Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Війна на сході України залишається найважливішою державною проблемою в очах громадян (78%). Про хабарництво та корупцію як загальнодержавну проблему говорять 55% респондентів, про безробіття — 29%. Низький рівень зарплат та пенсій, недостатній рівень соці-ального захисту, соціальне розшарування, підвищення цін на основні товари як проблеми на рівні країни хвилюють від 16% до 18% опитаних.

Водночас рейтинг особистих проблем очолюють питання соціально-економічного характеру: підвищення цін і тарифів, а також низький рівень зарплат та пенсій особисто непокоять біль ніж половину респондентів. Питання війни на сході, низький рівень медичних послуг, від-сутність роботи є особистими проблемами для кожного п’ятого. Недостатній рівень со-ціального захисту, хабарництво і корупція у владі вважають проблемами 15—16% опитаних, соціальне розшарування — 10%. Інші питання особисто хвилюють не більше 10%.

Дві третини респондентів однозначно покладають вину за нинішню складну ситуацію в Україні на екс-президента В. Януковича. Про П. Порошенка такої думки 53%, екс-прем’єр-міністра М. Азарова — 51%, нинішнього голову уряду В. Гройс-мана — 40%. Росію однозначно вважають винною у ситуації в Україні 52% опитаних, США — 21%.

Щодо провини українського народу в цілому за ситуацію, то думки розділилися так: однозначно народ вважають винним 9%, натомість не бачать жодної його провини 24%. У регіональному розрізі ступінь провини В. Януковича, М. Азарова та Росії відносно більше оцінюють у західних регіонах, П. Порошенка та США — в східних.

Серед реформ найбільш критично громадяни оцінюють боротьбу з корупцією та медичну. Невдоволені боротьбою з хабарництвом майже 80% респондентів, задоволені — 5%; медичною реформою — 75% та 10% відповідно. Реформою поліції не задоволений 61%, задоволений — 21%, судовою реформою, відповідно, 56% та 5%, реформою освіти — 50% та 13%, децентралізацією — 36% та 27%. Більшість реформ відносно краще сприймається у західних регіонах країни. Молодші респонденти схильні позитивніше сприймати урядові ініціативи, аніж найстарші.

Припинення військових дій на Сході — домінуюча вимога громадян до наступного Президента України (63%). Посилення боротьби з корупцією очікують 49% респондентів, відродження промисловості — 40%, підвищення соціальних стандартів — 30%. Підвищення якості медицини, зменшення впливу олігархів на політику, відродження аграрного сектора, зміцнення обороноздатності країни та стимулювання розвитку бізнесу — від 11% до 19%. Підвищення міжнародного іміджу України, реформування освіти і науки, захисту української мови та культури очікують від 4% до 8% респондентів.

Дві третини опитаних вважають, що майбутні вибори Президента України будуть нечесними. Лише 12% переконані у чесності їх проведення, ще 22% наразі не можуть відповісти на це питання.

64% респондентів вважають, що необхідно суворо карати кандидатів у президенти, від імені яких під час виборів роздаватимуть допомогу виборцям (пайки, кошти на ремонт, допомога на лікування тощо), 23% — протилежної думки. Відносно вищий рівень толерування виборчого підкупу спостерігається серед респондентів Півдня, де третина вважає, що не треба карати за роздачу матеріальної допомоги на виборах. Відносно більше тих, хто підтримує роздавання допомоги, і серед найстарших опитаних.

Виступи політиків у ЗМІ — головне джерело, звідки громадяни дізнаються про програмні засади кандидатів у президенти (70%). Від близьких та знайомих таку інформацію черпають 35%, з політичної реклами у ЗМІ — 27%, з листівок та буклетів, які поширюють під час кампанії, — 22%, з новин інтернет-сайтів — 19%, со-ціальних мереж — 17%, зовнішньої реклами — 16%, статей у друкованій пресі — 13%, з офіційних сайтів по-літиків — 9%, виступів на мітингах та зустрічах з виборцями — 8%. При цьому лише 14% опитаних заявили, що коли-небудь повністю ознайомлювалися з програмами кандидатів у президенти. 49% — що ознайомлювалися частково, 33% — взагалі ніколи не читали повністю програм по-літиків, які балотувалися на найвищу державну посаду.

Лідером президентського рейтингу залишається Ю. Тимошенко, яку готові підтримати 16% тих, хто візьме участь у голосуванні та вже визначився із вибором. За А. Гриценка готові віддати свої голоси 11,7%, Ю. Бойка — 10,5%, В. Зеленського — 9,3%, С. Вакарчука, О. Ляшка, П. Порошенка — по 8,6%, В. Рабіновича — 7,6%, А. Садового — 3,4%, О. Тягнибока — 2,8%, В. Наливайченка — 2,0%, Р. Безсмертного — 1,4%, С. Таруту — 1,1%, А. Яценюка — 1,1%.

У рейтингу «другого вибору» лідерські позиції посідають А. Гриценко, за якого, як альтернативу основному фаворитові, готові віддати свої голоси 7,5% виборців, В. Зеленський (6,3%), С. Вакарчук (6,0%), В. Рабінович (5,7%), Ю. Тимошенко (5,3%).

Антирейтинг надалі очолює П. Порошенко: майже 52% респондентів не проголосували б за нього у жодному випадку. За А. Яценюка не голосували б 30%, О. Ляшка — 23,8%, Ю. Бойка — 23,0%, Ю. Тимошенко — 20,8%, В. Рабіновича — 16,0%, О. Тягнибока — 14,7%.

Партійний рейтинг очолює «Батьківщина», яку готові підтримати 17% тих, хто має намір прийти на вибори і вже визначився. Другу сходинку поділяють «Опозиційний блок», «Громадянська позиція» та партія «Слуга народу», за яких готові проголосувати близько 10,5%. За партію «За життя» мають намір віддати голоси 9,6%, Радикальну партію — 8,2%, БПП «Солідарність» — 7,4%, «Самопоміч» — 5,1%, ВО «Свобода» — 3,8%. Рейтинг інших партій — менше 2%.

Підтримка вступу України у Європейський Союз та НАТО залиша-ється на сталому рівні. За вступ до ЄС — 51%, проти — 29%; за євроатлантичну інтеграцію — 44%, проти — 36%.

Аудиторія опитування: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення: 14 —24 червня 2018 року.