Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. Ініціаторами прийняття документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна, США, а їх співавторами — ще понад 90 держав.

Дата 27 січня була обрана не випадково, адже саме в цей день радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим на території нинішньої Польщі.

Традиційно, цього дня в Одесі відбулася офіційна церемонія покладання квітів до пам’ятника жертвам Голокосту та в’язнів гетто. Захід проходив за участю військовослужбовців українського флоту. Також у вшануванні пам’яті жертв Голокосту взяли участь голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський, міський голова Одеси Геннадій Труханов, перший заступник командувача ВМС ЗС України, начальник Одеського гарнізону контр-адмірал Ігор Тимчук, представники громадськості та жителі міста.

— Масове знищення євреїв нацистами вважається одним із найкривавіших проявів геноциду ХХ сторіччя. У більш широкому сенсі це слово стало уособленням переслідування представників різних соціальних і етнічних груп, — зазначив Анатолій Урбанський.

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933 — 1945-х років і що отримало назву – Голокост, призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистській Німеччині.

В історії людства було безліч “темних” плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх “промислових” масштабах.

Присутні на заході Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих та поклали квіти до пам’ятника жертвам Голокосту та в’язнів гетто, після чого під супровід оркестру пройшла рота Почесної варти.