|
МІЖ «ТРІЙКОЮ» І «ЧЕТВІРКОЮ»
12.01.2019 / Газета: Чорноморські новини / № 3(22022) / Тираж: 8525
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПІДСУМКИ 2018 РОКУ Напередодні новорічних свят у Києві в Українському кризовому медіацентрі презентували зовнішньополітичні підсумки 2018-го. Окрім професійних, класичних, дипломатів до реалізації нашої зовнішньої політики причетні народні депутати, науковці, експерти та журналісти-міжнародники. Йшлося про здобутки та невдачі нашої міжнародної політики, про тенденції та динаміку. Про підсумки експертного опитування, організованого радою зовнішньої політики «Українська призма», розповів заступник голови правління цього мережевого аналітичного центру в сфері зовнішньої політики і міжнародної безпеки Сергій Герасимчук: — Результати чимось порадували, а чимось здивували. Отже, питання перше: «Які найбільші досягнення зовнішньої політики у 2018 році?». «Збереження санкцій проти Росії» — 42%. Це питання було вкрай важливим для української зовнішньої політики, адже з боку низки країн Європейського Союзу надходили суперечливі сигнали, надходили певні ризики того, що санкції можуть бути пом’якшені, та все ж ми їх змогли втримати, змогли зберегти європейську солідарність. «Отримання Україною томосу» — 21%. На думку експертів, рішення про отримання томосу та автокефалії Православної церкви України також є значним досягненням зовнішньої політики. (Презентація відбувалася 27 грудня. Якби опитування проводилося після 6 січня, то це питання, скоріш за все, посіло б перше місце. — Прим. авт.). «Успішна діяльність у ПАРЄ та РЄ» — 7%. Тут безумовним успі-хом є результативна робота української делегації. «Отримання летальної зброї від США» — 5%. «Перемоги над Росією у міжнародних судах» також 5%. Як бачимо, досягнень є чимало. Рік тому першу позицію посідало ухвалення Угоди про безвізовий режим з ЄС, а другу — початок втілення Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Якщо говорити про провали зовнішньої політики, картина виглядає так. «Українсько-угорські відносини» — 20%. Упродовж року до проблемного питання статті 7 Закону України про освіту додалося питання незаконної видачі угорських паспортів, питання уповноваженого по Закарпаттю, питання взаємного висилання дипломатів, питання тривалого погодження кандидатури посла Угорщини. Українсько-угорські відносини переживають період стагнації. Якщо у 2017-у 38% опитаних говорили про те, що проблемою є погіршення відносин із західними сусідами загалом (йшлося, очевидно, і про Угорщину, і про Польщу, і про інші сусідні країни — через Закон про освіту), то в 2018-у ми чітко виокремлюємо українсько-угорські відносини. На другому місці серед невдач — «Неспроможність зупинити будівництво газопроводу «Північний потік—2» — 10%. Нещодавно з’явилася нова проблема — «Загострення ситуації в Азовському морі та захоплення в полон наших моряків збройними силами Росії» — 10%. 8% фахівців вважають, що «Явних провалів у зовнішній політиці України не було». 4% звертають увагу на те, що «Угода про асоціацію та ЗВТ з ЄС виконується незадовільно». За п’ятибальною системою українська зовнішня політика, за підсумками 2018 року, отримала в експертів рівно між «трійкою» та «четвіркою». Ефективнішій реалізації зовнішньої політики України, на думку експертів, заважають: «Відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики» — 67%, «Кадрові питання» — 58%, «Недостатня координація дій між органами влади» — 52%, «Зовнішня агресія Росії проти України» — 41%, «Відсутність фінансових ресурсів» — 37%. На питання «Чи відповідає зовнішня політика України щодо Російської Федерації вашим очі-куванням?» фахівці відповіли, що: «Відповідає деякою мірою» — 54%, «Не відповідає зовсім» — 26%, «Повною мірою відповідає» — 12%, «Зовсім не