Експерти обласної організації Комітету виборців України розповіли журналістам про підсумки аналізу парламентської діяльності народних депутатів від Одещини за три роки.

Одеську область у Верховній Раді VII скликання представляють 16 народних депутатів. Одинадцятеро з них обрані у відповідних одномандатних виборчих округах: Едуард Матвійчук, Геннадій Чекіта, Сергій Ківалов, Дмитро Голубов, Леонід Клімов, Іван Фурсін, Олександр Пресман, Василь Гуляєв, Віталій Барвіненко, Антон Кіссе та Олександр Урбанський. П’ятеро пройшли за виборчими списками політичних партій: Євген Дейдей, Павло Унгурян, Сергій Фаєрмарк, Олексій Гончаренко і Микола Скорик.

За словами аналітика КВУ Ігоря Луговського, за час роботи Верховної Ради нинішнього скликання жоден з народних депутатів від Одеської області не відвідав усіх пленарних за-сідань, а їх відбулося 363. Найбільшу кількість — дві третини пленарних засідань ВР — «прогуляв» Іван Фурсін. Найкраща відвідуваність у Василя Гуляєва та Антона Кіссе — 95,3% та 94,8% відповідно. Олексій Гончаренко відвідав 84,6% пленарних засідань, Сергій Фаєрмарк — 82,6%, Микола Скорик — 80,7%, Дмитро Голубов — 78,5%, Сергій Ківалов — 73%, Геннадій Чекіта — 72,7%, Олександр Урбанський — 71,1%, Павло Унгурян — 68,6%, Едуард Матвійчук — 59,8%, Віталій Барвіненко — 58,6%, Євген Дейдей — 56,5%, Леонід Клімов — 56,2% та Олександр Пресман — 53,7%.

Не менш важливою для народного депутата є робота у комітетах, де, власне, розглядаються законопроекти, перш ніж вони потраплять у порядок денний засідань парламенту. Втім, засідання парламентських комітетів наші обранці відвідували ще гірше, ніж пленарні.

Найчастіше бували на засіданнях своїх комітетів Сергій Фаєрмарк (88,5%), Василь Гуляєв та Олексій Гончаренко (по 85,5%). Найбільше ж пропусків в Олександра Пресмана (88,9%), Едуарда Матвійчука (73,7%), Леоні-да Клімова (72,2%) та Сергія Ківалова (66,2%).

Що стосується законотворчої діяльності, то найбільшу кількість законопроектів за три роки роботи зареєстрував Геннадій Чекіта — 63, а найменшу — Олександр Пресман та Леонід Клімов — шість і вісім відповідно. Василь Гуляєв зареєстрував 55 законопроектів, Іван Фурсін — 47, Едуард Матвійчук — 42, Віталій Барвіненко — 40, Олександр Урбанський — 37, Павло Унгурян та Сергій Фаєрмарк — по 35, Олексій Гончаренко — 33, Сергій Ківалов — 27, Євген Дейдей та Антон Кіссе — по 25, Микола Скорик — 22 і Дмитро Голубов — 19.

За третій рік роботи парламенту, тобто за 2017-й, най-більшу кількість законопроектів зареєстрував також Геннадій Чекіта (34), а жодного не подали Едуард Матвійчук та Олександр Пресман.

Експерти КВУ повідомили, що з усієї кількості проектів, поданих одеськими парламентарями за три роки роботи, законами стали лише 30. Найуспішнішим тут є Павло Унгурян: із 35 ініційованих документів шість стали законами.

Упродовж 2017-го законами стали 17 законопроектів одеських парламентарів, авторами яких є Віталій Барвіненко, Олексій Гончаренко, Василь Гуляєв, Євген Дейдей, Антон Кіссе, Едуард Матвійчук, Павло Унгурян, Олександр Урбанський, Сергій Фаєрмарк, Іван Фурсін і Геннадій Чекіта.

Слід нагадати, що за чинним законодавством всі законопроекти народних обранців мають проходити антикорупційну перевірку Комітетом з питань запобі-гання і протидії корупції. За три роки роботи ВР 18 законопроектів парламентарів від Одещини були відхилені через наявність у них корупційної складової. За третій рік роботи через невідповідність антикорупційному законодавству було відхилено шість законопроектів: два — авторства Едуарда Матвійчука і по одному — Дмитра Голубова, Леоніда Клімова, Павла Унгуряна та Сергія Файермарка.

Половина (15 із 30) законопроектів одеських народних депутатів, що стали законами, прийнята без висновку Комітету з питань запобігання та протидії корупції. За останній рік — вісім законодавчих ініціатив наших парламентарів — Віталія Барвіненка, Василя Гуляєва, Євгена Дейдея, Антона Кіссе (аж три), Едуарда Матвійчука і Сергія Фаєрмарка.

Лише 7% (26 проектів із 397) законотворчого доробку одеських нардепів складають законопроекти, що стосуються специфічних проблем нашої області. Найбільшу кількість — 11 — таких законопроектів зареєстрував Олександр Урбанський. Ще у 12 обранців від Одещини частка таких законопроектів не перевищує третини, а Віталій Барвіненко, Дмитро Голубов, Євген Дейдей і Леонід Клімов не подали жодного, який пропонував би шляхи розв’язання проблем саме нашого краю.

Впродовж третього року роботи кількість законопроектів, що стосуються специфічних проблем Одещини, значно зменшилася — такі подали лише четверо депутатів. Так, Олександр Урбанський, Василь Гуляєв, Антон Кіссе і Геннадій Чекіта є співавторами законопроекту про фінансове оздоровлення публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод». Решта ініціатив з місцевим, так би мовити, колоритом належить Олександрові Урбанському.

У 2017-у найбільший інтерес у суспільстві викликали, певна річ, голосування щодо медичної, освітньої, пенсійної реформ та щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. В усіх випадках більшість наших нардепів підтримувала відповідні рішення.

Ніколи не голосували за продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення Леонід Клімов та Едуард Матвійчук. Освітню реформу не підтримували Едуард Матвійчук, Олександр Пресман, Віталій Барвіненко та Євген Дейдей. За медичну ніколи не голосував Едуард Матвійчук, за пенсійну — Микола Скорик і Дмитро Голубов.

Як зазначив голова Одеського відділення Комітету виборців України Анатолій Бойко, такі дослідження активності народних депутатів проводяться з виховною метою: щоб наші обранці не почувалися «небожителями», а розуміли, що суспільство контролює їхню діяльність, довіривши їм преставництво у найвищому законотворчому органі країни.

Щодо таких речей, як дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку його незадовільної роботи, то тут, вважає Анатолій Бойко, потрібно бути обережними:

— Політика — делікатна сфера, тож основні важелі впливу на наших народних обранців з боку суспільства повинні бути моральними, оскільки юридичні важелі впливу перебувають у певних руках, а відтак можливі маніпуляції, зведення рахунків. Ми повинні морально тиснути на наших обранців, аби вони розуміли, що виборці їх контролюють, стежать за їхньою роботою, і наступного разу можуть не обрати, якщо ті неналежним чином виконуватимуть свої зобов’язання.