Близько 120 різнорідних найменувань містить у собі позиція з так званих залежаних вантажів у морських портах.

Як правило, із періодичністю 2-3 місяці вони накопичуються на складських майданчиках. Оскільки з багатьох причин охочих одержати ці вантажі немає, а їхніх власників не вдається відшукати, завезені до України товари стають об'єктом вимушеного зберігання. Займаючи частину виробничої території, вони не дають можливості приймати нові вантажі, тим самим знижуючи можливість збільшення прибуткового товарообігу.

Розв’язати проблему покликана комісія, спеціально створена в облдержадміністрації. Як сказав її голова, заступник губернатора з питань життєзабезпечення Петро Хлицов, минулого року з вантажів, не затребуваних своїми одержувачами, було розглянуто 23 відомості, відповідно до яких покинутими виявилися 123 контейнери. Відповідно до встановленого порядку, якщо їхні господарі не подають про себе знати понад три місяці, ці об'єкти підлягають реалізації на користь держави. Так відшкодовуються збитки порту через зберігання даних вантажів.

Втрати, як показує галузева практика, чималі! Так, надання місця лише під один стандартний сорокафунтовий контейнер коштує 40 доларів за добу. Який же збиток галузі завдають ці залежані у штабелях ящики, якщо в Одеському порту їх накопичилося понад п'ятсот! Вже минуло півроку, як 30% причалів у Білгород-Дністровському порту зайняті виробами з деревини та лісом, які ніяк звідти не можуть вивезти. Як наслідок, згадане морське підприємство зазнало збитків у розмірі понад 1 мільйон гривень. Ситуація ускладнюється тим, що за даним фактом порушена кримінальна справа, розслідуванням якої займається СБУ. Комісія вирішила, що частину вантажу, який не проходить у справі, все ж таки варто реалізувати.

Понад 2 роки простоюють на складських майданчиках Іллічівського порту 158 автомобілів. Як з'ясувалося, перепоною на шляху їх реалізації став негнучкий підхід з боку органів транспортної інспекції. Але якщо дивитися на проблему ширше, то потрібно б ґрунтовно перелопатити багато параграфів у національному законодавстві. Як приклад одного із безглуздих його положень П. Хлицов навів вимогу розмитнювати вантаж, який однаково визначений на реалізацію. Тим часом, вже й незрозуміло, що будуть продавати іллічівці: машини чи металобрухт, на який вони перетворилися. Звичайно, від цього буде залежати і ціна.

Однак комісія працює. Так, після її рішень минулого року вміст 73 контейнерів було продано, і в прибуток держави надійшло близько 500 тис. гривень. А портам було відшкодовано їх витрати на зберігання залежаного товару. Самі контейнери були повернуті лінійним агентам.

На своєму останньому засіданні комісія вивчила великий спектр номенклатури товарів, які потрібно реалізувати. Це дитячий одяг, автомобілі, мотоцикли, будівельні конструкції та матеріали, скло, порцеляна. Продукція, переважно, китайського виробництва, тому відсотків 20 піде на утилізацію. Зокрема, це стосується харчових продуктів із закінченим терміном придатності. Але й того, що буде продано, за попередніми розрахунками, повинно вистачити на відшкодування портам їхніх витрат. А це, з економічної точки зору, найголовніше. Експерти Торговельної палати вже приступили до оцінки стану вантажів.