відповідає» — 8%. Найбільш дружніми до України називають Литву, Канаду, США, Естонію та Великобританію. Найбільш вороже налаштованими — Росію (99%), Угорщину, Сербію, Білорусь, Австрію і КНДР (останню — як загрозу глобальній безпеці). У 2017 році у п’ятірці найбільш дружніх країн замість Естонії була Японія, серед п’яти найменш дружніх — Польща. Серед парламентарів, які найактивніше просувають інтереси України на міжнародній арені, до п’ятірки лідерів потрапили Ганна Гопко, Володимир Ар’єв, Ірина Геращенко, Мустафа Джемілєв та Андрій Парубій. Перша трійка залишилася незмінною з попереднього року. За підсумками опитування, основними джерелами новин міжнародної політики для експертів є видання «Європейська правда», «Дзеркало тижня», «День», «Лівий берег», ВВС та «Радіо Свобода». Опитування проводилося з 1 по 14 грудня, участь у ньому взяло 120 експертів-міжнародників, журналістів, представників державних і недержавних аналітичних центрів та академічної спільноти. Виконувач обов’язків директора департаменту Європейського Союзу та НАТО Міністерства закордонних справ України Сергій Саєнко: — Можна і хотілося б зробити значно більше, але певні чинники цьому заважають. Це і російська агресія на Сході України, і не створення міжнародної коаліції на підтримку України в рамках міжнародних організацій. Але є розуміння того, що, по-перше, чітко визначені стратегічні пріоритети зовнішньої політики України — це інтеграція до Європейського Союзу та НАТО. Верховна Рада проголосувала за внесення змін до Конституції України. Я щиро сподіваюся, що в лютому ми отримаємо абсолютну більшість голосів, це буде підтвердженням акту солідарності з українським народом у прагненні реалізувати стратегічні пріоритети на наступні десятиліття. За обставин, які склалися, дипломатична служба працювала на відстоювання національних інтересів на міжнародній арені, заручаючись підтримкою наших партнерів і за океаном. Про це свідчить активна підтримка України нашими партнерами і в Раді Європи, і в Європейському Союзі, і в Організації Об’єднаних Націй. Нам справді вдавалося переконувати партнерів щодня про те, що відбувається в Україні та на її зовнішніх кордонах. Нам доводилося переконувати, що ми робимо в частині наших зобов’язань, передусім за Угодою про асоціацію, бо це є нашим домашнім завданням у Європейському Союзі. Угода про асоціацію є двостороннім рухом, дороговказом наших реформ, і чим більше ми робимо вдома — тим більше нам довіряють наші партнери. Про парламентську дипломатію говорив Володимир Ар’єв: — Це, напевно, перший склад Верховної Ради, коли переважна більшість, незважаючи на місце перебування — в коаліції чи в опозиції, працює разом. Тут, звісно, не йдеться про «Опозиційний блок». Виїжджаючи за межі України, ми представляємо Україну, а не свої політичні сили. Це дуже важливий момент, який дозволяє досягати успіхів для парламентської дипломатії. Мушу особливо відзначити нашу постійну координацію із традиційною дипломатією. Можу сказати: те, що не можуть зробити, висловити наші класичні дипломати, те можемо зробити ми. І наші партнери, і наші вороги розуміють, що ми говоримо одним голосом, лише в різній інтонації. Це дуже допомагає координувати наші зусилля, зокрема по роботі в Раді Європи. 