У п’ятницю на Одещині з робочим візитом перебував прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Одразу по прильоту очільник уряду взяв участь у церемонії закладання капсули з нагоди початку будівництва нової злітно-посадкової смуги у Міжнародному аеропорту «Одеса». Після завершення будівельних робіт, які, планується, триватимуть 30 місяців, наше летовище зможе приймати та відправляти літаки всіх класів (нагадаємо, з початку цього місяця почав повноцінно функці-онувати новий термінал аеропорту, про що «ЧН» повідомляли у номері за 9 вересня). Загалом на будівництво смуги — надважливого для нашого краю інфраструктурного проекту — потрібно понад 1,6 мільярда гривень. Очільник уряду висловив упевненість, що необхідні ресурси спільними зусиллями вдасться акумулювати. Зі свого боку голова Одеської облдерж-адміністрації Максим Степанов повідомив, що на реалізацію цього проекту вже нинішнього року буде спрямовано 500 мільйонів гривень.

Візит прем’єра був насиченим. Зокрема, він узяв участь у відкритті першого в Україні «Автохабу» в Одеському морському порту, призначеного для розмитнення вживаних авто за принципом «єдиного вікна» (детальніше про цей проект читайте в повідомленні нижче).

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів перемовини зі своїм молдовським колегою Павлом Філіпом. Йшлося про прикордонну співпрацю та реалізацію Дорожньої карти співробітництва двох держав. Глави урядів узяли участь у роботі Другої міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа—Азія», яка проходила в конференц-залі готелю «Брістоль».

Цей важливий форум зацікавив понад 300 представників потужних транспортних компаній. Тут зустрілися керівники профільних відомств України, Болгарії, Азербайджану, Литви, Польщі та Грузії. Йшлося про перспективи створення конкурентних переваг транспортних сполучень та формування і нарощування вантажної бази в напрямку Європа — Азія.

Вітаючи учасників конференції, Володимир Гройсман, зокрема, зауважив:

«Розумію, що з самого ранку ви обговорюєте надзвичайно важливі питання нашої транспортної взаємодії та співпраці. Насамперед, хочу подякувати, що ви знайшли можливість взяти участь в цьому форумі, який відбувається у прекрасному славному місті Одесі. Я переконаний, що сьогодні ми зможемо знайти нові механізми взаємодії, щоб розвинути наші можливості у транспортній галузі та логістиці. Ми багато разів зустрічалися у різних форматах для того, щоб ухвалювати необхідні рішення для поглиблення співпраці різних країн та різних державних компаній. Я впевнений, що нинішній форум стане постійно діючим, ми зможемо обговорювати питання нашої взаємодії, вдосконалювати сполучення між нашими країнами, переміщення товарів.

Окремо хотів би підкреслити, що Україна має унікальне географічне розташування. Ми маємо порти, маємо кордон з Європейським Союзом, маємо Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, вступив у дію безвізовий режим. Ми розвиваємо нашу українську залізницю, яка, я наголошую, буде дедалі на-дійнішим партнером для клієнтів і тих партнерів, з якими є угоди про поглиблення співпраці. Ми зростаємо як країна щодо повітряних сполучень і переміщення пасажирів. Усі ці показники дають нам абсолютну впевненість у тому, що ми маємо поєднати можливості України з можливостями наших партнерів, присутніх сьогодні тут, щоб стати більш якісними, більш професійними в такому конкурентному світі.

Україна має надзвичайно великі можливості щодо зростання інтенсивності переміщення товарів. Ми можемо наростити свій потенціал, який буде в двадцять разів більший від нинішнього. Ми працюємо над розвитком логістичної інфраструктури нашої країни, для нас це основний пріоритет. Два роки поспіль працюємо над відродженням українських доріг, вкладаємо і збільшуємо інвестиції у розвиток дорожньої інфраструктури. Ми врешті-решт проводимо реформу української залізниці і проводимо її корпоратизацію. Ми будуємо нові можливості для авіасполучення. Сьогодні ми заклали капсулу на будівництві, яке розпочинаємо цього року, щоб розширити можливості одеського аеропорту. Наш центральний аеропорт «Бориспіль» також розвивається досить динамічно. Цими днями відбудеться поповнення річкового флоту новими суднами. Ми будемо розвивати річковий флот і бачимо десятикратні можливості зростання річкового судноплавства в країні.

Ми зустрічаємося з бізнесом. Той курс, який ми узяли на розвиток нашої транспортної інфраструктури, відповідає запитам сучасної економіки. Це все відбувається на фоні зростання, а цього року маємо 2,4% зростання національної економіки. Ми розуміємо, що треба покращувати бізнес-клімат, робити дерегуляцію, зокрема в галузі інфраструктури. Ухвалено низку важливих рішень. Скажімо, з 1 січня 2018 року на 20% зменшуємо портові збори для нетранзитних платежів.

Це лише перші кроки, які робитимемо. Знижуємо на 75% ставки портових зборів для танкерів з нафтою та нафтопродуктами в порту «Южний». На одному з останніх засідань уряду ми створили комітет щодо розвитку логістики. Він має досить високий статус та є інклюзивним майданчиком для напрацювання всіх необхідних рішень для розвитку нашої логістичної інфраструктури.

