Органи місцевого самоврядування мають безпосередній інтерес в тому, щоб контролювати доходи від земельних наділів та давати місцевим жителям користуватися ними на законних підставах. Однак тривалий час українське законодавство не давало громадам права повністю розпоряджатися сільськогосподарськими територіями. ОТГ після об’єднання взяли на себе зобов’язання утримувати своїм коштом всю діючу інфраструктуру в підпорядкованих селах. Але держава, незважаючи на велику кількість субвенцій, офіційну підтримку громад на всіх рівнях, не поспішала віддавати їм одну важливу річ – землю. При тому, що саме вона є основним наповнювачем бюджету в більшості сільських та селищних територіальних громад.

Нові закони – нові можливості

Ситуація кардинально змінилася 31 січня 2018 року. Тоді Уряд ухвалив розпорядження, згідно якого земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які були підпорядковані державі, мали перейти до комунальної власності територіальних громад. Завдяки цьому була проведена земельна децентралізація, під яку не довелось змінювати закон. Наступного дня Держгеокадастром було розпочато процес передачі земель до ОТГ. Ті з них, що працюють давно, вже отримали всі необхідні повноваження, але процес не припиняється, бо громади продовжують утворюватися.

Більшість керівників вже створених громад в перший тиждень дії нового закону склали відповідні заявки, для всіх інших розповімо про цей процес детальніше. Передача земель від Держгеокадастру до територіальних громад відбувається в чотири етапи. Спершу громада має написати клопотання щодо отримання земель. Згідно нього, земельні ділянки в межах ОТГ мають бути інвентаризовані. Третім кроком є реєстрація земельних наділів в кадастрі. І вже після цього на завершальному, четвертому етапі, території переходять до ОТГ. Станом на лютий 2019 року в Україні до комунальної власності 659 об’єднаних територіальних громад було передано півтора мільйона гектарів сільськогосподарських земель.

Одещину процеси переоформлення земель теж не оминули. У 2018 році 23 з 31 територіальних громад Одеського регіону отримали право повноцінно розпоряджатися сільськогосподарськими землями, які перейшли до них у комунальну власність від держави. Загальна площа переданих земель сільськогосподарського призначення склала майже 65 тисяч гектарів. Перед цим територіальні громади провели серйозні підготовчі роботи, які передбачали інвентаризацію територій та підготовку всіх необхідних документів. Адже ціна питання складає мільйони гривень бюджетних надходжень, яких сьогодні так потребують в селах.

– Однією з найважливіших речей для ОТГ є земельні ресурси, – зазначає консультант з бюджетних питань Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Світлана Осадчук. – На початку року вступив у силу закон №2498, згідно якого об’єднаним територіальним громадам передаються повноваження розпоряджатися землями не тільки в населених пунктах, але й поза їх межами. Цей процес розпочався минулого року, і вже сьогодні більшість територіальних громад Одеської області впевнено розпоряджаються ресурсами, які їм по праву належать.

Оновлений закон значно розширює вже існуючі повноваження територіальних громад. Так, наприклад, землями сільськогосподарського призначення тепер вважаються лісосмуги. ОТГ можуть закріпити за цими територіями право постійного користування та захистити їх від винищення. Громади також отримали право використовувати землі колективних сільськогосподарських підприємств, що були ліквідовані. Загалом, всі пункти, прописані у чинному документі, спрямовані допомогти громадам користуватися земельними ресурсами якомога ефективніше. А тим часом деякі села Одеської області вже з минулого року відчули себе повноцінними господарями на своїй землі. Проте лишаються й такі, що поки очікують змін на краще.

Більше свободи – більший прибуток

Орендна ставка на землю на Одещині варіюється від 8 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Але на деяких територіях ставка податку на землю складає лише 4,5 відсотки. Враховуючи, що до районного бюджету треба віддавати 40 % доходів на землю, громадам лишається не так вже й багато. Така ситуація, наприклад, склалась в селах Болградського району, які через низьку ставку недотримують понад двадцять мільйонів гривень. Найбільше за свої території отримують кошти ті населені пункти, які перебувають в складі територіальних громад. Вони можуть не тільки самостійно виставляти ціни на оренду, але й повноправно розпоряджатися заробленими коштами.

