ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
 
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




ПОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ...
01.12.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 101(22011) / Тираж: 8525

Чи допоможе Туреччина звільнити українських моряків? А закрити Босфор для Росії?

Президент України Петро Порошенко звернувся до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана із закликом натиснути на Росію, аби та звільнила полонених українських моряків і повернула захоплені військові кораблі. Ердоган погодився бути посередником між Україною та Росією у цьому питанні і навіть уже говорив телефоном з Путіним, а на саміті в Аргентині обіцяв продовжити цю розмову.

Чи може Ердоган змусити Путіна поступитися? Чи є у нього такі аргументи, щоб Путін звільнив українців і кораблі?

Без сумніву, в Ердогана є важелі впливу на Путіна. Росія залежна від доброї волі Туреччини у питанні добудови транзитної гілки газогону «Турецький потік». У Туреччини та Росії зіткнулися інтереси у Сирії. Однак чи схоче Ердоган витрачати свої козирі для блага України? На жаль, наразі не видно нічого такого, що може отримати Ердоган взамін, окрім іміджевих здобутків впливового у світі політика. Та й Україні наразі нічим «сплатити» за послуги Туреччини.

Однак для честолюбного турецького президента, котрий нині веде дуже активну зовнішню політику, згаданий імідж має неабияку цінність. Тому цілком ймовірно, що посередництво Анкари і справді може бути для нас успішним. Принаймні, сподіватися на це є вагомі підстави. Згадаймо, що заступництво Ердогана вже одного разу допомогло звільнити з російського ув’язнення двох кримських татар — громадян України.

Інша справа, що звільнення наших кораблів і моряків з полону, хоча, безумовно, є важливою метою для України, аж ніяк не може бути покаранням для Росії за те, що та вчинила. Якщо все обмежиться поверненням українців додому, навіть разом з поверненням кораблів, то чи буде це насправді перемогою України у підсумку? Відповідь очевидна — ні.

Нам потрібне реальне покарання міжнародною спільнотою Росії, настільки сильне, щоб виключити повторення подібного. Нам потрібно, щоб Росія припинила будь-яке блокування українських портів в Азовському морі, щоб українські кораблі, у тому числі військові, без будь-яких перешкод проходили Керченську протоку. Іншими словами, нам потрібне офіційне визнання міжнародними інституціями і провідними країнами Заходу акту російської агресії. Визнання, автоматичним наслідком якого стануть жорсткі санкції проти Росії. Нині, якщо уважно ознайомитися з реакцією різних політиків та інституцій Заходу, можливість такого розвитку подій видається малоймовірною. І це ще м’яко сказано.

Ми вкотре з жалем констатуємо: Захід все ще не наважується на запровадження таких санкцій проти Росії, які змусили б Кремль взагалі відмовитися від агресивних дій у світі (і не лише проти України). Ниніш-ні санкції створили Росії та російській економіці масу проблем, вони чітко окреслили загальну несприятливу перспективу для РФ. Однак ці проблеми досі не настільки сильні, щоб зупинити російську агресію. Призупинити — так. Змусити Кремль відмовлятися від одних методів і гарячково шукати інших — так. Але зовсім зупинити — ні.

Безумовно, обрана Заходом стратегія на поступове і повільне, без ризику, відсунення Росії на периферію світової політики, на технологічно від-сталу країну з часом досягне своєї мети. Однак для України цього не досить, бо, як то кажуть, поки сонце зійде — роса очі виїсть. Ми не так далеко від Росії, як США чи хоча б Німеччина. І не такі сильні — еконо-мікою та армією — як вони. То-му для України не підходить політика простого терплячого очікування, доки у російського ведмедя від старості повипадають ікла.

Нам конче потрібно, щоб Росія вже зараз, негайно отримувала потужні удари у відповідь на свою агресію. Ось, приміром, так: у зв’язку з агресивними діями Росії в Азовському морі закрити протоку Босфор для її суден відповідно до 19-го пункту Конвенції Монтре. Таку пропозицію озвучив командувач Військово-Морських сил ЗС України Ігор Воронченко на ІІ Міжнародній конференції з питань морської безпеки у Києві.

19-а стаття Конвенції Монтре (ухвалена в 1936 році) дає право Туреччині закрити протоки Босфор і Дарданелли для суден країн, які воюють. Правова підстава — визнання міжнародним товариством нападу на українські кораблі актом агресії Росії. Тобто, нам потрібно, щоб Туреччина заборонила прохід російських кораблів через Босфор, що, безумовно, буде болючим ударом по Росії. Тим більше, що головний канал постачання російських військ у Сирії йде через чорноморські протоки.

Це можливо?

Теоретично — так, бо агресія Росії очевидна, треба лише зафіксувати її формально. Але, прямо скажемо, нереально, бо політика Заходу, а тим більше — інших країн світу щодо Росії, не відзначається, на жаль, адекватним покаранням Крем-ля за порушення ним міжнародного права. Іншими словами, можемо сподіватися, що Туреччина допоможе звільнити наших моряків та кораблі, але щоб вона задля нас перекрила для росіян Босфор...

Такою є сьогодні реальна міжнародна політика, де право сильного, економічна вигода і пріоритет власних національних інтересів аж надто часто переважають норми міжнародного права. Навіть якщо ті викладені на папері та скріплені підписами найвищих державних мужів.

Джерело: www.ukrinform.ua.

Автор: Юрій САНДУЛ

Пошук:
розширений

Автор
Почему до датчика уровня сахара от Apple еще далеко
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию

7-9 черв­ня 2024 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбудеться XXIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині»
Під егі­дою Мі­ніс­тер­ства культу­ри та ін­фор­ма­цій­ної політи­ки Ук­раї­ни, Одесь­ка на­ціо­наль­на на­у­ко­ва біб­ліо­те­ка, Ук­ра­їнсь­ка асо­ціа­ція ви­дав­ців та кни­го­роз­по­всюд­жу­ва­чів, Дер­жав­на на­у­ко­ва уста­но­ва «Книж­ко­ва па­ла­та Ук­раї­ни іме­ні Іва­на Фе­до­ро­ва» за спри­ян­ня Одесь­кої об­лас­ної дер­жав­ної ад­міністра­ції, Одесь­кої об­лас­ної та Одесь­кої місь­кої рад, Ук­ра­їнсь­ко­го ін­сти­ту­ту кни­ги, Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­гані­за­ції «Ук­ра­їнсь­ка біб­ліо­теч­на асо­ціа­ція» та Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­га­ні­за­ції «Біб­ліо­по­ліс» про­во­дять Все­ук­ра­їнсь­ку ви­став­ку-фо­рум «Ук­ра­їнсь­ка кни­га на Оде­щині».

Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011