ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




У фокусі – проблеми Дунаю
19.09.2017 / Газета: Одесские известия / № 69(4995) / Тираж: 18937

Нещодавно в будапештській штаб-квартирі Дунайської комісії в межах плану роботи цієї організації відбулася нарада групи експертів з гідротехніки за участю експертів із Австрії, Німеччини, України, Румунії, Сербії, Словаччини та Росії. У складі української делегації в роботі наради брала участь провідна інженерка Адміністрації морських портів України Віржинія Оганесян, яка відповіла на запитання «ОВ».

– Віржиніє, розкажіть про Дунайську комісію.

– Це регіональна міжнародна міжурядова організація, створена 1949 року відповідно до п’ятої статті Конвенції про режим судноплавства по Дунаю, підписаної роком раніше в Белграді Болгарією, Угорщиною, Румунією, СРСР, Україною (Українською РСР), Чехословаччиною та Югославією. У 1960 році до Конвенції долучилася Австрія, пізніше ФРН і низка інших країн. У компетенції Дунайської комісії – спостереження за виконанням постанов Конвенції, розробка плану основних робіт в інтересах судноплавства, встановлення єдиної навігаційної системи та основних положень плавання по Дунаю, уніфікація правил митного, річкового, санітарного нагляду, координація гідрометеорологічної служби, а також видання довідників, лоцій, карт та інших навігаційних посібників.

Голова Дунайської комісії обирається на три роки із представників країн-членів. У постійно чинному Секретаріаті – теж представники кожної з держав, що входять до організації. З 2007 року першим заступником генерального директора Секретаріату є відомий у галузі фахівець, екс-голова Українського Дунайського пароплавства Петро Семенович Суворов.

– Які питання обговорювалися на будапештській нараді?

– Першим пунктом порядку денного було обговорення представлених придунайськими країнами та річковими адміністраціями проектів у межах загального плану основних робіт, спрямованих на досягнення рекомендованих габаритів суднового ходу, гідротехнічних та інших споруд на Дунаї.

Наша делегація повідомила учасників, що українською стороною постійно здійснюються заходи щодо підтримування в судноплавному стані глибоководного суднового ходу «Дунай – Чорне море» у Кілійському гирлі, а також виконуються рішення наради сторін Конвенції щодо оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (так звана Конвенція Еспо). Крім того, розпочато підготовку до корегування робочого проекту за назвою «Створення глибоководного суднового ходу «Дунай – Чорне море» на українській ділянці дельти. Повний розвиток». Проектом передбачено заходи для технічного обслуговування на критичних ділянках фарватеру. Ми також довели до відома експертів комісії, що Український НДІ екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів продовжує моніторинг довкілля при експлуатації суднового ходу «річка – море».

Мені як гідротехнікові цікаво було поспілкуватися з колегами із придунайських країн, довідатися про проведені у Німеччині, Австрії та Словаччині гідротехнічні роботи із безпеки судноплавства.

– Резолюція № 80 Євро­пейської економічної комісії (ЄЕК) ООН вимагає виконання міжнародних стандартів, що стосуються повідомлень судноводіїв у внутрішньому судноплавстві. Як наша країна виконує цю вимогу?

– Ідеться передусім про інформаційну підтримку. При русі суден на українській ділянці Дунаю вона забезпечується за допомогою річкової інформаційної системи RIS. Точніше, за допомогою електронного ресурсу – веб-сайту ukrris.com.ua. Тобто інформаційні послуги з убезпечення судноплавства у постійному режимі надаються у вільному доступі. На сайті подано гідрометеорологічну інформацію, відомості про роботу засобів навігаційного забезпечення, рівень води на наших основних гідрологічних постах (Ізмаїл, Рені, Вилкове), дані щодо найменших глибин і ширини суднового ходу, змін у розміщенні навігаційних знаків, обмежень і особливостей руху суден.

– Чи обговорювалися на зустрічі якісь проблемні питання?

– Звісно, що так. Вони були пов’язані з умовами судно­плавства на критичних ділянках Дунаю в рамках проекту ЄС Good Navigation Status (GNS). Справа в тому, що поки ще відкритим залишається питання чіткого визначення самого терміна «good navigation status» у плані судноплавства на складних ділянках Дунаю. Зокрема, делегація Німеччини вважає, що у тлумаченні терміна відсутній поділ на водні шляхи з вільною течією та штучно створені, а крім того, він не враховує чинник змін часового поясу.

Говорячи про трактування терміна у застосуванні до судноплавства на критичних ділянках української частини Дунаю, я у своєму виступі відзначила, що слід керуватися чинними документами, наприклад, майстер-планами та дорожніми картами. Але в кожному разі у складних для судноплавства місцях, особ­ливо на так званих перекатних ділянках Кілійського гирла, нашою країною буде вестися систематичне днопоглиблення.

На нараді також були обговорені питання, пов’язані з запуском Банку даних для гідрологічних, гідрометричних і статистичних відомостей, а також із підготовкою та випуском ряду видань, що стосуються судноплавства на Дунаї.

Автор: Анатолій Овчаренко

Пошук:
розширений

Сергій Токарєв
Сергій Токарєв розказав про заходи, що покращать стан українського IT-сектору
Втрати контрактів та складнощі із залученням іноземних інвестицій — це ті виклики, з якими сьогодні найчастіше стикаються українські IT-компанії. На цьому наголошує Сергій Токарєв — IT-інвестор та бізнесмен, співзасновник інвестиційної групи Roosh. На його думку, становище вітчизняного сектору може покращити активний міжнародний іміджбілдинг.

SHABO провело серію дегустацій Великих вин України
Одне з провідних українських виноробних підприємств SHABO провело серію дегустацій, присвячену 20-річчю компанії.

Останні моніторинги:
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014