ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
 
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




ДРУГЕ ЖИТТЯ ДЛЯ СМІТТЯ
01.11.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 92(22002) / Тираж: 8525

Поліетилен — найпоширеніший пластик у світі. Обсяг його виробництва перевищує 300 мільйонів тонн на рік, а переробка й утилізація пов’язані із серйозними труднощами. Молекули поліетилену складаються з довгих вуглеводневих ланцюжків, які дуже важко розбити на придатні для подальшого використання сполуки.

Щорічно людство викидає 275 мільйони тонн пластикового непотребу. Більше 8 мільйонів з них потрапляють у Світовий океан. Там уже утворилися п’ять сміттєвих островів. За різними оцінками, приблизна площа одного з таких «континентів» перевищує 700 тисяч квадратних кілометрів — як дві Німеччини.

І це мова лише про поліетилен. Додайте до цього списку викинутий папір, скло та інший непотріб. Звичайний паперовий пакет розкладається місяць, газета — півтора місяця, паперовий стаканчик — 5 років, сигаретний недопалок — 11 років, жуйка — 30 років, пінопластовий посуд — 50 років. Вражає, чи не так? Та й це ще, як мовиться, квіточки! Бо поліетиленова плівка та губки для миття посуду розкладаються 200 років, одноразові підгузки та гігієнічні прокладки — 450—550 років, звичайна пластикова пляшка — 500, рибальська волосінь — 600 років! Ну а першість за тривалістю розкладання — 1000 років — належить скляним пляшкам та, за деякими даними, звичайнісіньким пластиковим пакетам.

Аби звернути увагу на те, що світ загалом і Україна зокрема скоро потонуть у власних відходах, в Одесі відбувся перший екологічний ярмарок One day with ecology. Мета заходу, що пройшов з ініціативи Одеського державного екологічного університету у парку Горького, — поширення серед містян практичних знань з екології, підвищення відповідальності за збереження довкілля. Адже нині цілком реально «екологізувати» наш побут: здавати на переробку скляні пляшки, поліетиленові вироби, макулатуру тощо. Всім цим речам, які зазвичай відправляємо «вмирати» на звалища, можна дати друге життя. У деяких містах України вже навчилися монетизувати цю справу, заробляючи невеликі, проте реальні гроші за продаж свого сміття у спеціальні пункти його збирання.

Щоб врятувати планету від навислої екологічної катастрофи, в розвинутих державах дуже ретельно ставляться до збирання й переробки відходів. Так, із битого скла в світі вже зводять будинки, додаючи його до цементного розчину, а з доларів, що вийшли з ужитку, роблять канцелярські ручки. Як альтернативу пластиковому посуду ложки та виделки виготовляють з крохмалю, а тарілки — з природного білка. Деякі з таких ноу-хау під час фестивалю в Одесі презентувала доцент кафедри екології та охорони довкілля ОДЕУ Марина Романчук. А головна мета її участі в ярмарку — зацікавити молодь до створення і реалізації сучасних екологічних проектів.

Серед іншого під час фестивалю презентували канцелярські блокноти, виготовлені з макулатури. Як розповіла представник проекту «Еконоут» Марія Конєва, у співробітництві з друкарнею їм вдалося створити неповторний дизайн таких блокнотів. Коштують вони від 15 до 35 гривень. В деяких моделях папір з’єднує пружина, виготовлена з переробленого пластику. «В світі багато паперу викидається, і це забруднює довкілля. Та й виробництво самого паперу є затратним для природи. Тому повторне його використання — гостра необхідність людства», — наголосила Марія Конєва.

Презентували під час заходу й вторинні вироби із пластику. Це і вази, і мильниці, і підставки під посуд, і корзинки, й навіть настінні годинники! У переробку йдуть кришечки від пляшок, пляшки з-під молока тощо. Не рекомендується давати друге життя лише речам із полівінілхлориду, бо там є небезпечні елементи. Це, зокрема, труби, підвіконня, вікна, вінілові платівки тощо.

