У селі Маяки до Другої Світової війни діяв один з тих аеродромів, що їх десятиліттями позначали на секретних військових картах, хоч селяни косили на нім траву та випасали колгоспну худобу. Отаких польових летовищ чимало було розкидано по степовій Україні. Роками на них не приземлявся жоден літак, і могло здатися, що вони взагалі не знадобляться.

Але настав час, і влітку 1941 року на вкритому молодою конюшиною полі розташувався 55-й винищувальний авіаційний полк Одеського військового округу.

– Наш полк, немов бджолиний рій, спустився на нього. І зовсім змінився вигляд і зеленого рівного масиву, і хутірця Маяки, і всього тихого закутка Одещини, — писав у своїх спогадах пілот-винищувач, перший тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін.

Вранці 26 червня разом з молодшим лейтенантом Є. Семеновим він вилетів на розвідку ворожих переправ на річці Прут. В районі Ясси-Штефанешті пару атакували п’ять ворожих винищувачів Месершміт-109. Незважаючи на нерівність сил, О. Покришкіну вдалося в важкому бою збити одного з нападників. Його літак отримав серйозні пошкодження, проте пілоту вдалося долетіти до свого аеродрому і зробити благополучну посадку.

Після війни Маяківський аеродром фактично не використовувався і сьогодні на ньому зеленіє озимина.