Як ми уже повідомляли, 14 червня міністри закордонних справ Королів-ства Швеція Маргот Вальстрьом, Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс та України Павло Клімкін побували в Одесі зі спільним робочим візитом. Вранці Лінас Лінкявічюс та Павло Клімкін мали зустріч з головою Одеської ОДА Максимом Степановим, після чого відбулося коротке спілкування дипломатів з пресою.

Павло Клімкін: — Дуже радий бути в Одесі три дні після того, як запрацював безвізовий режим. Це особливе відчуття, відчуття не технічної можливості отримати чи не отримати візу, а відчуття нашої приналежності до Європи. У неділю вранці я був на угорсько-українському кордоні, розмовляв з багатьма нашими людьми, хто отримав змогу перетнути кордон. Це для всіх нас особлива подія. І я щиро вдячний всім нашим європейським друзям, особливо вдячний Лінасу за те, що він намагався не просто підштовхувати процес, а робив з нами разом усе можливе для того, аби це відбулося. Дуже радий вітати Лінаса, а за кілька годин до нас приєднається Маргот Вальстрьом, міністр закордонних справ Швеції. Тут, в Одесі, Лінас майже свій, ми з ним уже втретє у вашому місті. Сьогодні ми разом відкриємо Литовський ярмарок. Цими днями литовську мову чути на одеських вулицях. Це справжня дружня «експансія» і, врешті-решт, це економі-ка. Це дружнє плече і справжня підтримка наших литовських друзів. А також те, що нас пов’язує, українців та литовців. Я завжди пам’ятаю, говорячи про політичні чи економічні речі, що Литва за цей час допомогла в лікуванні та реабілітації 155 наших військовослужбовців. Це для мене справді особливий вияв того, що таке дружба.

Тому будемо працювати далі. Сьогодні домовилися, що наступного разу поїдемо на південь Одеської області, подивимося, що можна там зробити з точки зору двосторонньої співпраці, з точки зору проектів ЄС. Завтра відкриватимемо у Києві українсько-шведський бізнес-форум. Отже, це не просто якась формальна співпраця, а дружній формат взаємодії, справжня унікальна вісь — Балто-Чорноморська. Вона насправді працює, між друзями на півночі і друзями на півдні. Тому ще раз, Лінасе, дякую тобі особисто за те, що ти зробив. Лінас завжди був першим, він уперше приїхав до Широкиного, першим серед усіх міністрів ЄС. Потім було багато, але він був першим. Лінас першим приїхав до Авдіївки, після того як ми відбили атаку російських сил і проросійських найманців. Дякую за справжню дружбу та справжню підтримку України.

Лінас Лінкявічюс: — Усе розумію, що Павло сказав україн-ською. Радий знову повернутися до Одеси, ще раз привітати вас з безвізовим режимом. Кожен успіх України ми сприймаємо як наш спільний успіх. Ми дуже раді разом з вами не лише порадіти, а й зазирнути у майбутнє. Дуже багато роботи попереду і будемо разом цими справами займатися — чи це культурне спілкування, чи економічна співпраця, чи питання безпеки. Ми, безперечно, на вашому боці у найширшому значенні цього вислову. Ми пишаємось, що, попри всі труднощі, в України є безвізовий режим, скоро запрацює на повну силу Угода про асоціацію з Європейським Союзом.

Насправді Україна нікуди не повертається — Україна завжди була Європою! Ми вже згадали про два моря, Чорне та Бал-тійське. Півтисячоліття ми були в одній державі, нас пов’язує спільна історія — Велике князівство Литовське. Дуже цікавий період, дуже багатий, і це, напевно, є в нас у крові, воно відчувається. Покоління помінялися, але те, що є, вже не можливо не помітити. Звідти, напевно, є любов, симпатія, справжня під-тримка, без якихось казенних намірів. Усе дуже щиро. Ще раз дякую за теплий прийом.

Далі міністри відповіли на кілька запитань.

— Пане Павле, озвучте свою позицію щодо візового режиму з Росією, зокрема щодо того, щоб вводити не його, а запровадити завчасне попередження про в’їзд. Як працюватиме такий механізм?

