Одеська область по праву вважається лідером впровадження реформ у контексті євроінтеграції країни. Реформи системи охорони здоров’я, децентралізації, освіти та ін., впроваджуються та виконуються одразу після прийняття Кабінетом Міністрів. Зміни у сфері рибоохорони також не забарилася. Про особливості їх впровадження та про реальні результати розповів начальник відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області Олексій Авласенко.

Досьє «ОВ»

Авласенко Олексій Олександрович – з червня 2017 року заступник начальника Управління – начальник відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області

Народився 22 вересня1976 року у Новоси­бірській області, (РФ).

Освіта:

у 1998 році закінчив Херсонський державний технічний університет за спеціальністю «Економіка підприємств» та здобув кваліфікацію «Спеціаліст з економіки підприємства»;

у 2006-ому отримав другу вищу освіту у Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «Юрист».

Трудову діяльність розпочав 1996 року у Державній податковій службі.

З 1998 по 1999 рік проходив строкову службу в ЗСУ.

З 2000 по 2016 працював у органах податкової міліції.

Одружений, має двоє дітей.

Реформування у сфері рибоохорони розпочалось ще 2015 року. На той момент рибоохорона у людей асоціювалась з неефективністю, браконьєрством та відсутністю, або зношеністю матеріальної бази (човнів, автотранспорту тощо). Щоб якісно змінити ситуацію, керівництво Державного рибного агентства вирішило ліквідувати старий орган та створити рибоохоронні патрулі. Виявились факти корупції та змінився кадровий склад. Реформа дозволила значно підвищити заробітну плату інспекторам, за державні кошти була закуплена нова техніка, форма, збільшилось фінансування на паливно-мастильні матеріали. У Одеському регіоні це позначилось поділом одного Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на два управління: Одеський рибоохоронний патруль та Чорноморський рибоохоронний патруль. Сьогодні Одеський рибоохоронний патруль здійснює рибоохоронну діяльність на внутрішніх водоймах області, куди входять річки, озера, Хаджибейський, Дністровський, Шаболатський, Кучурганський лимани.

- Чим безпосередньо займається Одеський рибоохоронний патруль?

- Одеський рибоохоронний патруль здійснює контроль за використанням і відтворенням риби та бореться з браконьєрством. Щодо використання водних біоресурсів, то воно ділиться на загальне та спеціальне. У рамках загального використання, громадяни мають право використовувати водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх, виховних, оздоровчих цілях, отримання естетичного задоволення. Сюди ж відноситься любительське і спортивне рибальство. Згідно встановлених правил, рибалка має право добути не більше 3 кг риби на особу. Щодо спеціального використання водних біоресурсів, то воно стосується підприємців, які ведуть свій бізнес у рибній галузі. Ми їх називаємо користувачі. Спеціалісти з відділу іхтіології та регулювання рибальства контролюють обсяги вилову водних біоресурсів, дотримання встановлених лімітів та часток. Додатково ми зобов’язуємо користувачів зариблювати водойми. Ведення даного контролю необхідно для того, щоб природні ресурси не вичерпалися, а громадяни і надалі могли купувати рибну продукцію від вітчизняного виробника.

- Як часто фіксуються правопорушення рибоохоронного законодавства?

