Українсько-американське навчання «Сі Бриз-2018» набирає обертів. Водолазний компонент відпрацьовували на причалі Практичної гавані в Одесі. Тренування проводили під керівництвом досвідчених інструкторів з Канади та Великобританії. Наші західні партнери привезли унікальне обладнання, яке полегшує роботу водолаза і зводить до мінімуму ризик для всього особового складу. Українські водолази вчилися користуватися найновішим спорядженням країн НАТО.

Обстановка сьогодні не надто мирна, тому флот повинен бути готовий до виконання різних завдань. Має бути впевненість, що судна стоять у безпечному місці. Для виявлення мін чи сторонніх предметів у місцях базування кораблів працюють водолази.

Першим нас зустрічає капітан 3-го рангу Леонід Бурлака — керівник водолазного компонента, заступник начальника пошуково-рятувальної служби ВМС ЗС України. Він розповідає про те, що відбуватиметься на причалі Практичної гавані:

— Міжнародні навчання «Сі Бриз» для ВМС України завжди були пріоритетною подією року. Сьогодні міжнародна водолазна команда відпрацює завдання з пошуку, ідентифікації та розмінування вибухонебезпечних предметів в акваторії Чорного моря за стандартами та з використанням техніки провідних водолазних підрозділів країн-членів НАТО. До нинішнього вишколу залучені водолазні команди Канади, Великобританії, Грузії та України. Сумісні дії включають теоретичну та практичну підготовку з урахуванням реальних завдань сьогодення, включаючи завдання водолазної медицини. Будуть відпрацьовані і завдання з боротьби за живучість корабля, надання допомоги аварійним об’єктам, що потрапили у біду у відкритому морі, надання допомоги аварійному водолазові. Пошук та розмінування вибухонебезпечних предметів. Підготовка до спільних дій в об’єднаному підрозділі, підвищення практичних навичок водолазів із застосуванням сучасних зразків водолазного озброєння та техніки.

Водолази Канади, Велико-британії та України ознайомили журналістів із спорядженням, яке застосовується під час нинішніх навчань.

Великий зелений намет канадців. А в ньому — багато різноманітного обладнання та спорядження.

Лейтенант флоту Канади Френк Маклауд, командир станції водолазів, починає із запитання:

— Позаяк ми з Канади й у нас є Арктика, знаєте, який там клімат? У нас постійні пірнання у Північному Льодовитому океані. Середня температура повітря під час цих занурень — до мінус 400С. Тому наше обладнання спеціально пристосоване до такого суворого клімату. Ми маємо гідрокостюми різної товщини. Коли водолаз споряджений у такий одяг, він цілком сухий, йому тепло. А це стандартне обладнання наших водолазів, яким користуватимемося тут, в Україні. Але видів обладнання у нас є багато різних. Сьогодні ми вам продемонструємо кілька операцій. Для початку — пірнання водолаза, далі — симуляцію, коли він потрапляє у біду під час аварії, проведення рятівних робіт. Водолаза під-німуть на поверхню, перенесуть сюди, в намет, де нададуть першу медичну допомогу. Передусім покажемо вам обладнання, а потім — почнемо пірнання. Щоб ви зрозуміли: це — демонстрація, яка проходитиме значно повільніше, ніж це робиться в реальній ситуації.

— Пане Маклауд, яким досвідом ви готові поділитися з українцями?

— У нас добре відпрацьовані процедури у сфері безпеки. Як ви знаєте, робота водолаза — дуже небезпечна. Тому ми по-ділимося нашою технікою безпеки з українськими колегами.

— Чи легко стати військовим водолазом у Канаді?

— Щороку маємо в середньому 90 претендентів, з числа військових моряків. Із них відбираємо вісім найкращих.

Ділан Паркер, один з канадських учасників тренування, вісім років служить у ВМС Канади, з них останні чотири — водолазом. Він підготовлений до різних операцій: застосування та нейтралізування вибухівки, пошуково-рятувальних робіт... А щойно він був під водою, де показував, як правильно рятувати людину.

— Ми демонстрували, як поводитися у випадку, коли один з водолазів втратив свідомість під водою. Його підняли на човен, інші водолази надали йому першу допомогу, — пояснює Ділан Паркер.

— Чи ви стикалися з такими ситуаціями в реальному житті?

— За мою кар’єру водолаза таке або подібне траплялося чотири рази.

— Як часто слід проводити такі навчання? Для чого це потрібно?

— Ми відпрацьовуємо це щотижня. Як ви бачили, команда складається з п’яти осіб. Кожен має свою, окрему роль, але коли ми проводимо такі тренування, то неодмінно міняємося ролями, адже під час такої операції нема часу щось комусь пояснювати — все повинно бути відпрацьованим до автоматизму.

— Як вам Одеса?

— Чудове місто. Нам з першого дня сподобалося.

Тепер ми, журналісти, переходимо до британців.

Інструктор з Великобританії Річард Бейлі:

— Наш підрозділ уже втретє бере участь у «Сі бризі». Цього року ми будемо навчати україн-ських водолазів, як нейтралізувати підводні міни. Перші чотири дні працюватимемо спільно з українськими водолазами тут, а далі перемістимося на один з островів, де триватиме вишкіл. Там уже працюватимемо з вибухівкою та вчитимемося правильно її нейтралізувати.

— Що можете сказати про рівень підготовки українських водолазів?

— Наразі техніка пірнання і в нас, й у вас схожа. Тому основний акцент цьогорічного навчання, як уже мовилося, буде на роботу з вибухівкою.

«Війна — війною, а обід за розкладом». Така або подібна солдатська приповідка є, напевно, у більшості армій світу.

Добовий раціон британського водолаза вміщується у невеликій картонній коробці. Є понад десяток різних меню. Якщо кілька водолазів обідають, вони зазвичай між собою міняються, адже там абсолютно різні страви. Нам пропонують подивитися, що є в одній з випадково вибраних коробок. Тут — сніданок, обід, десерт і вечеря. Все — у вакуумній упаковці. Пакетів багато. Серед них — м’ясо, на гарнір — рис, галети, горіхи, печиво, чай, кава, м’ятно-шоколадний напій, фруктове смузі, пиріг з манго. У кожному пайку обов’язковий шоколад. Усе калорійне, адже потреба в калоріях для водолаза вдвічі більша, ніж для звичайного солдата. В коробці також є спеції, приправи та потрібні дрібнички: серветки, пластикові ложка, виделка, ніж, сірники, які не гаснуть у воді.

Леонід Бурлака, керівник водолазної компоненти, проводжає журналістів:

— Ми коротко показали вам, чим займатимемося найближчим часом у рамках навчань. Але основні процедури проходитимемо не тут, не на причалі, а в морі. Будемо виходити на зовнішній рейд, в акваторію острова Тендрівська коса. Перед нами поставлена маса завдань, сподіваємося на їх успішне виконання.

— Що заплановано на завтра?

— Спуски на невеликі глибини, до 12 метрів, в акваторії Одеської затоки. В один із днів вийдемо до місця загибелі у роки Другої світової транспорту «Суліна», це румунський корабель. Там ми зануримося й оглянемо, в якому він стані. А насамперед — обстежимо акваторію, де запланована висадка десанту. Для того щоб десант висадився успішно, місцевість має бути перевірена на наявність вибухонебезпечних предметів. Якщо виявимо такі — ліквідуємо.