4 серпня нинішнього року придунавці відсвяткували перший рік створення екопарку «Картал», що поблизу села Орлівка Ренійського району. Картал — тюркське слово, в перекладі означає — орел, звідси назва населеного пункту і одноіменного озера. Всього лиш рік — незначний проміжок часу, але фахівці в один голос стверджують, що цей унікальний проект виявився вдалим, розвивається динамічно і має добрі перспективи на майбутнє. Словом, «млинець», котрий не став грудкою всупереч відомій традиції.

А його родзинкою називають водяних буйволів із Закарпаття, котрих «прописали» в українській Бесарабії. Вони прижилися і вже дали потомство. Чесно кажучи, оце штампово-родзинкове порівняння спочатку не сприйнялося. На перший погляд, не в лад такий образ, не пасує до потужних, дебелих круторогих «новоселів» Придунав’я. Але ж здалеку чорні голови буйволів у воді виглядають маленькими і справді нагадують родзинки.

Скупались — а потім поважно, розмірено прямують на пасовисько, як-от вироблені достойні сільські дядьки завертають під вечір до шинку, і хай світ почекає.

Було пусто — стало густо

- Ідея відновлення поголів’я буйволів у Придунав’ї належить одеській ГО «Центр регіональних досліджень». Частину тварин було придбано за сприяння Національного екологічного центру України (НЕЦУ) в рамках проекту «ClimateForumEast ІІ» (CFEII). Іншу надав голландський фонд True Nature Foundation, який підтримує відновлення природних екосистем та сталий розвиток громад. Всього завезли чотирнадцять тварин, — говорить менеджер проекту ГО «Центр регіональних досліджень» Олег Дьяков, — тепер поголів’я становить сімнадцять тварин. Було би більше, але не обійшлось без втрат — двоє буйволів загинуло, з’ївши ненароком по шматку мотузки із капрону. Ось що значать полімерно-пластикові «плоди цивілізації» для живих створінь! І це лише один штрих до проблеми, яка має загальносвітовий вимір.

Ті самі «гості» в ту саму «хату» через тисячоліття

Слово «відновити» вжито не випадково. За даними вчених, у сиву давнину у цій багатій на луки місцевості справді випасались стада водяних буйволів. Нинішній гурт керівники проекту називають експериментальним. Попередньо ставилося завдання визначити, наскільки добре адаптуються тут тварини, аби рекомендувати їх для розведення у всьому Придунав’ї. Тепер вже можна сказати: експеримент вдався. Буйволи прийшлись до придунавського двору.

Вони, ці дуже сумирні та дружні до людей тварини, можна сказати, виконують багато екологічних функцій і мають сприяти покращенню стану заплавних екосистем дельти Дунаю і Придунайських озер як природні меліоратори, що підтримують водні протоки, поїдаючи водяну рослинність та розчищаючи замулені ділянки. Кожна тварина має своє ім’я. Є тут Фердинанд, Володя, Михайло, Соня та інші «шановні пани та пані». У «хлопців» роги коротші, ширші та спрямовані в боки, у «молодиць» — довші, вужчі та закручені всередину.

Як розповіла головний гід-екскурсовод Вікторія Варсан-Карапаскал, нинішнього року очікується значне поповнення стада, принаймні. воно має збільшитись на п’ятеро «малюків». Отже, треба «розширюватись». В перспективі — створення власного невеличкого виробництва. До речі, знамениту італійську моцарелу виготовляють саме з буйволиного молока. Приріст господарства потребуватиме створення нових робочих місць, можливо, в кількості п’ятнадцяти, на додаток до вже створених. Це є позитивним моментом у працевлаштуванні жителів села Орлівка.

Тут ціла глава із Червоної книги

За перший рік свого існування екопарк «Картал» відвідало більше півтори тисячі туристів — не тільки з України, а й з Молдови, Румунії, Болгарії і навіть Італії та Португалії. Як для початку, це чимало, враховуючи, що проект починався на «голому місці». Для туристів місцеві умільці виготовляють сувеніри — магнітики за карталівськими мотивами, чашки, в’язаних буйволиків тощо. Але не тільки красенями-буйволами цікавий екопарк. Тут живуть «червонокнижні» птахи: жовті чаплі, каравайки, малі баклани, зграї пеліканів. Образно кажучи, оглядати угіддя « Карталу» — це гортати сторінки Червоної книги, — цінні тут і флора, і фауна.