— Дуже важливо це пояснити. По-перше, одне іншого не виключає. Ми маємо надійно контролювати тих, хто перетинає наш кордон. Ми перебуваємо у стані війни з Російською Федерацією і тому маємо прагнути до того, щоб запровадити ефективний контроль. Вважаю, ми маємо перейти на біометричні паспорти, позаяк ті, хто перетинає кордон мають пред’являти ті паспорти, які дадуть нам можливість контролювати. Потім поступово ми маємо перейти до того, що поїздки мають анонсуватися. Це дуже просто, коли заходиш в інтернет і кажеш: «Їду через п’ять днів». Це дає можливість додаткового контролю. Але це не скасовує можливості просування до візового режиму. Ми прекрасно розуміємо, що візи не працюють сьогодні так, як працювали 20 років тому. І всім зрозуміло, що візи, котрі ставляться просто в паспорт, відходять у минуле, поступаючись електронним візам.

Маємо чітко зазначити, що, приймаючи ці рішення, мусимо турбуватися про українців, про українських громадян, у тому числі тих, які сьогодні страждають на окупованих територіях. Маємо розуміти, як це вдарить саме по них. Аналізуючи це все, прийматимемо виважені рішення, які працюватимуть для безпеки нашої держави і для українців.

— Пане Лінасе, наступним етапом співробітництва Україна — ЄС буде Угода про асоціацію. Що вона, на вашу думку, дасть простому громадянинові?

— Це не те, що буде незабаром, це те, що вже є, бо всі країни вже ратифікували угоду. Були затримки, і той, хто відстежує ситуацію, напевно, це пам’я-тає. Нема жодних сумнівів, що це відчує кожна людина. Відкривається ринок на півмільярда громадян Євросоюзу, який акумулює 13 трильйонів єврокапіталу. Це, щонайменше, 20% світової економіки. Це відкривається як зона вільної торгівлі. Результатів за день не буває, але все ж вони вже є. Збіль-шується товарообіг між Україною та ЄС. Це динаміка в цифрах, але коли є в цифрах, то буде і наяву. Я не маю сумнівів, що це відчує кожен. Більше того, це ще й фізичне відчуття спільноти, можливості вільного пересування, можливість влаштовуватися на роботу. Психологічно та з низки інших причин створюються додаткові зв’язки. Не маю сумнівів, що у найближчому майбутньому кожен громадянин України відчує зміни на краще на своєму особистому досвіді.

Павло Клімкін: — Доповню одну річ. Для мене важливо, щоб усі зрозуміли. Дехто вважає, що вся ця угода має акцент зде-більшого на торгівлю. Звичайно, вона цьому сприятиме: у нас навіть за перший квартал торгі-вля з Євросоюзом +28%. Але в чому сенс, як відчують це українці? Для мене сенс угоди, позаяк я був головним перемовником з цього питання, у тому, що європейські правила будуть застосовані тут. І не якісь абстрактні, котрі працюють для торгівлі, а, наприклад, такі речі, як безпека дорожнього руху. Чи все в нас зроблено для того, щоб були європейські правила? Я вважаю, що ні. Або якість продуктів харчування, якщо вони будуть контролюватися за європейськими правилами... Отримаємо ми від цього зиск? І так, врешті-решт, прописані всі сфери, де застосовуватимуться європейські стандарти.

Чому це важливо для кожного громадянина країн-членів ЄС? Україна для них стане зрозумілою. А для нас стане зрозумілим Європейський Союз. Це нас приведе до чотирьох свобод, і я абсолютно впевнений, це моє особисте переконання, — до членства України в Європейському Союзі. Для того ми це й робимо, для того маємо працювати, бо угода — це не просто щось, що запрацює і можна буде скласти руки і спочивати. Угоду потрібно реалізувати. Якщо не будемо цього робити, залишимось там, де є.

За інформацією МЗС України, міністри обговорили низку питань про роль Швеції та Литви у підтримці системних реформ, що реалізуються на основі Угоди про асоціацію Україна — ЄС. Крім цього, на порядку денному — українсько-литовське та українсько-шведське двостороннє співробітництво.