|
ДЕНЬ ДЛЯ ПРИЙДЕШНЬОГО
13.10.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 87(21997) / Тираж: 8525
«Гідним нащадкам козацької слави» — так називається книжково-ілюстративна виставка, відкрита в головній читальній залі Одеської національної наукової бібліотеки до Дня захисника України та Дня Українського козацтва. Минулої середи на урочисту презентацію запросили військовиків — учасників АТО, слухачів курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії, студентів Національного університету ім. І.І. Мечникова. Відкриваючи виставку, генеральна директорка бібліотеки Ірина Бірюкова в контексті загальнонаціональної акції «Бібліотека українського воїна», у якій активність ОННБ неодноразово від-значена, вручила комплекти книжок історичної тематики. Їх отримали представники академії, військової частини А1942, капелан о. Андрій. Відтак гості мали нагоду не лише з книжками на стендах ознайомитись, а й послухати, як мовиться, наживо, декотрих авторів — знаних одеських науковців. У новітніх часах наше доволі строкате суспільство виказує підвищений інтерес до української минувшини. Погляди різні. Одні — байдужі, кажуть, що їм набридло переписування історії. Інші кажуть: нехай, мовляв, усе лишається, як є — вони зжилися з совєтським тлумаченням нашої історії, у якій, звісно ж, історії України не було й не могло бути за визначенням. А треті, переважно свідома молодь, охоче сприймають повернення справжньої історії країни, в якій живуть, прагнуть знати правду. (Варто зазначити: все це, певна річ, доволі умовний поділ). І що ж робити, вірніше, як зробити, щоб і ті, й інші пізнали істину? Передовсім, відділити у власному сприйнятті історію від політики. Сучасні історики дають нам реальну, цілісну, правдиву картину. Щоб читати, вивчати українську історію, таки варто тримати напохваті сердечні краплі (Володимир Винниченко, який сам був у центрі історичних подій і про діяння якого, рівно ж його соратників, також треба читати з бромом). А можна й інакше: плекати в своїм серці, виховувати в своїх дітях, онуках гордість за свій народ, котрий не припиняв боротьби — у різних формах і різними засобами. Бо вся українська історія — то є історія боротьби за волю. У цій боротьбі були на лише гіркі поразки, а й перемоги, з різних причин втрачені. Були доблесть і слава, і гідність, і честь. Лише усвідомивши цей, другий, постулат, ми збудуємо, нарешті, свою державу. А вороги будуть завжди, як були вони у всі попередні періоди. Властиво, про три періоди, точніше, про три складові нинішнього свята говорила у своєму короткому виступі Олена Бачинська — докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, завідувачка відділу історії козацтва на Півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАНУ. Це, за словами науковця, передовсім, феномен українського козацтва, в середовищі якого ще з кінця ХV століття почала зроджуватись філософія захисника рідної землі. Тогочасне суспільство знайшло відповідь загрозам як мусульманським, так і з боку польської шляхти. А далі — початок ХХ століття, пері-од, який називаємо Визвольними змаганнями. Незабуті традиції від-роджуються у Вільному козацтві, й не лише в Центральній Україні, а й тут, на Півдні. Це, властиво, період Української Народної Республіки, відчайдушна спроба відродити й утвердити українську державність. Нарешті, на початку 1990-х, україн-цям таки вдалося осягнути державу, про що мріяли покоління. Й усі ці роки загроза ліквідації нашої Незалежности існувала реально, хоч ніхто на це не звертав уваги, не вірив, а попереднє керівництво майже відверто здавало країну. Про це, однак, увесь час попереджували націоналісти — політична течія, котру настійно прагнули дискредитувати вже й у часах Незалежности. З досвіду власної самовідданої боротьби вони чітко знали й розуміли, хто самостійній Україні ворог і чого від нього чекати. Та от біда: совєтська ідеологія добре таки заштампувала мізки людям, багато хто й досі не сприймає цього слова, ідеології націоналізму. Вже нині й марш ОУН «Зродились ми великої години» співає нове українське військо, і вітаються військовики бандерівським «Слава Україні!» — «Героям слава!». Десять років УПА тримала в напрузі всю тоталітарну систему: який прекрасний взірець, який привід для вивчення цього досвіду — можливо, не так воєнного, як досвіду виховання стійкости, мужности, героїзму, ідейної переконаности, національної гідности. До слова сказати, вояки УПА виховувались на прикладі козацької мужности й патріотизму. Саме козацтво стало тим ґрунтом, на якому сформувалися морально-етичні засади ОУН-УПА, а ще раніше, сто років тому, — постава борців за самостійну Україну в часах Української революції. Про це також треба говорити нашим війсь-ковикам. Феномен українського козацтва, Визвольні змагання, героїчний чин ОУН-УПА, як рівно ж і дисидентство, як і ни-нішнє протистояння зухвалому агресору, — все це ланки одного ланцюга, який засвідчує тяглість боротьби за незалежну українську державу. І знову до слова, Людмила Снігур, докторка психологічних наук, професорка кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Військової академії, з гордістю говорила про своє козацьке походження, по те, як вплинула на її світогляд випадково знайдена заборонена тоді книжка. «Україна потребує нашого захисту, громадянськості», — підкреслила науковець, проілюструвавши на прикладі національного орнаменту оту тяглість і нескінченність. У цьому ж ряду — й відродження Українського козацтва вже в часах Незалежности, зокрема й на Одещині. Цій темі присвятив свій виступ Сергій Шпак — директор Музею розвитку Українського козацтва, головний отаман громадської організації «Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке». Ця організація створила музей, що веде значну інформаційну, виховну, спортивну роботу, й не лише серед юні. Чимало побратимів брали участь в АТО, виховують молодих. Юнаки, що пройшли козацький гарт, ідуть до війська вже підготовленими ідейно та фізично. Сьогодні в області зареєстровано понад 50 козацьких формувань. На жаль, мало знає громадськість про те, чим конкретно вони займаються. Про своє служіння говорив капелан о. Андрій, котрий багато разів спілкувався з нашими захисниками безпосередньо у фронтових умовах і набув чималого досвіду… День захисника України зовсім не випадково збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці — її ж бо наші козаки вважали своєю покровителькою. Тож на стендах виставки поряд із книжками з історії козацтва уповні доцільними були б і видання про походження цього свята, і, без сумніву, на тему ОУН-УПА, рівно ж й усно мовлене слово про той період. (http://odnb.odessa.ua). Автор: Роман КРАКАЛІЯ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011 |