Що мають зробити громади та місцева влада для впровадження реформи системи охорони здоров’я? Які виборчі правила дозволять запустити зміну політичних еліт у країні? Як платники податків можуть контролювати, на що витрачаються їхні гроші? За яких умов влада почує позиції та вимоги громадян і як вплинути на прийняття рішень?

Ці та інші нагальні питання обговорювали представники місцевої влади, об’єднаних громад, медичної спільноти, громадських організацій та Міністерства охорони здоров’я, які зібралися разом, щоб висловити свої позиції та очікування щодо змін та реформ в Україні. Така зустріч відбулася в Одесі у рамках всеукраїнського туру «ЗміниТИ: взаємодія заради змін» за ініціативи ГО «Центр UA», «Реаніма-ційного пакету реформ» та Міністерства охорони здоров’я.

Після зустрічі учасники обговорень спілкувалися з журналістами.

Олег РИБАЧУК, голова і співзасновник «Центру UA», екс-віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції:

— От якби була можливість змінити щось одне, що найважливіше? Відповідь лежить на поверхні — перш за все, необ-хідно змінити чинну виборчу систему. Мій особистий досвід роботи в уряді і в Адміністрації Президента переконав у тому, що якщо правила, а скоріше, відсутність правил, не змінити, то будь-яка людина, яка потрапляє у вищі ешелони влади, стає частиною системи. Якщо ми не поміняємо чинну виборчу систему — у нас не буде змін. Якщо ми садимо кота сторожувати глечик сметани, то не дивуймося, що сметани поменшало. Такий «парадокс»: у будь-якої людини, котра потрапляє до великої політики, бізнес росте. Похід у владу робить людину не лише недоторканою, а й успішним бізнесменом.

Звичайно, ніхто в парламенті не хоче цих правил міняти, тому ми проводимо зустрічі у кожній області України на теми виборчої реформи. Ми бачимо, що рівень розуміння проблем у регіонах, у громадах набагато вищий, ніж серед тих, хто називає себе політичними аналітиками. Змішана пропорційно-мажоритарна виборча система, яка існує зараз, закладає корупційні ризики і не забезпечує представництва громадян на рівні Верховної Ради, обласних, районних, міських рад. Ця система дозволяє купувати цілі округи. Ми й досі не маємо електронного реєстру списку виборців, де могли б відрізнити мертві душі від живих.

Відкрита виборча система плутає карти, хоча й має свої недоліки. Голосування за відкритими списками може змінити картину виборів. Якщо запровадити пропорційну систему з відкритими регіональними списками, за якої виборці в округах зможуть не лише проголосувати за партійний список, а й за конкретного кандидата у такому списку, то це дозволить ви-рішити проблему недопредставництва інтересів та підкупу виборців. Така система забезпечить зв’язок обраних депутатів з виборцями, який нині забезпечує мажоритарна система.

Скасування мажоритарної складової посилить партії, тому паралельно з цим необхідно посилювати внутрішньопартійну демократію. Після того, як буде уніфіковано та апробовано нове виборче законодавство, необхідно прийняти Виборчий кодекс.

Ми, громадська організація, займаємося політикою змін не тому, що нам це подобається, а тому, що політики займаються популізмом, дерибаном, маніпуляцією, і нас це не влаштовує. Наш партнер у цій діяльності — Міністерство охорони здоров’я, оскільки реформи у медичній сфері стосуються кожного з нас, як пацієнтів, і нам дуже важливо, щоб ця реформа відбулася. Найбільший супротивник медичної реформи — це Комітет Верховної Ради з охорони здоров’я, тому що там представлені, переважно, лобісти фармакологічного бізнесу. Ми — пацієнти, ми — виборці, тому ми зацікавлені у змінах.

Олександр ЯБЧАНКА, експерт з медичної реформи «Реанімаційного пакету реформ»:

— Ще з 2014 року було створено стратегічну дорадчу групу з питань охорони здоров’я, до якої входило сім українських експертів і сім експертів з-за кордону. Вона підготувала нову стратегію охорони здоров’я, на основі якої була розроблена нова система фінансування цієї галузі. Сьогодні люди, які хворі-ють, та їхні родичі потрапляють у фінансову катастрофу. В Україні медицина асоціюється з поняттям «врятуйте людину». Громадяни стараються триматися подалі від медицини, поки не припече. Як практикуючий лікар (лікар-педіатр, кандидат медичних наук. — Прим. авт.) можу сказати, що легше проблему передбачити, а не лікувати наслідки. Попередити проблему, вчасно її діагностувати — набагато дешевше.

Відтепер лікар первинної ланки буде зацікавлений у здоровому пацієнтові, адже держава платитиме йому ризик-тариф за догляд за пацієнтом. Держава зможе стимулювати фінансово надавачів медичних послуг. Управління якістю медичної допомоги і прозора звітність — основні механізми нової системи охорони здоров’я. Подібні концепції охорони здоров’я працюють у європейських країнах.

Наше суспільство не дуже розуміє, як відбувається реформа і хто за що відповідає. Міністерство відповідає за правила, за державну політику в галузі охорони здоров’я. Народні депутати цю політику підтримують чи не підтримують своїми рішеннями. Центральна влада готова оплачувати заку-півлю послуг певної якості, але структури на місцях поки що не готові надавати ці послуги високої якості. Це питання до місцевої влади, наскільки вона може прийняти зміни і домовитись між собою. При адекватному умінні домовлятися органи місцевої влади отримують кошти на реформування і на роботу в новому форматі.

Журналісти поцікавилися у заступника міністра охорони здоров’я Олександра ЛІН-ЧЕВСЬКОГО наданням невідкладної швидкої допомоги, яка у нас іноді надається лише за наявності грошей, хоча має бути безкоштовною. На що він відповів:

— Міністерство — це регулятор, і нас цікавить, передусім, якість надання допомоги. Швидка допомога тільки тоді має сенс, коли вона справді швидка. Йдеться про достатню кількість карет, про їх вдале розташування, про достатнє облаштування, проведення освітніх курсів для медперсоналу. Хто, як не влада міста, має знати ресурс карет, персоналу, приймає рішення з цих питань? Це ваше місто, це ваша швидка допомога, ваша міська влада. Міністерство висуває єдині стандарти щодо якості надання медичної допомоги. Місцева влада має всі можливості для реалізації цих стандартів. Хоча швидка невідкладна допомога має надаватися усім, незалежно від наявності грошей, — це стандарт.

Представники туру «ЗміниТИ: взаємодія заради змін» запропонували учасникам зустрічей взяти участь у формуванні зеленої книги «Рівний доступ до політики» і таким чином зробити свій внесок у впровадження змін. Взаємодія заради змін допоможе людям на місцях зрозуміти і сформулювати власні очікування до змін у країні, згуртуватися з однодумцями навколо спільних позицій, а також співпрацювати один з одним та владою, вимагаючи врахування спільних інтересів.