В останні роки кожна дата, пов’язана з подіями Другої світової війни, перетворюється не на день пам’яті про тих, хто загинув у горнилі страшної бійні, розв’язаної на європейському просторі двома імперіями, не на вшанування тих поодиноких ветеранів, справжніх фронтовиків (скажімо, нині в Одесі залишилося лише 9 воїнів, які звільняли наше місто у 1944-у), а на шабаш георгіївських стрічок та всього, що за ними стоїть, і на звинувачення українських патріотів у «радикалізмі» та інших «гріхах», зокрема неповазі до «історіческого прошлого».

От і цьогорічне 10 квітня перетворилося для одних на чергову нагоду безкарно покричати «Донбасе, мы с тобой!», «Крым — русская земля» і похизуватися «колорадською» символікою, а для інших, які намагалися зупинити цей сепаратись-кий демарш, — гумовими кийками від «захисників правопорядку», автозаком і буцегарнею.

Наступного дня перед обласним управлінням Нацполіції зібралося півтори сотні небайдужих, які зажадали притягнути до відповідальності тих, хто віддавав накази так поводитися з людьми, і тих, хто ті накази виконував. Зокрема, вони вимагали відставки керівника управління превентивної діяльності ГУНП Івана Іщенка та заступника керівника ГУНП Сергія Махотіна.

Очільник обласного управління Дмитро Головін, вийшовши до учасників протесту, запевнив, що вже проводиться службова перевірка. За його словами, «відзначилися» не місцеві, а київські правоохоронці, яких прислали на підмогу для забезпечення порядку в нашому регіоні. (Ото забезпечили!). З огляду на те, що трапилося на Алеї Слави, у наступні «гарячі» дати для Одеси — 2 і 9 травня — до охорони порядку, пообіцяв головний поліціант, залучатимуть лише місцеві підрозділи.

На час проведення службового розслідування, яке триватиме приблизно два тижні, співробітників, на кого падає підозра в «жорсткому затриманні» активістів, від виконання службових обов’язків відсторонили. У разі виявлення порушень з боку поліцейських, запевнив начальник ГУНП, матеріали будуть передані в прокуратуру Одеської області.

За словами Дмитра Головіна, у понеділок було затримано 21 особу, з-поміж них —двоє провокаторів. Відкрито два кримінальні провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство, вчинене групою осіб) та ч. 1 ст. 436.1 (виготовлення, розповсюдження комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів).

Одесит з непохитною громадянською позицією Михайло Голубєв, розмірковуючи про результат спілкування активістів-патріотів з керівництвом обласної поліції, на своїй сторінці у «Фейсбуці» зробив запис під заголовком «Чому одеська влада прогинається під сепаратистів?».

«Хоча поліція й визнала перегини при затриманні і побиття, та і я далеко не Нострадамус, абсолютно нічого хорошого на період наступного, травневого, «ватного» загострення в Одесі очікувати, на мій погляд, марно. Цілком можливо, що патріотів, які прагнуть дати хоча б словесну відсіч сепаратизму, поліцейські знову битимуть.

Тому, що пропутінські завжди хочуть розгойдувати човен, і це зрозуміло, тому що одеська міська влада спирається на «ватні» настрої й активно підживлює їх (за всього, звісно, розквіту і розгулу псевдопатріотизму також), тому що у поліції нема прагнення докорінним чином запобігати сепаратистським мітингам, тому що помірковано-патріотичні громадяни не бачать проблеми теж (скільки їх вчора було? Переважно, прийшли, все ж таки, активісти радикальних, націоналістичних, пара-мілітарних організацій), тому що на законодавчому рівні Верховною Радою не зроблені обов’язкові речі і навіть не заборонена однозначно «колорадська» символіка (яким місцем думають депутати?), відтак якщо сепаратисти обіцяють прийти мітингувати без цих стрічок, то, на їхню думку, їм, очевидно, вже всі навколо зобов’язані.

Розумію: для когось 50 чи 100 напівбожевільних пенсіонерів, організованих карикатурним лідером Морісом Ібрагімом, які скандують «Донбас, ми з тобою!», які на камери стверджують, що Крим, на їхню думку, «російський» і т. д. — не проблема, але моя думка інша. Правове поле — однакове для всіх громадян: що дозволене одним, те дозволене й іншим.

і вважаю, що будь-які псевдопам’ятні заходи 2 травня на Куликовому полі мають бути, нарешті, припинені і заборонені, оскільки все це перетворюється на сепаратистські мітинги, нічим іншим вже давно не є і бути не може, й доказової бази — більш ніж достатньо. Ще в 2015 році Ібрагім відкрито говорив, що вони там збираються для того, щоб продовжувати справу загиблих «куликовців». То про що взагалі мова?!

Будь-які обмеження висловлення думок — річ сама по собі неприємна, але свободи прямо і явно підтримувати агресора та окупанта і підривати наш тил зсередини надавати в Україні нікому не можна, якщо, звісно, країна не втратила ще почуття самозбереження».