Екопарк «Картал» створено Орлівською сільською радою у співпраці з ГО «Центр регіональних досліджень» в рамках міні-проекту «Комплексне використання ресурсів заплав як приклад нового ефективного господарювання в умовах кліматичних змін» за підтримки Національного екологічного центру України (НЕЦУ).

Ідея екопарку полягає в популяризації збереження та відновлення водно-болотного угіддя міжнародного значення «Озеро Картал» та в комплексному використанні його ресурсів для сталого розвитку громади села Орлівка.

Це своєрідна модель збереження і комплексного використання природних ресурсів заплав з відновленням та збереженням місцевого ландшафту і біорізноманіття.

«Картал» — це орлятко, що стало на крило

В екопарку за рік вибудовано інфраструктуру: тропи через плавні, вказівники, спостережну вежу, інформаційні стенди про цінність Дунайської пойми, орнітофауну, місцеві види рослин та тварин, культурні особливості регіону. До речі, під час екскурсії її учасники зі згаданої вежі побачили румунський берег і пагорб, з якого персидський цар Дарій Перший спостерігав за переправою свого війська через Дунай під час походу на скіфів наприкінці IV ст. до нової ери.

Впродовж урочистої частини організаторами святкування і почесними гостями екопарку сказано багато добрих слів про здобутки і перспективи.

Олег Дьяков:

- За рік зроблено чимало, він виявився успішним. Ми хотіли би в перспективі розвивати різні напрямки, пов’язані зі сталим екологічним використанням природних ресурсів навколо всього озера « Картал» та залучити досвід, напрацьований тут у інших проектах і на інших територіях. Інфраструктура «Карталу» теж розвиватиметься. Зокрема, до нагляду за тваринами в майбутньому залучимо «електронних пастухів». Є на меті «прописати» в парку тарпановидних европейських коней з заповідних територій Латвії. Екопарк «Картал» — це приклад відновлення, оживлення території, яка десятки років була забутою людьми. Мова йде про енергетичні плантації верби, тобто штучні нові насадження, які слугуватимуть джерелом відновлювального енергетичного ресурсу. Екопарк сприяє також відновленню рибних ресурсів озера. І, звичайно ж, це розвиток туризму у Придунав’ї.

Олег Зуєв, голова Ренійської райради:

- Цей міжнародний проект є красномовною ілюстрацією того, наскільки можуть бути вигідними інвестиції в природу, туризм. Сподіваємось, що невдовзі «Картал» стане туристичною Меккою Придунав’я.

Михайло Куванжі, Орлівський сільський голова:

- Після відкриття екопарку наше село стало жити краще. З розвитком проекту ми пов’язуємо вирішення цілої низки соціально-економічних питань. Сільська громада в цьому неабияк зацікавлена. Ми прагнемо змін.

Ігор Студенников, керівник ГО «Центр регіональних досліджень»:

- Орлівка — село в етно-культурному і історичному плані унікальне. У поєднанні з розвитком проекту « Картал» воно стане туристичною перлиною краю. До цього докладемо усіх зусиль.

Юрій Махненко, директор Дунайського регіонального офісу водних ресурсів:

- Ми прагнемо зробити все, аби водообмін озера Картал максимально наблизити до природного.

Високо оцінили реалізацію проекту представники ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія», партнери та гості із західної України та Республіки Молдова. А після екскурсії відбулась презентація книги Івана Дерменжі «52 Герца».

На святі маленькі школярки-орлівчанки вітали гостей «Карталу» дзвінкоголосим виконанням молдавської пісні, розчуливши усіх дорослих. Хотілось би ще й української, але, нажаль, не було. Тому автор цих рядків вирішив у заголовку поєднати тему матеріалу із словами української народної пісні.