До Управляння від наших інспекторів майже щоденно надходять десятки адміністративних протоколів, які складаються на порушників правил любительського і спортивного рибальства та правил промислового рибальства. Цифри свідчать, що минулого року на Одещині було проведено 2556 рейдів, у результаті яких викрито 2090 порушень рибного законодавства. Вилучено майже 10 тонн водних біоресурсів та 2208 од. заборонених знарядь лову. Браконьєри завдали збитків рибному господарству України майже на 1,87 млн. грн. Найчастіше порушення фіксуються з боку, як ми їх називаємо, «любителів», – звичайних рибалок, які порушують установлені законодавством правила. Наприклад, одне з наймасштабніших порушень минулого року викрито на трасі Рені-Одеса. Чоловік автомобілем перевозив майже 400 кг риби без документів, які б підтверджували законність її придбання. Наші співробітники незаконно добуту рибу вилучили, а на порушника склали адміністративний протокол. Також резонансний випадок був зафіксований у лютому на оз. Джайшейське, у районі с. Приморське, Татарбунарського району. Патрульні викрили двох громадян, які на гумовому човні за допомогою 25 ліскових сіток виловили майже 200 кг риби. Згідно розрахунків, загальна сума збитків, завданих рибному господарству України, склала більше 300 000 грн. Нажаль, такі випадки непоодинокі. Зазвичай, рибалки, яких затримують у результаті скоєння серйозного порушення, йдуть на це свідомо. Але є й ті, хто порушує правила, не знаючи про них. Ми регулярно роз’яснюємо рибалкам та намагаємося донести думку про те, що, виходячи на воду, необхідно знати та дотримуватись правил рибальства так само, як і правил керування автомобілем. Як кажуть: незнання закону не звільняє від відповідальності.

- Які запобіжні заходи вживаються до порушників, яка подальша доля вилученої риби та заборонених знарядь лову?

Після оформлення адміністративних протоколів вилучені знаряддя лову, плавзасоби та інше риболовне майно зберігається на складах Одеського рибоохоронного патруля. Після рішення суду – знищуються, або повертаються власникам. Вилучені водні біоресурси передаються на відповідальне зберігання до підприємства, внесеного у єдиний реєстр торгівельних підприємств, з яким Управлінням регулярно укладається договір «Про зберігання та реалізацію швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави». Оцінка вилученого у порушників майна, а також передача на зберігання та знищення здійснюється під контролем комісії, яка затверджена наказом Управління. До складу комісії входять представники Одеського рибоохоронного патруля, Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Головного управління ДФС в Одеській області. Засідає комісія щоквартально. Ціни на водні біоресурси, які передаються у торгівлю встановлюються комісією, як ціни можливої реалізації, з урахуванням ринкових цін. Вилучене майно розрізається на шматки, трощаться металеві і дерев`яні деталі. Останнє знищення відбувалося у грудні. Так, обстежено, описано та утилізовано: 167 од. сіток, 279 од. ятерів, 65 од. раколовок, 42 од. трійників (драч) та 2 човни.

- Як часто трапляються випадки незаконного продажу риби на ринках Одеси? Чи безпечно купувати живу рибу на вулиці?

На жаль, незаконні випадки продажу водних біоресурсів трапляються часто. Ми регулярно спільно з поліцією та іншими контролюючими органами проводимо рибоохоронні рейди по ринках Одеси та області. Але все одно повністю викорінити дану проблему поки що не вдається. З одного боку ми розуміємо, що для деяких людей, які вдаються до порушення закону – крок вимушений. Низькі заробітні плати та високий рівень безробіття підштовхують людей на цей вчинок. З іншого – якщо ми не будемо усвідомлювати, що рибні запаси не безмежні, то може статися так, що будемо показувати рибу нашим дітям лише на картинках. Окремо хочу звернути увагу на незаконний збут осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України. Такі випадки патрульні фіксують щомісяця. Часом ми просто не можемо зрозуміти такі нелогічні дії з боку рибалок. Але не всі осетрові, які продаються, добуті незаконно. На Одещині є спеціалізоване підприємство, яке вирощує та розводить осетрових у штучних умовах. Збут риби, попередньо закупленої у такому підприємстві з накладною є цілком законним. Більше того, кожен громадянин має право поцікавитись у продавця, чи є в нього дозвільні документи на продукцію. Якщо говорити про стихійні ринки, то тут купувати рибу досить небезпечно. У першу чергу тому, що ні одна лабораторія її не перевіряла.

Якщо ви стали свідками порушення – прохання терміново повідомляти за номером телефонної «гарячої лінії»: (098) 798-47-93. Будемо вдячні за вашу допомогу.