2019 рік для України в ПАРЄ буде непростим через спроби Росії поновити права своєї делегації чи обмежити можливість ПАРЄ запроваджувати санкції. У 2018 році Литва за симпаті-ями українців посіла перше місце, тому було цікаво, що скаже Надзвичайний та Повноважний посол Литовської Республі-ки в Україні Марюс Януконіс, який, до речі, досконало володіє українською: — Якщо говорити про діяльність української дипломатії, перш за все треба визнати, що вона діє в надзвичайно складних умовах. Це перший фактор, який має підкреслюватися. Бо якщо ми беремо зовнішню політику в ідеальних умовах — це зовсім інша справа, а Україна діє в умовах російської агресії, тому українська дипломатія має докладати вдвічі або втричі більше зусиль для досягнення цих цілей, і якщо оцінювати загалом, можна сказати, що основні моменти українській дипломатії вдалося зберегти або затвердити. Зберегти європейські і міжнародні санкції проти Росії, це дуже важливо, стримати російську агресію, я не кажу про останній інцидент у Керченській протоці. А загалом Росія не проявила більшої агресії, хоча загроза залишається. Ми всі бачимо велику активність української дипломатії. Об’єктивно оцінюючи, ми бачимо, що Президент дуже активний у зовнішній політиці, міністр закордонних справ — дуже активний, багато візитів, багато телефонних перемовин, і, спостерігаючи ззовні, видно, що ця активність дуже помітна. Щодо парламентської дипломатії, то я цілком згоден з тими прізвищами, які були названі в цьому опитуванні. Деякі українські посли, на нашу думку, працюють фантастично активно, професі-йно й ефективно. Не буду називати прізвищ, але приклади справді є дуже хороші. Що стосується Литви. Нам дуже приємно за таку оцінку, і можу сказати чітко, що Україна залишається пріоритетом нашої зовнішньої політики. У 2019 році ми матимемо вибори президента, але я не сумніваюся, що стосунки з Україною залишаться на високому рівні. Наша дипломатія намагається допомагати українській дипломатії. У нас, може, й не такі великі ресурси, але ми докладаємо значних зусиль у міжнародних організаціях, особливо щоб переконувати наших партнерів, що Україна важлива, що важливо не втрачати увагу до України. Значущим пунктом є те, що Україна зберегла міжнародну увагу, оскільки міжнародний контекст дуже складний, світова політика, ми всі бачимо, змінюється, у міжнародній полі-тиці проявляється більше егоїзму, тому Україні потрібні додаткові зусилля, щоб працювати зі своїми партнерами. Також Україна зберегла макроекономі-чну стабільність, це теж, я думаю, частково є досягненням зовнішньої політики. Звичайно, залишаються питання, які не до кінця вирішені, але, повторю, умови, в яких працює українська дипломатія, дійсно складні. Коли ми говоримо про інтеграцію України в ЄС і НАТО, це пов’язано передусім з внутрішньою політикою. У завершальній частині цього опитування я згоден з тим, що Україна має великий потенціал, щоб стати лідером Східного партнерства. Ми говоримо насамперед про три країни — Україну, Грузію та Молдову, які підписали Угоду про асоціацію, мають дуже багато спільних інтересів. На мою думку, Україна тут справді могла б відігравати цю роль. Для Литви, ще раз зазначу, Україна залишається чітким пріоритетом. Чотири роки ми були контактним посольством НАТО в Україні. В Україні діє єдина литовська військова навчальна місія за кордоном. Україна є пріоритетом програми розвитку нашого МЗС, отримує більшість коштів, виділених на цю програму, та багато інших речей. На мою думку, литовсько-українські стосунки є майже ідеальним прикладом. Якщо розглянути детально, важко знайти якісь навіть історичні конфлікти або проблеми в стосунках, і це дуже велика цінність, за яку ми дуже вдячні нашим українським партнерам. Головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко у своєму коментарі наголосив на необхідності звертати увагу не лише на відносини із ключовими партнерами України, а й працювати більше над відносинами з країнами-сусідами — Угорщиною, Польщею, Румунією, Словаччиною, Болгарією. Він відзначив як позитивний тренд, що зовнішню політику почали висвітлювати більше ЗМІ. На його думку, це свідчить про зростання в українському суспільстві розуміння того, що Україна дуже залежить від подій і процесів у світі. Автор: Володимир ГЕНИК
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |