ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




В ІНФОРМАЦІЙНОМУ «СТАДІ»
27.10.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 91(22001) / Тираж: 8525

Сучасна людина потрапила в нове середовище, до якого виявилася не зовсім готовою.

Інформаційні «джунглі» позбавили її флеру сучасності, повернувши в більш первісну форму, коли індивід повністю розчиняється в колективі. Соціальні страхи та бажання, максимально трансльовані завдяки соцмедіа, стають її власними, і це створює єдину форму психологічного сприйняття й реагування. «Ми» і «Вони» значною мірою злилися воєдино.

Відбувається активація стадного інстинкту. Частково це пов’язано з очікуванням майбутніх соціальних катаклізмів, яке вже реалізувалося у вигляді виборів популістів по всьому світу. Чи то Трамп, чи Орбан мають врятувати своїх громадян від жахів прийдешнього. Імовірно, соцмедіа посилили індивідуальні страхи перед майбутнім, перевівши їх на соціальний рівень.

Негативний вплив соцмедіа вже вийшов назовні. У Великій Британії лікарі просять уряд стягувати з Facebook та Instagram додаткову плату — на вирішення породжуваних ними проблем із ментальним здоров’ям. Наприклад, занепокоєння, нещастя, депресія сягнули епідемічного рівня серед дітей та підлітків, шкодячи кожній п’ятій неповнолітній дівчинці.

Щодо дорослих, то британський учений Вільям Ван Гордон запропонував новий, третій тип залежності, за аналогією до наркозалежності. Хімічна залежність — від наркотиків та алкоголю, поведінкова — від ігор або комп’ютерних ігор. Третю він назвав онтологічною залежністю від себе. Учений каже: «Залежність від себе стає виснажливою з часом і примушує нас не звертати уваги на правду та мудрість реальності».

Для Гордона це образ Нарциса з грецької міфології, який закохався у своє відображення. Сьогодні це люди, котрі постять селфі, щоб продемонструвати власний стиль життя.

Ван Гордон підкреслює: з допомогою соцмедіа люди конструюють інший рівень себе, спираючись на лайки, пости й фоловерів, що не відбиває реальної сутності людини. Цікава його думка також про те, що технології відчужують нас від реальності, від поточного моменту. І тут можуть допомогти ментальні практики буддизму.

Гордон сам 10 років був буддистським ченцем. Він бачить онтологічну залежність у тому, як ми сприймаємо своє існування: «Люди, в яких неправильний або помилковий погляд на себе, починають думати, що вони є центром світу, де всі інші форми життя, об’єкти, поняття менш важливі. Таке сприйняття світу породжує зворотний зв’язок залежності, який постійно підтримує цю віру в себе, що може призводити до функціональних порушень та ментальних хвороб».

Водночас слід визнати, що не соцмедіа створили цю «пастку» для людини. Вона була завжди. Соцмедіа лише полегшили потрапляння в неї сучасних людей, оскільки дозволяють створювати штучний світ під себе.

Якщо замислитися про цей феномен у ще трохи іншому напрямку, розширюючи його, то онтологічна залежність радянської людини полягала в залежності не від себе, а від держави. Їй навіювали, що всі її думки та її щастя пов’язані тільки з державою. Цього не могло бути в західної людини, індивідуалізм якої був закладений значно раніше. Колективне щастя, життя завжди сильніші за індивідуальне, тому герої й віддають своє біологічне життя за соціальне виживання.

Ще одним виявом цієї залежності, вже знову індивідуальної, є колосальне відволікання людини від роботи, спровоковане соцмедіа. Дослідження, проведені в Лондонському інституті психіатрії, акцентують: постійне відвертання уваги та перерви мають дуже сильний ефект. Електронна пошта й телефонні дзвінки дають падіння на 10 пунктів у рівні IQ, що вдвічі сильніше за вплив куріння марихуани. Постійне переривання має такий же ефект, що й нічні недосипання.

У 2018 році у Великій Британії виявили: люди, коли не сплять, перевіряють свій смартфон, у середньому, кожних 12 хвилин; 71% ніколи його не вимикає, 40% перевіряють його у перші п’ять хвилин після сну.

Екс-консультант Apple і Microsoft Лінда Стоун запропонувала для опису цієї проблеми термін «постійна часткова увага». У себе на сайті вона розповідає: «Коли я опитувала 18—22-річних, то помітила, що вони використовують комунікативні технології у спосіб, який я позначила як «напівсинхронно». Це не зовсім синхронно й також не асинхронно. Текстове листування часто використовується напівсинхронним способом». Тобто повна увага нині не використовується.

Останнім часом багато говорилося, що молоде покоління має здатність займатися одразу кількома речами. Виник навіть відповідний термін — multitasking. Однак насправді вони швидко переключаються між різними видами діяльності, а не одночасно займаються ними. Для цього потрібна фізіологічна адаптація до нових навантажень, у чому допомагає виділення адреналіну й кортизолу. Але кортизол впливає на серотонін і допамін, не даючи нам стати щасливими та спокійними. Звідси вплив на наш сон і пульс.

Є певний зв’язок ментальності з уподобаним варіантом соцмедіа. Аналіз американської політичної онлайн-реклами показав, що організації, які мають ліві погляди, ширше представлені у Facebook і Twitter, ніж праві. Натомість праві витрачають на рекламу в Google більше, ніж ліберальні групи. Оскільки саме там перебувають їхні прибічники.

Виник феномен поляризації поглядів. Частково це пов’язано зі зникненням «магістральних» ЗМІ — преси і телебачення, які налаштовували на поміркованіші погляди та були домінуючими. Ці ЗМІ більше орієнтувалися на всіх. Нинішні ж соцмедіа можуть бути орієнтовані на дуже різні групи.

Сучасна людина не хоче слухати іншу, не хоче визнати її правоту, вважаючи себе правою у всьому. Їй допомогли в цьому соцмедіа, де можна знайти будь-який погляд. Люди з асоціальними схильностями легко знаходять своїх прибічників. Тобто інформаційне «стадо» тепер може бути сформоване на базі будь-яких переконань. При цьому не важливо, наскільки вони істинні. Важить лише їхня здатність запустити процес самопоширення. Саме звідси переважання негативу в таких вірусних посиланнях.

Свого часу М. Косінскі й Cambridge Analytica скористалися психологічним таргетингом для того, щоб виходити на людей, котрі запустять цей процес вірусного поширення найактивніше. Психологічні портрети, зроблені на базі лайків Фейсбука, дають змогу визначити їхню систему уявлень, її «больові точки». Саме це дозволило російським інформаційним інтервенціям впливати на американські президентські вибори.

У «стаді», навіть інформаційному, жити значно безпечніше й комфортніше, ніж на волі. Але довга історія створення і виховання вільної людини з допомогою освіти, книжок, газет не повинна обірватися на нас. Залишмо хоч трішки свободи наступним поколінням.

Георгій ПОЧЕПЦОВ,

письменник

доктор філологічних наук, професор.

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна» (dt.ua).

Автор: -

Пошук:
розширений

Сергій Токарєв
Сергій Токарєв розказав про заходи, що покращать стан українського IT-сектору
Втрати контрактів та складнощі із залученням іноземних інвестицій — це ті виклики, з якими сьогодні найчастіше стикаються українські IT-компанії. На цьому наголошує Сергій Токарєв — IT-інвестор та бізнесмен, співзасновник інвестиційної групи Roosh. На його думку, становище вітчизняного сектору може покращити активний міжнародний іміджбілдинг.

SHABO провело серію дегустацій Великих вин України
Одне з провідних українських виноробних підприємств SHABO провело серію дегустацій, присвячену 20-річчю компанії.

Останні моніторинги:
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014