Покращення інформування громадян задля підвищення їхньої обізнаності у євроінтеграційних процесах є критично важливим для ефективності реформ, які відбуваються в Україні. Про це віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила в Одесі під час регіональної конференції, організованої в рамках інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей».

«Звертаюся до журналістів з проханням приділяти більше уваги євроінтеграції, адже це горизонтальні зміни, які стосуються всієї, без винятку, ваших читацької, глядацької та слухацької аудиторій. Без фахової роботи журналістів нам нічого не вдасться, бо маємо ґрунтовно розібратися в складних трансформаціях. При цьому повинні говорити просто про складне, не спрощуючи до гасел, а навчаючи», — зазначила вона.

Під час свого виступу віце-прем’єр-міністр також розповіла про цілі, завдання та особливості нової інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей», що стартувала у травні і є частиною урядової стратегії з комунікації євроінтеграції. Іванна Климпуш-Цинцадзе представила інтернет-сайт «Євроінтеграційний портал» (https://eu-ua.org) — новий інформаційний ресурс, на якому зібрані відомості про євроінтеграційні процеси в Україні, а також розповіла про «Євроінтеграційний дайджест» для регіональних журналістів, розроблений комунікаційною командою офісу віце-прем’єр-міністра.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Одещина в контексті євроінтеграції демонструє суттєвий розвиток, стабільне зростання експорту і відкритість світові. «Торік підприємства області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами із 170 країн світу. Окрім того, на території Одеської області реалізується низка проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки різних країн-донорів», — підкреслила вона.

У свою чергу голова Одеської ОДА Максим Степанов наголосив, що на території нашої області втілюється чимало проектів тех-нічної допомоги, донорами яких є країни ЄС, та ще низка проектів за підтримки інших країн.

«Одне з першочергових завдань, які місцева влада ставить перед собою, — комунікація євроінтеграції. Навіть невеличкі підприємства мають знати про ці процеси і володіти інформацією щодо того, які можливості надає їм євроінтеграція. Запровадження безвізового режиму — найяскравіший доказ проведення реформ в Україні на інституційному рівні. І напрямок цих реформ зрозумілий усім: Європа, ЄС, європейські цінності. Ми здобули одну з головних свобод ЄС — свободу пересування. Тепер маємо працювати над здобуттям «безвізу» для товарів, послуг і капіталу», — резюмував він.

У конференції взяли участь також і ті, хто став героєм кампанії: Юлія Гудошник, яка свого часу здобула освіту в рамках програми Erasmus+, Дарія Антоненко, операційний директор компанії, що є провідним українським експортером холодильного обладнання до Євросоюзу, та Наталія Сударкіна, керуючий партнер одеської компанії — провідного експортера часнику до країн ЄС.

По завершенню конференції Іванна Климпуш-Цинцадзе відповіла на запитання одеських журналістів.

— Пані Іванно, як Україна і світ мають реагувати на останні погрози Путіна, зокрема на його слова щодо «тяжких наслідків для державності України»?

— Він ще раз підтвердив те, що ми через свій дуже тяжкий досвід знаємо про нього. Я сподіваюся, що ці слова отверезять наших партнерів у західній цивілізації, західному світі, які не полишають зусиль зупинити Путіна з його апетитами як в Україні, так і по всьому світу і, відповідно, підтримуватимуть таку важливу спільну, згуртовану позицію. Адже він розуміє тільки мову сили і тільки мову єдності. Все, що намагається зробити Росія в рамках ЄС, — це поді-лити Європейський Союз, створити тріщини між країнами Євросоюзу, але ми розраховуємо на те, що мудрості, відповідальності, бачення і розуміння загроз вистачить у лідерів, які очолюють і європейські держави, і загалом усі країни західного світу.

— Як Україна рухається до євроінтеграції і яке її сьогоднішнє місце у Євросоюзі?