До речі, у липні цього року в Одесі створили еколавку з 24 тисяч пластикових кришечок. Як розповів автор ідеї Євген Хлєбников на своїй сторінці у Facebook, на такій лавці можуть відпочити до трьох дорослих людей. Пластик на сонці не нагрівається, не плавиться і слугуватиме довше за дерев’яні аналоги.

Позитивний досвід у переробці сміття із доброю заздрістю можна позичати у шведів. Сьогодні ця країна переробляє 99 відсотків усіх власних відходів. Це призвело до того, що у Швеції закінчилося… сміття! Тож шведи змушені імпортувати 700 тисяч тонн непотребу із сусідніх країн, щоб отримувати з нього енергію для власних потреб. Як же їм це вдалося?

Із 2002 року в Швеції заборонено викидатите, з чого можна отримати енергію. На «смітті» працює навіть сама галузь: тамтешні сміттєвози їздять на біогазі, отриманому з відходів.

Шведи визнають, що спалювання сміття — це не кращий варіант. Бо щоб спалити стару річ і виготовити нову «з нуля», потрібно багато енергії і ресурсів. До того ж, при спалюванні, навіть екологічним способом, в атмосферу все одно потрапить CO2, парниковий газ, який спричиняє зміну клімату.

Тож шведські домогосподарства роздільно збирають макулатуру, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Багато муніципалітетів також заохочують споживачів відокремлювати харчові відходи. Надалі колишні газети-журнали перетворюється на нову паперову сировину, пляшки використовуються повторно або переплавляються на нові, їжа компостується і стає добривом чи біогазом. Стічні води там очищають до такого стану, що їх можна пити. Спеціальні вантажівки курсують містами і забирають електроніку та небезпечні відходи, хімічні речовини. Фармацевти приймають залишки ліків. Об’ємний непотріб, як-от старий телевізор чи зламані меблі шведи везуть до переробних центрів на околицях міст.

Відходи — відносно дешеве паливо, тому шведи розробили ефективну і прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Навіть попіл, який складає 15 відсотків від початкової ваги відходів, сортують і знову відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб витягти гравій, який використовується в дорожньому будівництві. І тільки один відсоток залишається й зберігається на сміттєвих звалищах. Дим від сміттєспалювальних заводів складається з 99,9 відсотка нетоксичних двоокису вуглецю і води. Шлаками з фільтрів заповнюють закриті шахти…

Автор: Інна ЯКИМЕНКО

Пошук:
розширений

Автор
Почему до датчика уровня сахара от Apple еще далеко
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию

7-9 черв­ня 2024 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбудеться XXIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині»
Під егі­дою Мі­ніс­тер­ства культу­ри та ін­фор­ма­цій­ної політи­ки Ук­раї­ни, Одесь­ка на­ціо­наль­на на­у­ко­ва біб­ліо­те­ка, Ук­ра­їнсь­ка асо­ціа­ція ви­дав­ців та кни­го­роз­по­всюд­жу­ва­чів, Дер­жав­на на­у­ко­ва уста­но­ва «Книж­ко­ва па­ла­та Ук­раї­ни іме­ні Іва­на Фе­до­ро­ва» за спри­ян­ня Одесь­кої об­лас­ної дер­жав­ної ад­міністра­ції, Одесь­кої об­лас­ної та Одесь­кої місь­кої рад, Ук­ра­їнсь­ко­го ін­сти­ту­ту кни­ги, Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­гані­за­ції «Ук­ра­їнсь­ка біб­ліо­теч­на асо­ціа­ція» та Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­га­ні­за­ції «Біб­ліо­по­ліс» про­во­дять Все­ук­ра­їнсь­ку ви­став­ку-фо­рум «Ук­ра­їнсь­ка кни­га на Оде­щині».

Останні моніторинги:
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 02.05.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014