Минулої середи рішенням уряду створено Державну службу морського та річкового транспорту України. Зроблено це для того, щоб сфері управління дати абсолютно нову якість. Я зацікавлений у тому, щоб ми з вами, поєднуючи наші зусилля, наші економіки, стали сильнішими.

Ми зустрічаємося з колегами з різних країн і відчуваємо, що маємо розвивати наші міжнародні коридори, маємо розвивати співробітництво абсолютно в усіх сферах нашого транспорту й логістики. Хочу закликати вас усіх до системної якісної взаємодії з нашими державними компаніями. Хочу запевнити, що український уряд всіляко сприятиме тому, щоб умови ведення бізнесу в Україні були доброзичливими, якісними і стимулювали розвиток наших партнерських стосунків».

Зі свого боку прем’єр-міністр Республіки Молдова Павло Філіп наголосив:

«Міжнародна конференція з транспорту — прекрасна платформа для обговорення проблем та можливостей розвитку інфраструктури, транспорту і логістики. А наші спільно координовані інфраструктурні проекти, спільна політика у транспортній галузі, призведуть до покращення конкуренто-спроможності та ефективності логістичних зв’язків між нашими країнами. Приємно відзначити, що на сьогоднішньому форумі, де присутні представники ділових кіл, розглядатимуться усі нагальні питання, які стосуються інтеграції транспортної інфраструктури Європи та Азії і будуть намічені конкретні кроки з подальшого розвитку нашої взаємодії. Країни нашого регіону не просто мають можливість, але й зобов’язані сприяти інтеграції політик з логістики та прискорення спільних інфраструктурних проектів. Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Республіка Молдова взяла на себе зобо-в’язання і планомірно рухається курсом розширення міжнародної співпраці у транспортному секторі, яка призведе до розвитку сучасної трансконтинентальної транспортної і логістичної структури в нашому регіоні.

Державна галузева політика Республіки Молдова у транспорті та логістиці базується на трьох наріжних каменях: гармонізація національного законодавства з нормативними актами Євросоюзу, створення єдиних правил гри для бізнесу і логістичних операторів, інтеграція у міжнародні транспортні коридори задля поліпшення мо-більності бізнесу, економічних агентів та населення і, звичайно ж, лібералізація транспортних ринків і скорочення трансакційних витрат з метою спрощення доступу до ринку та покращення ефективності бізнесу.

У цьому контексті важливою віхою є підписання до кінця року двосторонніх договорів про лібералізацію автомобільного та авіаційного сполучення між Молдовою та Україною, зміст яких успішно відпрацьований про-фільними міністерствами наших країн. Усунення адміністративних бар’єрів для транспортних операторів, безсумнівно, веде до зростання ефективності ло-гістики. Вільний доступ до портової інфраструктури України для вантажів Республіки Молдова, а також транзит через Молдову для українських операторів, сприятимуть збільшенню вантажообігу. Також ми очікуємо розширення авіаційних сполучень між нашими країнами. В цьому контексті особливу увагу необхідно приділити якості автомобільних доріг, які з’єднують Кишинів з Одесою, а також відновлення залізничної ділянки Басарабяска—Березине, адже не існує ефективної ло-гістики без сучасної розвиненої інфраструктури. Важливо, щоб ці проекти знайшли належне місце в транспортних стратегіях наших країн.

Ми особливо зацікавлені у створенні сучасних мультимодальних логістичних центрів і в цьому сенсі готові надати з боку уряду Республіки Молдова необхідну підтримку та сприяння міжнародним логістичним операторам. Нагальним є спорудження спільного пункту пропуску Паланка—Маяки—Удобне, робота над яким ведеться активними темпами. Відзначу, що для активізації митних процедур надзвичайно важливе впровадження сучасних систем електронного документообігу.

Транспортні коридори є своєрідними кровоносними судинами, без яких не можуть існувати інші галузі економіки. А їх удосконалення, розвиток шляхів сполучення і, найголовніше, гармонізація транспортної політики країн-учасниць створять хороші передумови для економічного та соціального процвітання і позитивно вплинуть на інтеграційні процеси й безпеку нашого регіону.

Повертаючись до знакових подій, не можу не згадати відкриття мосту для автомо-більного сполучення через Дністер у районі населених пунктів Унгурь—Бронниця. Також потрібно докласти спільних зусиль для спорудження ще одного мосту Сорока—Ямпіль і посилити взаємодію з метою включення напрямку Єдинці—Вінниця в Трансєвропейську транспортну мережу. Важливим для нас є відновлення дороги Платонове—Любашівка, яка зв’язує Кишинів з Києвом. Це дасть змогу скоротити довжину шляху і час у дорозі, а значить — більше вантажів, менше витрат, більше ефективності, кращі можливості для бізнесу.

Я впевнений, що втілення у життя положень Декларації прем’єр-міністрів за підсумками Другої міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа—Азія» стане наступним кроком у поглиблення і розширення як взаємовигідної кооперації наших країн у транспортній галузі, так й економічного співробітництва загалом».