Одеса — визнаний центр логістики в Україні. Окрім найбільших портів — Одеського, Чорноморського (колишнього Іллічівського), Южненського, Ізмаїльського, Ренійського, це ще й міжнародний аеропорт «Одеса», залізничні вузли Одеса та Подільськ (колишній Котовськ), стратегічне переплетення автомобільних шляхів. Одеський регіон — один із найважливіших транспортних з’єднань, що має розгалужену та розвинену інфраструктуру.

Цими вересневими днями морська столиця України приймала одразу кілька представницьких транспортно-логістичних форумів. Про деякі з них ми вже повідомляли.

Друга конференція високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія» за участю прем’єр-міністрів України Володимира Гройсмана та прем’єр-міністра Республіки Молдова Павла Філіпа відбулася у конференц-залі готелю «Брістоль», 15-й ювілейний Міжнародний транспортний тиждень — у виставковому комплексі Одеського морського торгового порту, міжнародна конференція «Другий день участі України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону» — у залі засідань обласної ради.

Зараз мова про міжнародний семінар «Яким транспортом Україна їде в Європу?», що пройшов в Impact HUB Одеса.

Як відомо, 1 вересня вступила в силу довгоочікувана Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Про те, як нам скористатися цим справді великим шансом, розповідали: Віктор Довгань, заступник міністра інфраструктури України; Йоганнес Баур, керівник оперативного відділу Представництва ЄС в Україні; Даніель Жак, з групи підтримки для України Представництва ЄС в Україні; міжнародні експерти проекту технічної допомоги ЄС «Підтримка реалізації Угоди про асоціацію та Національної стратегії в транспортному секторі України».

Обговорювали переваги та виклики, що несе зі собою угода у транспортний сектор. Йшлося, зокрема. про підтримку ЄС у проведенні реформ у транспортному секторі України, можливості для кожного з нас, проекти Представництва ЄС, спрямовані на забезпечення реалізації угоди, гармонізацію законодавства, дорожній та мультимодальний транспорт, національну транспортну стратегію—2030 тощо.

Про своє бачення проблем і перспектив з нами поділився представник групи підтримки для України в імплементації угоди про асоціацію Данієль ЖАК.

— Пане Данієлю, що таке AASISTS?

— Це широкомасштабний проект, реалізуючи який Україна наближається до стандартів Європейського Союзу. Ми не лише надаємо різнопланову підтримку, а й допомагаємо українським органам влади проводити амбіційні реформи. Тобто, розширюючи та поглиблюючи торгівлю з європейськими країнами з одного боку, Україна може також входити у ширші та масштабніші економічні відносини з різними державами світу.

— Наскільки Україна зараз готова до такого проекту?

— Якщо реалістично оцінювати готовність України, то ми перебуваємо лише на початку шляху. Навіть якщо подивитися на досвід країн, які порівняно недавно стали членами Європейського Союзу, у них також цей процес зайняв деякий час, адже Угода про асоціацію — це величезний пакет законодавчих документів, імплементація яких дуже сильно залежить від політичної волі української влади, адміністративних органів, рівно ж як і від підтримки вашого громадянського суспільства та від підтримки самих країн ЄС. Від цих трьох чинників залежить і готовність, і подальший перебіг ваших реформ.

— Чи трапляються на шляху підводні камені?

— За час свого перебування в Україні я почув багато різного стосовно Угоди про асоціацію, зокрема про впровадження транспортної політики. Мені видається, що для деяких людей впровадження транспортної стратегії є дуже серйозним ризиком і навантаженням. Іноді вони сприймають саму імплементацію як загрозу. На практиці ми бачимо, що справді є певні ризики. По-перше, деякі люди бачать угоду як символ, без якихось суттєвих переваг. По-друге, люди розглядають угоду як формальну систему зобов’язань і не бачать конкретної логіки значення і переваг, що дає ця угода. По-третє, дехто бачить лише зобов’язання і витрати на реформи, на саме впровадження угоди і ніяк не розглядає середньострокові переваги.

Наш підхід у цьому проекті, що підтримує уряд України, — робити основний акцент на визначенні переваг, які отримає ваша держава від впровадження європейської транспортної політики. Це буде одним з основних двигунів нашого проекту.

— Як вплине на економіку України зона вільної торгівлі?

— Відомо, що країни, найвідкритіші для торгівлі, більше та швидше збагачуються. А чим багатша країна, тим більше економічних моделей вона демонструє. Відкриваєте кордони, у вас є країни-сусіди, де економіка високого рівня, — тоді ви доволі швидко отримаєте переваги. Наприклад, у країнах Центральної та Східної Європи, які долучилися до угоди про зону вільної торгівлі ще у 1990-х, відбувся дуже швидкий позитивний ефект на економіку: 35—37% зростання ВВП і збільшення інвестицій на 40%. Я не знаю, яким буде позитивний наслідок для України, але чітко зрозуміло, коли кордони будуть відкриті, буде сприяння прямим закордонним інвестиціям, то, відповідно, рівень цих інвестицій зросте, отже буде очікуваний стрибок уперед. Це вдається кожного разу, коли країна відкриває свої кордони в напрямку розвинених країн Європи.

— Які позитивні зміни ми побачимо найшвидше?

— Швидкі переваги, які отримає Україна, — доступ до фінансових інструментів, кредитів. Скорочення складних процедур, зменшення зборів, які українські експортери мають сплачувати при перетині кордону з ЄС. Для ваших компаній відкриється надзвичайно масштабний ринок Європейського Союзу.

— Ефект, якого ми прагнемо досягти, яким він буде?

— Якщо дуже коротко підсумувати наші цілі, ми хочемо позитивного ефекту — створення зони вільної торгівлі, яка сприятиме активізації потоку товарів через спрощення адміністративних бар’єрів, спрощення процедури перетину кордону. Також ми за залучення України до більш широкої Транс’європейської транспортної мережі. Це зручне сполучення України з європейськими столицями, з транспортними хабами, портами, автомобільними розв’язками. З інтеграцією у європейське законодавство вступають у силу ключові положення угоди про асоціацію. Також впроваджується модернізація технологій, зокрема у сфері транспортної комунікації, щоб якісно обслуговувати транспортні операції. Ми хочемо досягнути зменшення впливу транспорту на забруднення довкілля — це також важлива складова оптимізації операцій у цьому секторі.

Позаяк транспортна інфраструктура є скелетом економіки, як зовнішньої, так і внутрішньої торгівлі, ще однією дуже розлогою частиною нашої співпраці є покращення цієї інфраструктури. Сюди входять автомобільні шляхи, морське та повітряне сполучення, залізниця. В ході імплементації Угоди про асоціацію з Україною ми з допомогою європейських ґрантів, донорів, таких як ЄБРР та низка інших фінансових структур, розширюємо і покращуємо транспортну інфраструктуру України.

AASISTS — це проект, який допомагає Міністерству інфраструктури впроваджувати частину директив угоди про асоціацію і стратегію транспорт-ного сектора.