За дорученням Голови Антимо­нопольного комітету України Ва­силя Петровича Цушка в кожному районі Одеської області відбудуться «Дні конкуренції», в рамках яких пройдуть семінари, «круглі столи» та прийом громадян Головою Одеського обласного територіального відділення АМКУ.

Основною метою проведення цього заходу є установлення ефективної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства, засобами масової інформації з Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі – територіальне відділення АМКУ) щодо виявлення, припинення та попередження порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Досягнути цього можна тільки за умовою високого рівня знань посадових осіб та громадян у сфері конкурентного законодавства, практики розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та повноважень територіального відділення Антимонопольного комітету України.

КОНКУРЕНТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Правила конкуренції в України визначені двома основними законами: Законом України «Про захист економічної конкуренції» і Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Повноваження органів Антимонопольного комітету України закріплені у Законі України «Про Антимонопольний комітет України».

Органи Антимонопольного комітету України переважно розглядають такі категорії справ:

1. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.

3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого само­врядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

4. Недобросовісна конкуренція.

ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ (ДОМІНУЮЧИМ) СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ

Найбільш поширеною категорією порушень законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Важливо підкреслити, що зловживанням є як дія, так і бездіяльність, яка призвела чи могла би у подальшому призвести до ущемлення інтересів суб’єктів господарювання чи споживачів.

Суб’єкт господарювання є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище, якщо його частка на ринку товару (роботи, послуги) перевищує 35 відсотків (надалі – монополіст).

При визначенні частки суб’єкта господарювання на певному ринку товару територіальне відділення АМКУ обов’язково встановлює територіальні межі ринку – територія, в межах якої за звичайних умов споживач може легко (без значних додаткових витрат) задовольнити свій попит на певний товар. Це може бути територія держави, області, району, міста, підприємства або будинку.

Відповідачем у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем можуть бути як підприємства (господарські товариства) приватної, державної, комунальної форми власності, так і органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Види порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем визначені ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до практики розгляду справ до типових порушень можна віднести:

1. Стадія укладання договору з монополістом на придбання (продаж) товару (роботи, послуги):

– необґрунтована одностороння відмова від укладання або пролонгації договору про надання послуги;

– включення в договори про надання послуг умов, які не відповідають або не передбачені чинним законодавством, у тому числі умовам типових договорів, затверджених відповідними постановами Кабінету Міністрів України;

– вимога надати додаткові документи, які не передбачені законодавством або не вимагаються у інших споживачів аналогічної послуги;

– включення до технічних умов до­даткових вимог, які не є обов’яз­ковими для безпосереднього підключення об’єктів будівництва до мереж (електричних, газорозподільних тощо).

2. Стадія отримання товару (роботи, послуги) від монополіста:

– недотримання термінів надання послуги;

– продаж споживачам однакових товарів (робіт, послуг) за різними цінами чи різними іншими умовами без об’єктивно виправданих на те причин;

– встановлення економічно необґрунтованого тарифу, стягнення плати вище встановленого компетентним органом тарифу, застосування економічно необґрунтованих цін на послуги шляхом включення до собівартості послуги витрат, не передбачених порядком розрахунку тарифів, відшкодування певних витрат двічі, включення до вартості послуги завищеного рівня рентабельності тощо;

– нав’язування споживачам непередбачених чинним законодавством додаткових послуг;

– застосування тарифів на житлово-комунальні послуги з недотриманням 15-денного терміну після офіційного оприлюднення рішення, яким встановлені ці тарифи.

3. Стадія припинення надання товару (роботи, послуги) монополістом:

– припинення монополістом надання послуги споживачу з порушення встановленої процедури (відключення від послуг електро-, газопостачання без письмового попередження про відключення).

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання адміністративних і інших платних послуг, що надають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх підприємства.

Один із важливих напрямів діяльності територіального відділення АМКУ є здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції при наданні адміністративних і інших платних послуг (надалі – адміністративні послуги), що надають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх підприємства.

До таких адміністративних послуг належать видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій дублікатів документів, проведення реєстрації тощо.

У більшості випадків споживачі адміністративних послуг обмежені вибором надавача адміністративних послуг. Ненадання якісно та своєчасно адміністративної послуги може призвести до порушення прав юридичних або фізичних осіб.

До типових видів порушень можна віднести:

– безпідставну відмову від надання послуги;

– недотримання термінів надання послуги;

– застосування різних умов при наданні однакових послуг;

– вимогу надати додаткові документи, які не передбачені законодавством;

– встановлення економічно необґрунтованого тарифу або стягнення плати вище встановленого компетентним органом тарифу;

– нав’язування споживачам непередбачених чинним законодавством додаткових послуг, що може привести до дорожчання або затягування отримання основної послуги.

