У духовній нумерології число 80 особливе. Воно знаменує «весь потенціал ще не виявленої мудрості». Це свідчення стабільного росту і наявність надійного фундаменту.

8 листопада вщент заповнена зала обласної філармонії зібрала шанувальників симфонічної музики і її провідника — Національного одеського філармонійного оркестру, який цьогоріч відзначає 80-ліття свого заснування. За диригентським пультом — народний артист України, художній керівник і головний диригент НОФО Хобарт Ерл.

ВІД ОБЛАСНОГО ДО НАЦІОНАЛЬНОГО

Така подія викликала підвищену увагу до уславленого колективу, в тому числі з боку офіційних кіл. Привітання від міністра культури України зачитав заступник начальника відділу сценічного і візуального мистецтва, начальник відділу музикального мистецтва цього міністерства Михайло Швед. Був також зачитаний вітальний лист голови Одеської ОДА Максима Степанова. Від Одеської міськради привітала колектив і його керівника начальник департаменту культури і туризму Тетяна Маркова. Усі наголошували на важливій ролі оркестру щодо його внеску в музичну та просвітницьку діяльність, гідне представлення України на міжнародному рівні. Нагадаємо, що НОФО — перший колектив в Україні, який перетнув екватор і двічі Атлантику. Він є також єдиним колективом у країні, який впродовж десятиліття двічі підвищив свій статус: у 1993-у отримав державний статус, а в 2002-у — національний.

У черговий раз нагадаю, що НОФО — правонаступник симфонічного оркестру, який вперше дав в Одесі концерт симфонічної музики в 1895 році. Про це, зокрема, повідомлялося в газеті «Одесские новости» від 10 жовтня 1895 року (див. також «ЧН» від 16.09.2017).

НАСПІВНІ МЕЛОДІЇ БЕТХОВЕНА

У першій частині концертної програми виконувався Концерт для скрипки з оркестром ре-мажор Людвіга ван Бетховена — одна з вершин у творчості композитора, представника віденської класичної школи. Твір (єдиний такий у його доробку) відрізняється наспівністю, контрастними оркестровими та сольною партіями, яку виконував представник одеської скрипкової школи, добре відомий землякам молодий і перспективний музика Олексій Семененко. Він — лауреат міжнародних конкурсів, у тому числі володар другої премії одного з найпрестижніших у світі Конкурсу королеви Єлизавети в Бельгії. Вихованець школи ім. П.С. Столярського та музакадемії ім. А.В. Не-жданової, зараз продовжує навчання на майстра камерної музики в Кельні.

Того вечора гра соліста запам’яталася витонченістю, філігранністю і безперервністю мелодійної лінії, красою рисунка, чарівними тремоло, вираженим душевним неспокоєм, хвилюванням, ніжністю, що полонило слухачів. Олексія високо цінують музиканти. Свого часу, перебуваючи на гастролях в Одесі, відомий російський диригент Юрій Ткаченко висловився про Семененка так: «Олексій росте як музикант, він надзвичайно талановитий і працелюбний. У нього бездоганна інтонація, чудове відчуття оркестру, хороший смак. Тож усі його напрямки-рухи абсолютно правильні. За своєю природою він глибокий, драматичний. Це ознаки видатного музиканта…».

Варто відзначити і таку особливість: Олексій Семененко включає у свій репертуар твори для скрипки, які відрізняються технічною складністю. Минулого року на сцені Одеської обласної філармонії спільно з НОФО він виконав Концерт для скрипки з оркестром Яна Сібеліуса.

Виступи в рідному місті для Олексія завжди бажані, адже тут він формувався як музикант, тут має активну підтримку своїх друзів і численних прихильників.

Принагідно зауважу, що вісімдесят років тому (6 березня 1937-го) симфонічний оркестр Одеської філармонії спільно з Державною хоровою капелою «Думка» під диригуванням Георга Себастьяна виконали сповнену оптимізму і благородних поривань Дев’яту, а також Першу симфонії Бетховена…

«ДУХ ВІЛЬНИЙ І МОГУТНІЙ…»

У другій частині концерту прозвучала Симфонія № 1 Олександра Скрябіна — етапний твір у творчості одного з новаторів російської музики ХХ ст., композитора-синтетика, автора таких широко відомих творів, як «До полум’я», «Божественна поема», «Прометей», «Поема екстазу», в яких виражений бунтарських дух, пориви до космічних сфер, схильність до містики. Симфонія № 1 поєднує у собі симфонію і кантату — у фіналі інструментальний пролог і хоровий епілог. У виконанні симфонії-кантати взяли участь Павло Смирнов (тенор), Марія Кушнір (мецо-сопрано) та хор ОНМА ім. А.В. Нежданової (хормейстери Галина Шпак і Валерій Регрут).

Серед творів Скрябіна, які у різний час виконував наш оркестр, Симфонія № 3 («Божественна поема»), «Поема екстазу» та інші.