Коли бабуся діставала з гардероба мішок з речами «на смерть», всі без винятку мали сідати і уважно слухати та запам’ятовувати. «Ось цю хусточку обов’язково мені покладете додатково… А це покривало вже не таке гарне, бачила гарніше – куплю…» Цей мішок періодично доповнювався чимось моднішим та новішим. І на таких посиденьках бабуся завжди говорила, що тільки на Проводи (також Гробки́, Діди́, Красна гірка, Могилки, Поминальні дні, Поминки, Провідки, Провідна неділя, Проводки, Ра́довниця, Радуниця, Бабський Великдень) відпускають небіжчиків провідати нас, живих. Всі вони стоять біля центральних воріт і чекають, а у нас є один день на рік, який ми можемо присвятити покійним. Тоді вся родина в повному складі йшла провідувати дідуся. Несли пасочки, яйця та віночки… Віночки були невеличкі. Вони були паперові, промазані клеєм для цупкості. З того часу минуло понад 30 років. Могил рідних побільшало, а традиція в цей день їхати на кладовище залишилася. Попри труднощі, незручності, ми всі їдемо.

Пасочки та яйця залишилися незмінними, а от з віночками почалися метаморфози. Могили почали завалювати велетенськими кошиками з яскравими квітами за принципом, чим більше, тим краще. Квітки вже не паперові, а з неякісного пластику з їдким запахом.

Кладовище цього дня завалюється яскравим пластиком і перетворюється на китайський міні-ринок. Після того, як квіти і вінки на кладовищі втрачають свій пристойний вигляд, їх, як правило, звалюють в купу за паркан кладовища, а потім спалюють. Кожного року ця купа збільшується. Ось так збільшувався і мій внутрішній бунт проти китайського пластику.

Вчені вже не один рік закликають: «Звичай класти штучні квіти на могили покійних повинен назавжди припинитися! Це несе серйозну небезпеку, пов’язану з виникненням ракових пухлин».

Прикраси для могил роб­лять з відходів, що залишилися при виробництві нафтопродуктів. В такій сировині найбільше агре­сивних хімі­катів. Спа­лювання ж цьо­го добра надзвичайно небезпечне для здоров’я людей, особливо дітей. Діоксини, які виділяються при згорянні, негативно впливають на репродуктивне здоров’я та розвиток людини, вражають імунну систему, викликають гормональні порушення і ракові захворювання. А тепер уявімо, скільки тонн штучних виробів щорічно спалюється після прибирання кладовищ! 45 тонн пластику з одного міського кладовища! А це забруднення навколишнього середовища на сотні років вперед.

Багато говорити, а тяжко щось змінювати. Починаю з себе. Тому з гордістю везу сьогодні померлим дідусю, бабусі, мамі, дядьку та тітці живі квіти. Потішило, що бунтарів цього року побільшало. Багато хто теж відмовився від пластику.

Отець Михайло, відспівуючи біля могил рідних, схвалив ініціативу:

– Добре, що без пластику. Достатньо висаджених квітів. Весною все пробуджується. І на кладовищі, коли квіти оживають після зими, – це символізує, що душа жива.

Наші гробки цього року не рясніють неоновими штучними квітками, але я впевнена: їх теж добре видно з небес.