— Нині ми ще не маємо свого місця безпосередньо в Євросоюзі, на жаль. Але ми можемо розраховувати на подальшу готовність чітко з нами взаємодіяти, поглиблювати цю взаємодію у рамках як Угоди про асоціацію, так і в набагато ширших різних форматах, які діють між Україною і ЄС. Поки що нам досить складно розраховувати на те, що для нас у якомусь із документів буде зазначена європейська перспектива. Як на мене, це спрощує роботу внутрішніх державних популістів й ускладнює наш рух до європейської інтеграції. Водночас, сьогодні ми, порівняно з чотирма роками тому, набагато ближчі до Європейського Союзу. Ми бачимо, наскільки взаємодіємо з точки зору торговельно-економічної співпраці, бачимо, що ми відкрили свої ринкові можливості для країн ЄС для інвестицій, і ми далі працюємо над тим, аби їм було комфортно розвиватися тут, в Україні. І разом з тим ми бачимо, як відкриваються можливості для українських підприємців, науковців, освітян, наших громадян з різних секторів у Європейському Союзі. Ми ближчі одне до одного, ми краще себе розуміємо, але нам ще дуже багато треба зробити для того, щоб повернути себе на ментально-культурну, історичну мапу Європейського Союзу. Бо, на жаль, у багатьох європейських суспільствах ми все ще присутні як частина Російської, а потім радянської імперій, і наразі сила російської пропаганди досить активно наполягає саме на тому, що ми продовжуємо бути якоюсь природною зоною їхніх зацікавленостей, їхніх інтересів.

— Минув рік, як українці отримали безвіз. Яким він був? Як працює Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, що набула чинності у повному обсязі 1 вересня 2017-го?

— За рік безвізу більше 500 тисяч українців скористалися можливістю відвідати Європейський Союз за біометричними паспортами. Я не втомлюватимуся нагадувати українцям, що це короткотривалі подорожі і ці подорожі не є можливістю для праце-влаштування в країнах ЄС. Я дуже прошу-наполягаю: пам’ятайте, що за вами їдуть інші ваші друзі, родичі, знайомі, які розраховують на те, що ви не порушите ні в який спосіб правил безвізового перетину. Поки що, і це мені дуже приємно зазначити, наші європейські колеги, на рівні Європейської комісії, підтверджують, що нема ніяких передумов для того, аби у якийсь спосіб поставити під сумнів безвіз для українців через те, оскільки українці ведуть себе відповідально і, відповідно, ми нічого не порушуємо. Це одне.

Щодо Угоди про асоціацію, то нашій країні довелося пройти найтяжчий шлях до того, щоб угода була а) підписана — ми пройшли через кривавий Майдан, щоб отримати це право, б) для того, щоб вона була ратифікована, — ми насправді єдина країна, яка прой-шла через референдум в окремо взятій країні Європейського Союзу — Нідерландах, який ускладнив і відтягнув у часі ратифікацію та повне входження в силу Угоди про асоціацію. Нарешті, з 1 вересня минулого року вона працює повноцінно. Ми в уряді розробили системний, глибокий, абсолютно величезний план того, як будемо її реалізовувати в найближчі роки. Цей план включає близько 5000 заходів, які маємо здійснити в уряді, в окремих міністерствах, з Верховною Радою. Ми узгодили також дорожню карту законодавчої імплементації з парламентом і почали вже просувати закони, подані на розгляд у парламент. На початок року їх було 57. Із них 4 уже прийняті повністю, 6 — у першому читанні. Нові — готуються до внесення у ВР. Це великий і складний процес, про кожну галузь можна говорити окремо. Ми розуміємо, що рухатися хотілося б швидше, але швидше можемо рухатися тільки всім сус-пільством, всіма інституціями і всією державою.

Довідково. За обсягом прямих іноземних інвестицій Одещина посідає четверте місце в Україні.

Обсяг експорту наших товарів у першому кварталі 2018-го зріс на 28,4%, тоді як по Україні — на 10,3%.

У 2017-у обсяг експорту товарів до країн ЄС склав майже півмільярда доларів (466,4 млн дол.), або понад чверть (25,7%) від загального обсягу експорту товарів області.

Найсуттєвіші експортні поставки в країни ЄС здійснювалися до Італії — 83,4 млн дол., Іспанії — 81,4 млн дол. та Нідерландів — 58,1 млн дол.