На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова ОДА Максим Степанов, начальник головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Олена Погребняк звітувала про стан справ з оформленням закордонних біометричних паспортів, що, зокрема, пов’язано з остаточним ухваленням Радою Європейського Союзу безвізового режиму між Україною та країнами ЄС.

До цього люди щодня подавали до 500 заяв, нині — близько тисячі. Рекордом стало 1600 заяв! Та через місяць-півтора такий відносний ажіотаж спаде, тож кому, як то кажуть, не горить, то й не біжіть стояти у чергах. Біометричних паспортів на усіх вистачить.

До відома батьків: діти з 14 років, які мають намір виїздити за кордон, також мусять мати паспорти. До цього їх вписували до закордонних паспортів батьків. Нині ж кожен повинен мати свій паспорт.

До речі, Одеса — друге місто у державі, після Києва, яке організувало електронну чергу на прийом осіб з питань оформлення закордонних паспортів та ID-карток. І ми першими підключили всі райони області до єдиної системи. Розширилася і матеріальна база служби: тільки впродовж минулого року область передала їй у користування близько тисячі квадратних метрів офісних площ. Зрозуміло, зважаючи на важливість виконання державного завдання.

Міграційна служба щороку приносить області близько 46 мільйонів гривень чистого прибутку, який залишається у місцевих бюджетах, тож кожен район, на переконання Олени Погребняк, може організувати пристойне робоче місце для працівника міграційної служби, не дочікуючись особливих розпоряджень згори.

Голова ОДА Максим Степанов наголосив на важливості миттєво реагувати на можливі проблеми з отриманням український паспортів іноземцями, адже, мовляв, внаслідок того, що Україна отримала безвізовий режим, може істотно збільшитися й інтерес до отримання українського паспорта у громадян із сусідніх країн. Є прогноз, що така ситуація ймовірна, а відтак до цього треба бути готовими і серйозніше ставитися до перевірок. Область вийшла на перше місце в Україні з виявлення і випровадження за наші кордони нелегалів, які мали навіть по три підроблені паспорти.

Під час апаратної наради йшлося і про вирішення питання розміщення біженців. В Україні є два великі відповідні центри: у нас і на Закарпатті. Третій створений у Яготині на Київщині, але він ще не запрацював.

Наш центр обслуговує Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Усі діти біженців, розпові-ла Олена Погребняк, навчаються у школах, їхні батьки та рідня посильно працевлаштовані, особливо в сільській місцевості: їх охоче беруть на роботи у фермерські господарства, на сезонні роботи тощо.

Слід зазначити, що наша держава не несе витрат з утримання цих людей, адже за міжнародними угодами вони покриваються з гуманітарних фондів.

Під час апаратної наради порушили питання про паспортизацію місцевих ромів.

На Одещині проживає до 14 тисяч ромів, які не мають жодних документів. Дорослі — без паспортів, бо свого часу не отримали навіть свідоцтв про народження, на основі яких ті видаються. Часто без документів дітей не беруть до школи, дорослі не можуть нікуди поїхати. Лише у Нерубайському і НАТІ до 900 дітей не навчаються саме через відсутність документів. Проблемними у цьому плані залишаються Березівський та Татарбунарський райони, а також обласний центр, де роми проживають кучно. Але всі ці люди є громадянами нашої держави за фактом народження, тож нам про них дбати, як і про всіх інших, допомагаючи в усьому.

Європейський досвід у такому випадку каже: щоб набути громадянства, треба йти до суду і встановлювати факт народження, що разом із генетичною експертизою нині обійдеться людині не менш як у 10 тисяч гривень. Таких грошей більшість родин ромів не мають. Вихід — створення медико-соціальних комісій у складі представників влади, медиків, працівників міграційної служби, які оформлятимуть свідоцтва про народження та паспорти повнолітнім громадянам на місцях. Це також європейська практика і це не виходить за межі вітчизняної правової площини.

Максим Степанов поцікавився, чи відпрацьовано алгоритм створення таких комісій і як їх доцільніше створювати: на рівні районів чи на обласному. Керівник ОДА доручив міграційній службі підготувати чіткий план з формування та діяльності таких комісій, що дозволить тисячам людей отримати нарешті паспорти громадян України.

Начальник Одеського обласного управління водних ресурсів Василь Потоп доповідав про ситуацію з організації централізованого водопостачання. Особливо для сільської місцевості ця проблема була і залишається надважливою, оскільки у нас водопостачанням охоплено лише 57% сільських населених пунктів, з них у 83% вода не відповідає вимогам державного стандарту як питна. Майже 200 населених пунктів як користувалися, так і користуються привізною водою. Населення решти для питних потреб користується місцевими джерелами — шахтними та трубчатими колодязями, саморобними каптажами, прирусловими копанками, свердловинами тощо.

Найбільша проблема діючих водогонів — це фізичне зношення систем. Для гарантованого ж водопостачання безводних та маловодних населених пунктів у 18 районах області необхідно здійснити передбачені програмою «Питна вода Одещини» заходи з будівництва групових і локальних систем водопостачання, у тому числі завершити спорудження Кілійського, Дністровського, Суворовського та Татарбунарського групових водопроводів. Але ця програма не фінансується з 2011 року. На останній селекторній нараді, сказав доповідач, проведеній державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ), окремим пунктом ішли 111 мільйонів гривень, які Міністерство фінансів планує виділити на вирішення цих нагальних і життєво важливих для Одещини питань Державному агентству водних ресурсів України (згідно з протоколом комісії ТЕБ). А потрібно близько 120 мільйонів! І це лише на роботи першочергової важливості.

Максим Степанов настійливо порадив не лише чекати бюджетних грошей, а й самим поступово наводити лад у галузі. Так, сьогодні не мають власників 75% гідротехнічних споруд Одещини. А це — близько 900 гідротехнічних об’єктів різного рівня складності та різного потенційного ризику. Лише третина з них узята на облік. Такий стан справ очільник ОДА назвав справжньою катастрофою.

Василь Потоп зі свого боку запевнив, що нині активно ведеться пошук потенційних господарів і закріплення за ними таких об’єктів. Ідеться переважно про об’єднані територіальні громади, які не упускають можливості, і правильно роблять, отримати право власності на той чи інший об’єкт, щоб ним розпоряджатися. Передача гідротехнічних споруд у довгострокову оренду — також один із шляхів вирішення проблеми із безгоспними гідротехнічними спорудами. Фахівці обласного управління водних ресурсів ведуть, запевнив чиновник, активний пошук потенційних орендаторів.