17 травня — Всесвітній день поширення знань про артеріальну гіпертензію

Більше половини гіпертоніків в усьо-му світі, а таких, вважайте, кожен четвертий, не знають про свій статус. І лише половина людей, яким діагностовано гіпертензію, адекватно контролюють свій стан.

Для вирішення цієї глобальної медико-соціальної проблеми ще в 2005-у на міжнародному рівні запровадили цілорічну просвітницьку кампанію, а 17 травня проголосили Всесвітнім днем артеріальної гіпертензії.

До цієї дати Одещина відгукнулася низкою заходів, одним з яких був брифінг, організований департаментом охорони здоров’я ОДА, за участю Олександра Слободяна, лікаря-кардіолога вищої категорії обласного кардіологічного диспансеру, та Вадима Бондаря, кандидата медичних наук, лікаря-кардіолога вищої категорії Багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка №1) нашого медіну (їх ви бачите на знімку).

За даними медичної статистики, Україна посідає перше місце серед європейських країн за кількістю летальних випадків через наслідки гіпертонії. Лише на Одещині щороку ми втрачаємо близько 2500 людей від ускладнень цієї хвороби.

Раніше до групи ризику належали дорослі віком від 40 років, які мали проблеми з надмірної вагою, палінням, вживанням алкоголю, малорухливим способом життя. Сьогодні 5 — 10% усіх пацієнтів з таким діагнозом — молоді люди віком від 20.

Підвищення артеріального тиску може призвести до інсульту, інфаркту, серцевої або ниркової недостатності та інших захворювань, а також до інвалідізації або, в найгіршому випадку, — до непоправного. Тому важливим аспектом, наголошували досвідчені медики, залишається профілактика гіпертонії, яка полягає у виконанні наступних дій: підтримки нормальної маси тіла; дозованому вживанні солі; обмеженому споживанні алкоголю та тютюнових виробів; вживанні овочів та фруктів; веденні активного способу життя; уникненні стресів.

Якщо знизити артеріальний тиск завдяки профілактиці не вдалося, то пацієнтові доведеться приймати спеціальні препарати довіку.

Вадим Бондар зауважив, що державна програма «Доступні ліки» спростила отримання препаратів для пацієнтів, які страждають на гіпертонію. Олександр Слободян додав, що сімейні лікарі Одещини дуже вдало опанували кардіологічні компетенції, тому самостійно можуть призначити необхідні медикаменти.

У минулому лікування так званої «хвороби напруженого пульсу» полягало у кровопусканні або ж у прикладанні п’явок. Це проблеми не вирішувало, але іноді рятувало пацієнта від «удару».

До слова, гіпертонія — це застарілий термін, який означає підвищення понад норму кров’яного тиску в судинному руслі. Із 1990-х в медичній практиці замість нього рекомендують використовувати термін артеріальна гіпертензія.

Отож, артеріальна гіпертензія (АГ) — це хронічне захворювання, при якому головною діагностичною ознакою (симптомом) є стійке підвищення гідравлічного тиску в артеріальних судинах великого кола кровообігу. Підвищення артеріального тиску примушує серце працювати з більшим навантаженням через посилений загальний периферичний судинний опір для забезпечення нормальної циркуляції крові у судинах великого кола кровообігу.

Нормальні показники у стані спокою — в межах 100—139 мм рт. ст. систолічного тиску (верхнє значення) і 60—89 мм рт. ст. діастолічного тиску (нижнє значення). Про високий тиск йдеться тоді, коли він постійно перебуває на рівні 140/90 мм рт. ст. або вище.

АГ — хвороба невиліковна, але контрольована. Вона рідко сигналізує про себе візуально: виявляють її, як правило, під час обстеження або звернення по допомогу через проблеми зі здоров’ям, не по в’язані з АГ. Деякі люди з високим кров’яним тиском скаржаться на головний біль (особливо у потиличній частині голови і в першій половині дня), а також на млявість, запаморочення, дзвін у вухах (дзижчання або шипіння у вухах), погіршення зору й епізоди непритомності.

Артеріальна гіпертензія частіше зустрічається у чоловіків, хоча з настанням менопаузи ця статева різниця має тенденцію до зменшення.

Не нехтуйте підвищеним тиском, наголошували медики, бо це серйозно і небезпечно.