Завершилася шоста сесія Верховної Ради, під час якої народні депутати демонстрували різні рівні відвідування, голосування та активності. Громадянська мережа «Опора» відстежила діяльність парламентарів із листопада 2014 року до червня 2017-го, а це половина строку повноважень ВР нинішнього скликання.

Законотворча роль депутатів і рівень їхньої політичної відповідальності зростає. Половина чинних законів ініційовані саме депутатами, насамперед двох коаліційних фракцій — «БПП» та «Народний фронт». Третина чинних законів — справа рук Радикальної партії, «Самопомочі» й «Батьківщини». Відтак депутати відповідальні за поточну політику однаковою мірою з урядом та президентом.

За словами керівника проекту «Опори» з моніторингу парламенту в рамках програми «Рада» Анатолія Бондарчука, лише 12% проектів, зареєстрованих упродовж цього періоду у Верховній Раді VIII скликання, стали законами. «Низький рівень продуктивності законотворчої роботи є інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для всіх скликань Верховної Ради. Однак у цьому скликанні депутати вже ініціювали найбільшу кількість законопроектів, що залишає актуальною проблему законодавчого «цунамі». До речі, згідно з нашим моніторингом, народні депутати найменш продуктивні: із 4634 поданих проектів законодавчими актами стали 344, що становить лише 7%. Натомість уряд має показник продуктивності 30% — було ініційовано 756 законопроектів, з яких ухвалені 227. А найпродуктивнішим з показником у 83% є президент: глава держави ініціював 117 законопроектів, з яких набули чинності 97», — розповів він.

За два з половиною роки діяльності ВР у стінах парламенту не знайшлося жодного депутата, який взяв би участь у всіх без винятку голосуваннях. Беззаперечними аутсайдерами є шість народних обранців, які пропустили понад 90% усіх голосувань у Верховній Раді.

Як наголосив керівник проекту, важливо також відстежувати сумісність голосувань: «Показник спільності голосувань фракцій партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Народний фронт» з їхніми партнерами по коаліції ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та об’єднання «Самопоміч» знизився. Якщо до лютого 2016-го спільність голосувань коаліційних фракцій варіювалась від 55% до 81%, то після виходу трьох фракцій з коаліції цей показник знизився до діапазону 35% — 67%. Через високий показник неучасті в голосуваннях під час пленарних засідань фракції «Опозиційний блок» та депутатських груп «Партія «Відродження» і «Воля народу» не змогли зайняти роль конструктивної опозиції в парламенті, аби чіткіше демонструвати свою політичну точку зору та відстоювати власні ініціативи».

Як відзначив громадський консультант «Опори» Захар Колісніченко, цікавою частиною моніторингу може стати системне відстеження розподілу субвенцій між регіонами, до яких мають відношення депутати-мажоритарники. «Аналізуючи звітування депутатів-мажоритарників перед виборцями, часто можна натрапити на такий пункт, як «залучені на округ кошти». Найчастіше мова йдеться про кошти із субвенції на здійснення заходів щодо соці-ально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами та між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами). Саме за її рахунок фінансується встановлення дитячих майданчиків, нових вікон у школах, проводяться ремонти приміщень, доріг та багато чого іншого, про що теж потім звітують депутати, відзначаючи, що це стало можливим саме за їхнього сприяння», — зазначив громадський консультант.

За словами Захара Колісніченка, процедура розподілу цих коштів не прописана в законодавстві, досить заполітизована і непрозора. «Аналіз переліку об’єктів (заходів), що фінансувалися в 2016 році за рахунок цієї субвенції, показує нерівномірний розподіл коштів між областями і між округами. Тобто не всі депутати можуть хвалитися перед виборцями «залученими на округ коштами». Наприклад, у Львівській області в 2016 році округ №124 поза-фракційного Олега Мусія отримує майже 60 млн грн; округи №119, 120, 125, 126 — приблизно по 17 млн грн; округ № 121 — 12 млн грн; округи №116, 118, 123 — по 5 — 7 млн грн, а от округи №115 позафракційного Дмитра Добродомова, №117 депутатки фракції «Блоку Петра Порошенка» Оскани Юринець та №122 позафракційного Володимира Парасюка взагалі не отримують коштів із субвенції. Чому так відбувається? Наше дослідження наводить на думку, що досить часто цими коштами провладні сили «купують» чи заохочують лояльність депутатів, а ті, у свою чергу, підтримують лояльність виборців свого округу», — підкреслив експерт.

Отже, за результатами роботи половини строку Верховної Ради можна виокремити такі тенденції:

рівень відповідальності за поточну політику з боку народних депутатів усіх фракцій і груп, уряду та президента приблизно однаковий, оскільки кожен з них продукував певний відсоток законопроектів, які стали чинними актами;

у парламенті зберігається низький рівень продуктивності законотворчої роботи та високий рівень законодавчого «цунамі»;

показник відвідуваності пленарних засідань та засідань комітетів депутатами фракцій та груп варіюється в діапазоні 45% — 86%;

через високий показник неучасті в голосуваннях під час пленарних засідань опозиційні політичні сили не змогли виконати конструктивну роль у парламенті;

фракції та групи депутатів більше ніж у 70% розробляють законопроекти до чужих комітетів;

рівень прозорості роботи комітетів Верховної Ради поступово зростає.

Підсумки моніторингу були озвучені під час прес-конференції «Напівмарафон Верховної Ради. Що встигли парламентарі за половину строку?», яка відбулася 19 липня у Києві за ініціативи громадянської мережі «Опора» в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

Детальніше з матеріалами моніторингу можна ознайомитися в інтернеті за цим посиланням — http://longread.oporaua.org/napivmarafonvr.