Авторська колонка Галини Мельник (м.Хмельницький) «Враження туриста».

Якщо театр починається з гардеробу, то місто — з вокзалу. Вирушаючи у подорож, перше, що бачить людина, яка виходить з автобуса чи потяга, — вокзал.

Залізничний вокзал «Одеса» щодня приймає і відправляє десятки поїздів. Здавалося б, увага до його роботи має бути неабияка. Враження, що тут все без проблем, може скластися, хіба якщо вам треба лише зійти на перон і вийти в місто. Скрізь чисто, грає музика, достатньо магазинчиків, аптек і туалетів. Але якщо доводиться очікувати потяга, або, не дай Боже, дочекатися ранку після нічного рейсу, — вам не позаздрити.

Про те, що на фасаді будівлі поряд із написом «Ласкаво просимо в місто-герой Одесу!» красується Ленін власною персоною, і говорити не доводиться. Декомунізація до Одеси поки не дісталася. А от те, що біля перону замало лавок, — видно одразу, адже пасажири «туляться» просто на підлозі під стінами.

Особливим вокзал стає вночі, коли туди сходяться не лише пасажири, а й ті, кому просто треба десь заночувати. Коли мені випало «щастя» провести ніч на Одеському залізничному вокзалі, я була шокована. Перше, що потрапило на очі, щойно я зайшла в приміщення, — чоловік з обмотаною бинтом головою, у крові, «відпочивав» на одній із сходинок. За метр від нього прибиральниця шморгала по підлозі шваброю, нібито не помічаючи «сплячого». Коли він опинився на шляху тряпки, жінка немилосердно почала його штовхати ногами. Оминувши дуелянтів, я пішла у зал очікування на другий поверх.

Година у залі очікування підвищеного комфорту на першому поверсі коштує 20 гривень, на другому перебування упродовж 12 годин — усього 10 гривень. Якщо ви економите, то виберете останній варіант. Я економила, знайшла місце, найвіддаленіше від постійних «мешканців» вокзалу, які час від часу чухались, плювались, кашляли, лаялись і горланили. На все приміщення вокзалу — жодної безкоштовної розетки. Щоб зарядити хоч трохи телефон, довелось викласти 4 гривні, ноутбук — 5 гривень. Безкоштовного Wi-Fi, попри інформаційні таблички, що він є, я так і не знайшла.

До чого я, власне, веду: туристична Одеса мала б бути більш гостинною. Очевидною є відсутність потрібної кількості місць для очікування, безкоштовних розеток, елементарних санітарних умов. Розуміючи лояльність адміністрації вокзалу до п'яних бомжів, все ж, може, варто їм виділити окреме місце? Іноземних відпочивальників, яких очікує місто, таким сервісом не привабити.