«Наша область — це досить потужний логістично-транспортний хаб, на території якого перетинається чимало міжнародних торговельно-транспортних потоків, тож ми відкриті для того, щоб максимально сприяти такому рухові, особливо зацікавлені в експортних операціях», — сказав на відкритті міжнародного торгово-експортного форуму заступник голови Одеської облдерж-адміністрації Сергій Колебошин.

Форум, названий організаторами — фахівцями департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва ОДА — «Trade&Export-ForumOdesa, 2019», проходив в Одесі і, за оцінкою його учасників, став гарною платформою для нових ділових знайомств, обговорення актуальних питань бізнесу, обміну досвідом та ідеями, адже зібрав близько 300 зацікавлених і зорієнтованих людей. Серед них — Надзвичайний і Повноважний посол Індії в Україні Партха Сатпатхі, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Корея в Україні та Молдові (за сумісництвом) Лі Янг Гу, тимчасово повірений у справах Федеративної Республіки Нігерія в Україні Мартін Сенком Адам, представники низки дипустанов, акредитованих у нашій державі, міжнародних організацій та аудиторських компаній, народні депутати, урядовці, підприємці, банкіри, бізнес-експерти тощо.

До слова, в нашій області віднедавна почав діяти Центр підтримки експорту, створений для надання комплексної допомоги українським виробникам, зокрема суб’єктам малого та середнього підприємництва, у виході на зовнішні глобальні ринки. Ми туди зайдемо, навіть якщо нас там не дуже й чекають, адже маємо потенціал, спеціалістів, наміри розбудовувати країну, просуваючи бізнес-ідеї та розвиваючи виробництво і торгівлю. Центр, щоправда, допоки працює в тестовому режимі, однак невдовзі планується його офіційне відкриття. Сам форум — частина плану діяльності нової структури.

Розхожою є думка, що світовий ринок давним-давно сформований, відтак вклинитися в нього повноцінним партнером практично неможливо, особливо тим країнам, які є традиційними постачальниками сировини. Сьогодні це, по суті, відповідає дій-сності. Скажімо, головними віт-чизняними галузями-експортерами були і залишаються агросектор та хімічна промисловість.

Державна служба статистики України повідомляє, що за останні 10 років експорт агропродовольчої продукції з України виріс удвічі. Левову частку в цьому експорті займає соняшникова олія: обсяг її реалізації за 2018-й склав 4,1 млрд дол. США. Україна вже кілька років поспіль є світовим лідером з виробництва та експорту соняшникової олії. Решту ключових позицій займають зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь), а також олійні (соєві боби) і продукти переробки олійних (макуха соняшникова). Ці ТОП-10 позицій становлять 81% всього експорту агропродовольчих продуктів з України, зокрема й з Одещини.

Основним ринком збуту укра-їнської сільськогосподарської продукції залишаються Індія, Туреччина і Китай. На другому місті — країни ЄС, з часткою в 33%, де головними партнерами є Нідерланди, Іспанія та Італія. Трійку лідерів закривають країни Африки, на які припадає 12,3% експорту. Основними партнерами там є Єгипет, Туніс і Марокко.

Ми ж претендуємо на експорт не лише сільгоспсировини (слава Богу, земля дає щедрі врожаї, віддячуючи людям за тяжку працю), а й готової продукції, яка дорожча й прибутковіша, а також набутків інтелектуальної власності та інновацій. Відтак метою форуму стало ознайомлення малого та середнього бізнесу з прийомами аналізу власних експортних можливостей та покращення ділового клімату компаній. Розглядалися й актуальні питання розвитку агропромислового комплексу, IT-сектора, харчової та машинобудівної промисловостей. Це наші орієнтири і перспективи.

Йшлося і про фінансові інструменти експортних операцій, захист інтелектуальної власності, залучення інвестицій, організацію схем постачання товарів за кордон, впровадження інновацій та технологій, виведення власного бренду на іноземні ринки, податкові ризики тощо.

При виході на міжнародні ринки експортер може зіткнутися з багатьма відкритими питаннями: митні тарифи, коливання курсу валют, ряд нетарифних бар’єрів, політична нестабільність, культурні від-мінності, проблемний юридичний супровід... Тому компанії мусять дуже ретельно обміркувати стратегію своєї появи на зовнішніх ринках, щоб не загубитися там, а заробити. У цьому якраз і допоможуть експерти Центру підтримки експорту, про який згадувалося вище.

«Так, із викликами всієї галузі одна компанія не впорається. Тут повинні працювати злагоджено всі учасники ринку. Переконана, що кращою формою консолідації зусиль можуть бути кластерні організації. Підтримати такий, згуртований, розвиток в органічному аграрному секторі покликана, зокрема, громадська спілка «Український органічний кластер», — зазначила у своєму виступі Марія Махновець, голова цієї спілки, незалежна експертка з торгівлі органічною агропродукцією.

Не запізнився і перший результат: у рамках заходу керівник ініціативи зі створення агропромислового кластера з розвитку бджільництва, виробництва і реалізації меду та продуктів його переробки в Одеській області — «Кластер Причорномор’я» (ОК «Горіх Причорномор’я») Павло Тулба та голова правління ГС «Український органічний кластер» Марія Махновець підписали меморандум про співпрацю щодо реалізації проекту «Ukrainian-OrganicCluster: посилення конкурентоспроможності українських виробників органічної продукції та кластерних ініціатив в органічному напрямку».

«На форумі була дуже наповнена та правильно підібрана інтелектуальна складова програми, із цікавими експертами та консультантами, які допомагали зорієнтуватися, як грамотно й економічно безпечно виходити на міжнародні ринки. Наприклад, яка специфіка виходу на азійський ринок, а яка — на європейський. Упевнена, що захід був надзвичайно корисним для всіх його учасників, а отримана інформація принесе кожному практичні результати», — наголосила, спілкуючись із журналістами, Євгенія Волинець, директорка департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва ОДА.