Скликане зібрання стало доброю нагодою для 35 професійно-технічних навчальних закладів нашої області прислати до Одеси своїх вихованців, щоб ті привселюдно продемонстрували набуті знання та вміння. Й тим було чим здивувати і порадувати!

Колись, згадайте, ПТУ лякали двієчників, яким «тільки туди й дорога». Гуртом долякалися до того, що нині нікому в нас ні пошити до пуття, ні склепати. Сьогодні хорошого теслю чи електрика знайти зовсім непросто, а за послуги майстра, після якого не доведеться все заново переробляти, треба викласти чималі гроші.

Головними проблемами теперішньої профтехосвіти учасники науково-практичної конференції називали застарілі, а відтак мало затребувані професії, не досить якісні або й архаїчні навчальні програми, яким уже по кілька десятків років, відсутність належної матеріально-технічної бази для отримання відповідних кваліфікацій та навичок. Додайте до цього майже повну відірваність планів підготовки працівників робітничих спеціальностей від потреб та вимог ринку й цілковите ігнорування регіональної специфіки.

Ринок праці зараз гостро потребує майстровитих рук і тямущих голів, але не тих випускників ПТУ (нехай вони нині й називаються ліцеями), кваліфікація яких не відповідає запитам працедавців.

Втім, хочеться вірити в те, що крига нарешті скрес-ла, що ми всі по-іншому поглянемо на навчання наших дітей у ПТУ, а держава всіляко підтримуватиме підготовку фахівців робітничих професій, про що, по суті, не дбала впродовж останніх десятиліть.

Згадайте, скільки разів викладачі ПТУ разом з учнями стояли пікетами під адміністративними спорудами, випрошуючи чи вимагаючи погасити заборгованість із стипендій та зар-плат.

До честі профтехосвітян, попри всі негаразди, навіть попри «голодні» роки, на які їх «благословила» держава, вони відстояли свої навчальні заклади, здебільшого зберегли колективи.

Тепер ставлення до профтехнавчання кардинально зміню-ється. Ключовим завданням, яке назвав голова облдержадміністрації Максим Степанов у своєму виступі на конференції, стає створення системи партнерства між бізнесом і навчальними за-кладами профтехнічного напрямку. Роботодавець зацікавлений у підготовці фахівців за сучасними програмами і на від-повідному обладнанні, долучається до фінансування і до формування кваліфікаційних вимог. Це ідеальний як на сьогодні варіант співпраці.

Що це дасть: для навчальних закладів — додаткове фінансування, нові навчальні програми (нові професії) та модернізацію (заміну) матеріально-технічної бази, збільшення числа абітурієнтів; для бізнесу — закриє гостре наразі питання низької кваліфікікації кадрів, здатних одразу включитися в робочий процес, без додаткового перенавчання; для випускників ПТУ — якісну освіту за новими стандартами та гарантовані робочі місця, пристойні заробітки; для держави — забезпечить економічне зростання, призупинить відтік кадрів за кордон...

Що вже зроблено для цього на Одещині? Для початку, так би мовити, на пробу, створено перший профтехосвітній кластер на базі Кодимського, Балт-ського та Савранського профе-сійно-технічних навчальних за-кладів. Це унікальний для нашої країни досвід, яким уже цікавляться в сусідніх областях.

Велика увага приділена розширенню палітри професій. Базовими предметами стають, зокрема, ІТ-технології, робототехніка та схемотехніка. До програми співпраці в підготовці гарних спеціалістів уже залучені солідні одеські ІТ-компанії.

Зацікавленість розвитком закладів профтехосвіти останнім часом демонструють місцеві громади, виділяючи на них із власних бюджетів посильні кошти. Так, цьогоріч райони та міста області спрямували на підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів 8 мільйонів гривень.

Розвиток об’єднаних територіальних громад також не обі-йдеться без їхньої участі в підготовці робітничих кадрів (нині гостро затребувані спеціалісти дорожнього господарства, теслі, муляри, газоелектрозварювальники, водії, механізатори…), яких вони прагнутимуть вивчити власним коштом, приманити заробітками, пільгами, щоб утримати на місці.

На презентації 35 ПТУ Одещини можна було пересвідчитися в тому, що реформа профтехосвіти в нашій області таки набирає обертів і є певним зразком для інших.

На зміну застарілим програмам підготовки фахівців прийшли сучасні, які відповідають новим стандартам і формуються у партнерстві з бізнесом регіону.

— Одещина стала лідером інновацій у сфері освіти. Я хочу подякувати обласній державній адміністрації за ефективні проекти. Можемо констатувати, що зі зміною керівництва змінилося ставлення до освіти. І наше спільне завдання — піднімати престиж профтехосвіти, — наголосив у вітальній промові заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей.

Не зайвим буде нагадати, що модернізація профтехосвіти — один із ключових пріоритетів програми «О-12. Дванадцять кроків назустріч сучасній освіті», презентованої Максимом Степановим 28 серпня в Овідіополі.

На переконання Павла Хобзея, який залюбки пройшовся ярмарком та поспілкувався з молодими майстрами, форма навчання в профільних закладах мусить бути дуальною, тобто з тісним поєднанням теоретичних знань і практики.

А ще зазначив: якщо торік на створення навчально-практичних центрів по всій Україні було виділено 50 мільйонів гривень, то наступного року ця сума буде щонайменше подвоєна.