При направленні до територіального відділення АМКУ заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання адміністративних послуг заявник обов’язково повинен додати докази звернення до надавача послуг. Такими доказами можуть бути: копія заяви про надання послуги з відміткою надавача послуги про її отримання або копія заяви з доказами вручення її поштою (повідомленням про вручення з відповідною відміткою).

Припинення порушення

У разі виявлення порушення конкурентного законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем територіальне відділення АМКУ приймає обов’язкові для виконання рішення про зобов’язання припинити порушення та/або накладання штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення у вигляді зловживання монопольним становищем передбачено накладання штрафу у розмірі до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

АНТИКОНКУРЕНТНІ УЗГОДЖЕНІ ДІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії суб’єктів господарювання, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Серед антиконкурентних узгоджених дій найбільшу частину становлять порушення у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (надалі – торги). Основною метою торгів є створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних або комунального майна та коштів. У разі порушення учасниками торгів правил конкуренції територіальне відділення АМКУ наділено повноваженнями визнавати дії антиконкурентними узгодженими (змова між учасниками) та притягувати порушників до відповідальності.

Основною ознакою узгодженості дій учасників торгів є взаємодія між ними під час підготовки та участі в торгах замість добросовісної конкуренції.

Частиною 2 статті 6 Закону Укра­їни «Про захист економічної конкуренції» передбачені і інші види антиконкурентних узгоджених дій, серед них, зокрема, є:

– встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

– розподіл ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

– усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців.

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення конкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій передбачено накладання штрафу у розмірі до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

АНТИКОНКУРЕНТНІ ДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державне регулювання господарської діяльності шляхом прийняття актів, які мають обов’язковий характер для невизначеного або певного кола осіб. Акти державних інституцій або дії їх посадових осіб можуть порушувати правила конкуренції або створювати умови для порушення конкурентного законодавства суб’єктами господарювання, в тому числі для зловживань з боку осіб, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. З метою недопущення створення таких негативних наслідків для економіки та порушення інтересів споживачів конкурентним законодавством встановлена заборона органам державної влади та місцевого самоврядування вчиняти антиконкурентні дії, а в разі їх вчинення територіальне відділення Антимонопольного комітету України уповноважено приймати обов’язкові для виконання рішення про припинення порушень.

Стаття 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає, що антиконкурентними діями є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Прикладом антиконкурентних дій є встановлення рішенням органу місцевого самоврядування різних ставок орендної плати за оренду землі або комунального майна в залежності від місця реєстрації орендаря, нав’язування споживачам укладання договорів з певною компанією тощо. Такі дії призводять до створення нерівних умов діяльності конкурентів – учасниками єдиного ринку, оскільки всі суб’єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності є рівними в здійсненні господарської діяльності, якщо інше прямо не встановлено законом.

Прикладом бездіяльності, яка усуває конкуренцію та може квалі­фікуватися як антиконкурентні дії є укладання договорів органами державної влади або місцевого самоврядування без проведення торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів у порушення вимог, встановлених Законами України «Про оренду державного та комунального майна», «Про здійснення державних закупівель», «Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» та іншими нормативно-правовими актами.

Серед антиконкурентних дій органів влади та органів місцевого самоврядування найбільшу частину становлять порушення у вигляді схилення суб’єктів господарювання, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації (ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Затвердження органом місцевого самоврядування своїм рішенням тарифу, який був розрахований суб’єктом господарювання – надавачем послуги з порушенням встановленої чинним законодавством процедури, є легітимацією (підтвердженням) противоправних діянь, на відміну від створення умов для вчинення порушень, де ініціатором виступає сам орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Припинення порушення

У разі виявлення порушень конкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних дій органів державної влади або місцевого самоврядування територіальне відділення АМКУ уповноважено приймати обов’язкове для виконання рішення про зобов’язання припинити порушення та зобов’язання органу державної влади або органу місцевого самоврядування скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями.

ЗАХИСТ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Види недобросовісної конкуренції передбачені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

На ринку товарів, робіт і послуг, де існує висока конкуренція, суб’єкти господарювання намагаються отримати переваги в конкуренції. З цією метою добросовісні підприємці поліпшують якість товару, придбають якісну сировину, сучасне устаткування, впроваджують нові технології, наймають фахових спеціалістів тощо.

Недобросовісні підприємці прагнуть отримати перевагу у конкуренції за рахунок неправомірного використання імені, комерційного найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів тощо без дозволу суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, неправомірного використання товару іншого виробника, порівняльної реклами, дискредитації або схилення до бойкоту суб’єкта господарювання, підкупу працівника, посадової особи постачальника (покупця, замовника), поширення про товар інформації, що вводить в оману, тощо.

Левову частку порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції складають порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено невиключний перелік видів інформації, що може вводити в оману. Серед них є відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, спосіб виготовлення, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору тощо.

