитися з виданнями гендерної тематики, які стануть у нагоді тим, хто цікавиться жіночою історією України, бажає поглибити знання і розуміння теми гендерної рівності та культури.
Книга українського науковця Оксани Кісь “Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти” є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українських жінок, які у 1940-1950-х роках опинилися у таборах та в’язницях системи ГУЛАГа за політичними звинуваченнями. Зосереджена головним чином на аналізі особистих спогадів жінок про пережите, книга поступово висвітлює насамперед загальні умови утримання в’язнів – житло, харчування, працю, стан здоров’я тощо. Як у нестерпних нелюдських умовах частині жінок все ж вдалося не загинути? Що допомогло їм зберегти життя, особистість, психіку від повного розпаду? Як вони змогли не просто вижити і дочекатися звільнення, а й потім створити родини і виховувати дітей, здобути фах і працювати, дожити до старості, щоб розповісти про пережите? Саме про це книга «Українки в ГУЛАГу:…». Книга розкриває національне питання, релігійні практики, жіночу творчість і дозвілля в таборах і в'язницях, прояви людяності і жіночності, жіночу взаємодопомогу. А також жіночі способи пристосування, виживання та протидії руйнівному впливові режиму на в’язнів, що допомагали невільницям зберігати основні соціальні ідентичності, залишаючись людьми, жінками, українками.
“Українські жінки у горнилі модернізації” – збірка досліджень провідних і авторитетних українських історикинь, які спеціалізуються на вивченні минулого українських жінок: Ольги Бежук, Мар’яни Байдак, Марини Вороніної, Марти Гавришко, Мирослави Дядюк, Оксани Кісь, Катерини Кобченко, Олени Стяжкіною, Іванни Черчович. Процеси модернізації радикально змінювали жіночі соціальні ролі, повсякденне буття, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності. Дослідниці розкривають різні сторони процесів модернізації, під впливом яких українки ставали такими, якими є тепер. Книжка висвітлює минуле українського жіноцтва, торкається ключових питань, що розкривають роль жінки у вирішальні моменти історії: дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація… Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Що для них означало «бути жінкою» у ті часи?
Історик Марта Богачевська-Хомяк — відома дослідниця історії жіночого руху, суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя та історії філософської думки XIX ст. Громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки. З кінця 1940-х рр. живе в США та викладає у провідних університетах Америки. Книга «Білим по білому...» має подвійну тематику – націоналізм і фемінізм – та дає можливість з’ясувати роль жінок неіндустріалізованих країн у громадському житті з позиції націоналізму і фемінізму. У канву історії України вплетено докладну розповідь про життя жіноцтва. На підставі багатого архівного матеріалу, авторка відтворює діяльність організованого жіноцтва (жіночі громадські організації, гуртки) в усіх частинах України, а також у країнах Європи та Америки, де мешкали українці. Водночас це розповідь про долі багатьох славних українок (Марко Вовчок, Олена Пчілка, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Наталія Озаркевич-Кобринська, Уляна Кравченко, Наталія Полонська-Василенко, Христина Алчевська та багатьох інших). Назву своєї книжки пані марта пояснює так: “Чому білим по білому? Одна з найвишуканіших форм вишивки в Україні — гладь білими нитками по білому полотну, та ще з вирізуванням. Треба добре придивитися, щоб розгледіти це мистецтво, побачити білий візерунок довкола витятого простору. Такою є і роль жінки в українському громадському житті й історії — треба уважно придивитися, щоб осягнути цю частіше оспівану, ніж вивчену “берегиню”.
Книга “Gender and Art” підготовлена Джилліаною Перрі, старшою викладачкою історії мистецтва у Відкритому університеті у Мілтон-Кінсі (Англія). У цій цікавій книзі зібрані тематичні дослідження, які висвітлюють вплив гендерних питань на вивчення історії мистецтва. Укладачі книги досліджують як роботи художниць-жінок, так і способи візуального представлення жінок і чоловіків у європейському мистецтві, архітектурі та дизайні від ХVI століття до теперішнього часу.
Американська письменниця Анна-Марі Слотер – професор права, політолог і аналітик з питань зовнішньої політики, дослідниця сфери публічного права й міжнародних відносин, головний виконавчий директор аналітичного центру New America. Вона є першою жінкою в історії США, яка посіла посаду голови з політичного планування Держдепартаменту. Її книжка «Між двох вогнів» для всіх, хто цікавиться темою рівності, суспільними відносинами, державною та соціальною політикою. Авторка описує в книзі свій досвід матері та держслужбовця, звертається до власної історії життя, особистих планів та дій, змальовуючи гармонійну картину майбутнього, де кожен з нас зможе довести до кінця справу рівності чоловіків та жінок в питаннях кар`єри та сім`ї. Якою має бути справжня рівність? Як визначити пріоритети й досягти справедливості на ринку праці? Що мають знати компанії для успішної оптимізації людських ресурсів? Анна-Марі Слотер пропонує, як потрібно змінити культуру трудових відносин, соціальну та державну політику для вирішення цих питань. А також пояснює, чому питання балансу між роботою й особистим життям — болісна тема як для жінок, так і чоловіків. Книга визнана однією з кращих книжок року за версією Washington Post, NPR та Economist. ***
«Гендерні Студії» – культурно-просвітницький проект, ініційований Одеською обласною Радою миру за підтримки Одеської національної наукової бібліотеки, який має за мету забезпечити підтримку та реалізацію виконання Україною зобов’язань щодо ключових міжнародних зобов’язань по забезпеченню гендерної рівності шляхом поширення об’єктивної інформації про ідеї гендерної рівності в суспільстві, подолання стереотипів та протидію фейкам, формувати гендерну свідомість та культуру широких верств суспільства. Світлана Герасимова, провідний бібліограф відділу зв'язків з громадськістю і реклами ОННБ |
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014 |