– З початку року в комунальну власність нашої громади було передано близько двох тисяч гектарів землі, – розповідає спеціаліст із земельних питань Маразліївської ОТГ Леоніда Ворощук. Це дозволило збільшити надходження до бюджету. Частина наділів була виставлена на аукціони. На деякі ділянки, що були передані в комунальну власність, переуклали договори оренди в бік збільшення відсоткової ставки податку на землю.

До передачі повноважень села Маразліїв­ської громади перебували в майже такі такій ситуації, що й на населені пункти Бол­градського району. Якщо раніше угоди, підписані з Держкадастром, були на рівні 4-5 %, то тепер ця цифра в громаді сягає 12 відсотків. Завдяки таким крокам бюджет Маразліївської ОТГ отримав у своє розпорядження додаткові два мільйони гривень. До зміни законодавства лише 60 % коштів, отриманих від податку на землю, лишалися в громаді. Всі інші скеровувалися до державного бюджету. Але найголовніше, що земля перебувала у власності держави і саме вона розпоряджалася, яку орендну плату виставляти і кому їх передавати. Тепер територіальні громади повністю керують цими коштами, які спрямовують на благо місцевих жителів.

Передачу сільськогосподарських угідь на баланс територіальних громад в Маразліївці очікували ще з самого старту децентралізаційної реформи. Розуміли, що без вільного права розпоряджатися наявними ресурсами не може бути розвитку. В зв’язку з підвищенням орендної плати було багато незадоволених серед фермерів та дрібних підприємців, бо це однозначно било їм по кишенях. Проте паралельно із цим вони добре розуміють, що села зараз потребують значних коштів. Без додаткових надходжень громада не може розвиватися, тому орендарі підписували угоди як про зміни права власності, так і про підвищення відсоткової ставки.

Чимало мешканців сільських територіальних громад, які все життя пропрацювали на землях в колгоспі, тільки в останній рік змогли отримати у приватну власність заслужені наділи. Держава не дуже охоче давала погодження на передачу «соток», а після переходу в комунальну власність люди вже вільно одержують технічну документацію, щоб розпоряджатися землею. Вона надається їм для ведення особистого сільського господарства. Однак власник вже сам може вирішити, чи обробляти свої наділи самостійно, чи здати їх в оренду та отримувати додатковий прибуток.

Успішні практики

Зайві кошти для об’єднаних територіальних громад сьогодні зовсім не зайві. Передбачається, що ОТГ вже через кілька років мають піти у «вільне плавання». Зараз більшість із них тільки вчиться працювати за нових умов, багато хто розраховує на державні субвенції, завдяки яким покращуються об’єкти інфраструктури. Левова частка сплачених податків лишається на місцях, всі можливі витрати оптимізуються. Вміння рахувати кожну копійку, звісно, річ гарна. Проте на одній лише економії далеко не підеш. Українським ОТГ зараз треба вчитися заробляти, користуючись наявними ресурсами. Довгі роки вони були позбавлені такої можливості, і тепер їм доведеться починати фактично з нуля.

– Наші громади, маючи на своїй території землі, не мали жодного розуміння, як формується із них податкова складова та яким чином здійснюється орендна плата, – каже директор Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування Юлія Молодожен. – Незважаючи на значний супротив Верховної Ради, яка за кілька років не спромоглася внести зміни до законодавства, був зроблений перший крок, щоб переломити цю ситуацію. Уряд знайшов можливості, щоб на законодавчому рівні передати сільськогосподарські землі в управління ОТГ. Вони отримали те, що їм належить, і це свідчить про перемогу того Уряду, який продовжує успішно реалізовувати реформи.

Чи не найважливішим завданням, яке мають перед собою територіальні громади, є ефективний заробіток коштів для власного розвитку. Не завжди це просто зробити, нові підходи з першого разу знайти не так вже й легко, тому важливо опиратися на наявні ресурси. Земельні ділянки в більшості випадків чи не єдина річ, завдяки яким люди в селах можуть заробляти гроші. Керівники та депутати територіальних громад залежні від думки місцевих жителів, вони постійно в центрі уваги, що вже саме по собі мінімізує корупційні ризики. Люди, які живуть в територіальних громадах, безпосередньо зацікавлені, щоб місцеві бюджети наповнювалися. Та й податки, якими б вони високими не були, морально платити простіше, коли бачиш, що вони лишаються на місці. Не розпорошуються десь по району, а перетворюються на новий асфальт, вуличне освітлення та відремонтовані школи безпосередньо за місцем проживання.