Одещина у тридцять восьме приймала міжрегіональний літературно-мистецький фестиваль українського гумору «Степанова весна», приурочений 111-ій річниці з дня народження видатного українського сміхотворця, поета і публіциста Степана Івановича Олійника (1908-1982).

Одеса

Триденні гумористичні фестини розпочалися 5 квітня в Одесі. У «золотій» залі літературного музею зібралися шанувальники великого таланту Степана Олійника — з Києва, Івано-Франківська, Запоріжжя та Одеси. Спогадами про свого незабутнього татуся ділилася його донька, професорка філософії, проректор Національної музичної академії України Леся Олійник. Очільник Чорноморського козацького війська Анатолій Петько присвоїв їй звання полковника. Особливо емоційно і милозвучно звучали виступи поетів, письменників, гумористів, співаків та бандуристів. Гагаузько-український поет Віталій Бошков презентував збірку-присвяту «Левада віршів», а колектив дитячої музичної школи № 8 м. Одеса — пісню «Ланами йду» на слова Степана Олійника.

Пасицели-Балта

З Одеси мистецька делегація попрямувала традиційним маршрутом у Пасицели, де 3 квітня 1908 року своїми криками ощасливив молоду родину Олійників первісток Степан, а потім — на творчу зустріч у Балту — місто поетів та художників. Скрізь довгоочікуваних гостей зустрічали щиро й гостинно, щедро і відкрито та яскравим зорепадом талантів, які не осоромили своїм виступом світлу пам’ять земляка-гумориста.

Левадівка

Хлібосольна Левадівка дивувала «Олійників­ську родину» цвітінням абрикос і клекотом лелек. Звідси юний Степанко босоніж пішов підкорювати світ, а маститим письменником приїздив сюди провідати рідню, по-простому поспілкуватися із земляками, порибалити на Тилігулі, загалом, відпочити й набратися натхнення.

Туди, де мрій моїх джерела

Квітчались квітами в саду,

Де вздовж ріки біліють села

І спіють яблука в меду,—

Ланами йду, — писав поет.

Родинна садиба Олійників збереглася й дотепер. Будівлю відремонтували та частково відновили інтер’єр селянської хати минулого століття. Поряд з іконою висять у рушниках портрети Тараса Шевченка й Івана Франка. На подвір’ї височіє ще не доведена до ладу майбутня галерея. З великого колись саду залишилися старенькі абрикоса і шовковиця. У обійсті Леся Олійник, поринувши в роки свого дитинства, повідала друзям про батькову рідню, святкування традиційних свят, відпочинок на лоні природи та пустощі з сільськими друзями.

Оглядаючи хату, дехто з відвідувачів мимоволі торкався до вбитого у сволок кільця, на якому колись висіла колиска.

— У ній виколисалося семеро дітей. Брат батька Семен загинув під час війни, і ми з татом відшукали під Кенігсбергом (Калінінградом) його прізвище на стелі братської могили. Родина, як розповідали мені батько і його сестри Марія, Саня, Ольга, була дуже дружня. Батько був старшим, тому й доглядав за меншими, поки мати орала, сіяла, косила в степу, адже мого діда мобілізували на імперіалістичну війну. Ця дружність урятувала їх від голодної смерті 33-го, — коментувала Леся Олійник.

У Будинку культури, вщерть заповненому жителями багатьох навколишніх сіл та райцентру, мистецький десант зустрічали радісно, з бурхливими оплесками.

Донька уславленого гумориста вкотре підкреслила, що пам’ять про Степана Олій­ника і його творчість вже багато десятиліть об’єднують людей. А зародилися «Олійниківські гумористичні фестини» ще за життя письменника, коли Степан Іванович, відвідуючи село, зі сцени клубу читав людям свої злободенні та гострі сатиричні твори.

Традиційно у Левадівці було оголошено й нинішніх лауреатів Всеукраїнської літературної премії імені С. Олійника. Ними стали Леонід Куций з Вінниччини і Василь Савчук з Тернопільщини.

Нинішнє фестивальне дійство своїми виступами прикрасили лауреати премії ім. Степана Олійника одесити Олекса Різників і Віталій Бошков, Пилип і Віра Юрики із Запоріжжя, «королі сміху», артисти-гумористи Анатолій Демчук та Ігор Чепіль. Вперше долучилися до «Степанової весни» київська бандуристка Тетяна Шевчук, знаменита одеська поетеса

Галина Могильницька і юна письменниця з Бессарабії Ірина Тома.

Змістовну концертну програму підготували до свята самодіяльні колективи району.

У межах Олійниківських урочистостей Леся Степанівна і директорка Левадівського меморіального музею письменника Валентина Панкова вручили премії і дипломи школярам — переможцям першого конкурсу читців прозових творів Степана Олійника. Бібліотекарі і вчителі української мови та літератури ряду закладів отримали подяки

за популяризацію творчості поета-земляка.

Насамкінець мистецького дійства, Леся Олійник разом з друзями, головою РДА Ларисою Висоцькою і очільником райради Віктором Купченком поклали до монумента Степана Олійника квіти, переглянули музейну експозицію, відвідали шкільну художню галерею художника-земляка Миколи Вилкуна. Варто додати, що Левадівська громада оголосила Миколу Вилкуна почесним громадянином села.

Пам’ять Степана Олійника вшанували і в Бессарабії. Зокрема, у Ренійському БК з неменшим успіхом відбувся традиційний, уже 14-й, фестиваль-конкурс «Степанкові усмішки», на якому звучали твори гумориста та інших відомих авторів.