Наприклад, на прилавку в магазині представлена продукція одного виду від п’яти різних виробників. На етикетках зазначено одні і ті ж інгредієнти, а також вказано про відсутність рослинних жирів, консервантів, барвників і інших інгредієнтів, які відлякують споживача. Продукція трьох виробників відповідає інформації на етикетці, а у двох, в кращому випадку, безпечна для здоров’я. Поширення інформації (неповна інформація), що вводить в оману з боку недобросовісних виробників, створює нерівні умови конкуренції, що невигідно добросовісному виробнику і споживачам.

Поширення інформації може здійснюватися суб’єктом господарювання шляхом повідомлення у рекламі, на етикетці виробу, вивісці магазину (аптеки, готелю тощо) або у іншій спосіб, безпосередньо або через іншу особу. Виявити поширення недостовірної інформації можна шляхом огляду етикетки продукту (перегляду реклами), а в деяких випадках шляхом проведення відповідного дослідження у лабораторіях Держстандартметрології та інших сертифікованих організаціях. Доказом поширення інформації може бути газета, рекламний буклет, етикетка продукту, висновок експерта, протокол дослідження тощо.

Види порушень

Порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, можна поділити на декілька груп залежно від виду товарів та послуг, що пропонуються споживачу. В першу чергу це порушення з боку виробників продуктів харчування. З метою реалізації свого товару виробники прагнуть вказати на упаковці великими літерами і на лицевій стороні інформацію, яка привертає увагу споживача, а відомості, які можуть відштовхнути, не зазначають або розміщують таким чином, щоб споживач не звернув на них увагу, у тому числі внаслідок використовування дуже дрібного шрифту. Наприклад, на упаковці плавленого сиру виробник вказує великими літерами «сир плавлений з грибами», а у складі продукту гриби відсутні або дрібним шрифтом зазначено про наявність тільки ароматизатора «гриби».

Поширення інформації, що вводить в оману, може призводити до значних марних витрат споживачами. Заради свого здоров’я та здоров’я близьких громадяни готові сплатити велику ціну за товар (послугу). Цим користуються недобросовісні виробники та продавці біодобавок, кремів і схожих препаратів. Як показує практика розгляду справ про поширення інформації, що вводить в оману, підприємці доводять до споживачів великий перелік корисних властивостей, не підтверджених жодним доказом.

Порушення допускають і представники торгівлі шляхом розповсюдження неправдивої інформації про ціни, знижки та інші «вигідні» для споживача умови. Порушення полягають в продажу товарів і наданні послуг на інших, ніж поширено магазином умовах.

Окрему групу порушень складає поширення інформації банками, страховими компаніями і іншими установами про умови надання фінансових послуг. Це – надання неповної інформації про процентні ставки і інші витрати клієнта.

Поширення інформації, що вводить в оману, може мати місце з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на різних ринках та у іншій спосіб.

Припинення порушення

У разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції територіальне відділення АМКУ уповноважено приймати обов’язкові для виконання рішення про зобов’язання припинити порушення та накладання штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 5% відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

ПОРЯДОК ЗВЕРТАННЯ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

Для органів Антимонопольного комітету України встановлено спеціальний порядок розгляду заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Заяви фізичних та юридичних осіб розглядаються згідно з положеннями «Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», затверджених розпорядженням АМКУ від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р).

Слід зазначити, що статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв, встановлений законодавством про захист економічної конкуренції.

Заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції подається у письмовій формі і повинна містити:

– найменування територіального відділення АМКУ, до якого подається заява;

– найменування заявника, його адреса і інша контактна інформація;

– найменування відповідача, його адреса і інша контактна інформація;

– зміст вимог, зокрема очікувані заявником від територіального відділення АМКУ рішення;

– викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

– інформацію щодо звертання до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду;

– перелік документів і інших матеріалів, які додаються до заяви;

Заява підписується повноважною посадовою особою заявника – юридичної особи або його представником, заявником – фізичною особою або його представником. У разі підписання заяви представником обов’язково додається довіреність.

До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Повідомити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можна також на особистому прийомі у Голови Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Юрія Кравця.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОДЕСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ

Кравець Юрій Ігоревич – голова Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

Маковський Микола Микола­йович – заступник голови Одесь­кого обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

Городинський Андрій Львович – заступник голови відділення – начальник юридичного відділу

Контактна інформація

Місце знаходження:

65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83

Тел.: (048) 728-36-34,

(048) 722-52-63

E-mail: odamc@ukrpost.ua

Розклад роботи:

Пн-Чт 8.30 – 17.30

Пт 8.30-16.15

Обідня перерва 12.30 – 13.15

ПРАЦЮЄ СУБ-САЙТ

Працює суб-сайт відділення. Бажаючі можуть відвідати його та ознайомитися з останніми новинами, перейшовши на головну сторінку Антимонопольного комітету України www.amc.gov.ua та вибрати у рубриці «Територіальні відділення» Одеську область.