Електронне врядування, цей унікальний інструмент для створення можливостей розвитку, подолання корупції, залучення громадян до управління державою, в Україні набирає обертів.

«Ми хочемо зробити країну у смартфоні, уряд у смартфоні. Це впровадження чотирьох рівнів: інформація про державу, комунікація з державою, транз-акції з державою, залучення до керування державою, — наголосив Президент Володимир Зеленський під час участі у iForum-2019, що відбувся 23 травня. — До 2024 року ми прагнемо перевести 90% усіх державних послуг у режим онлайн, втричі зменшивши кількість взаємодії громадян і бізнесу з владою та досягнувши нульового рівня корупції у цій сфері».

Глава держави вже підписав указ «Про деякі заходи з покращення доступу до мобільного інтернету». Очікується, що завдяки цьому вже за півтора року 4G з’явиться в усіх українських містах і на дорогах державного значення, а ще за рік — в усіх населених пунктах і на всіх шляхах. Таким чином, українці у сільській місцевості отримають доступ до електронних адміністративних послуг, і це ще на крок наблизить реалізацію амбітної концепції «держава у смартфоні».

Наскільки плани та обіцянки Президента відповідають реалі-ям на місцях?

Ми проаналізували сайти 26 районних державних адміністрацій Одещини щодо інформативності, комунікації та залучення громадян до співпраці з владою.

Сайти райдержадміністрацій були розроблені та введені в дію ще в 2002 році. Цим займалося комунальне підприємство «Обласний інформаційно-аналі-тичний центр». Усі вони створені за єдиним зразком, хоча кожен сайт відображає особливості свого району.

Впродовж останнього місяця рекордну кількість новин подано на сайті Подільської РДА — аж 140, при цьому лише кожна восьма з них стосується життя району, решта — інформація вищих державних органів та служб, новини області та країни, інструкції, повідомлення, привітання тощо. Ще один рекордсмен з подачі новин — Болградська РДА, на сайті якої вміщено 112 повідомлень, переважно — інформація уряду, президента, облдержадміністрації.

Найактивніше місцеві новини висвітлюються на сайті Кілійської РДА — вони складають переважну більшість поданої інформації.

Найменше — 12, 10 та 9 новин за місяць — уміщено на сайтах, відповідно, Березівської, Білгород-Дністровської та Івані-вської РДА. До речі, в кожній із десяти інформацій на ресурсі Білгород-Дністровської рай-держадміністрації згадувалося прізвище її голови. На жаль, ще й сьогодні, у час відкритого інформаційного суспільства, чимало сайтів РДА «грішать» тим, що надто часто використовують ім’я очільника, і цим нагадують колишні районні газети: «Іван Іванович» очолив, провів, взяв участь, потиснув руку, посадив дерево, перерізав стрічку… На сайті Ізмаїльської райдержадміністрації обличчя голови РДА постійно присутнє на «заставках», і це виглядає як прихована політична реклама…

Комунікація з державою в режимі реального часу на сайтах РДА практично відсутня. Так, є інформація про адреси, години прийому, телефони місцевих владних кабінетів, існують, як у старі часи, «гарячі телефонні лінії». Так, на кожному сайті є можливість залишити повідомлення. Але погано одне — відкритого контакту в реальному часі з владою не передбачається. На жодному із сайтів нема «Єдиного центру звернень громадян», на якому можна було б опублікувати запит до влади і так само відкрито отримати відповідь. Не вдалося побачити і таких сучасних та важливих інструментів е-демократії на місцях, як електронні консультації, електронні петиції та бюджет участі. Влада, як і колись, закрита, малодоступна, хоча й електронна…

Подати пропозицію на бюджет участі на 2019—2020 роки чи залишити електронну петицію можна на сайті Красносільської об’єднаної громади Лиманського району, тобто в ОТГ починають розуміти переваги електронної демократії й користуються ними. Але це, поки що, скорі-ше, виняток…

Відкрито й доступно «Єдиний центр звернень громадян 15-35» працює на сайті Одеської міської ради. Зареєструвавшись, можна залишити звернення до міської влади. Це звернення є відкритим для всіх, у режимі реального часу можна відстежувати його шлях, виконання, побачити результат.

Дмитро КОЛЕСНИКОВ, директор комунальної установи «Міський інформаційно-ана-літичний центр» розповідає:

— Інформація надходить на «гарячу лінію» по телефону або ж в електронному вигляді, чимало звернень приходить саме через сайт. Наша служба діє оперативно, у режимі реального часу. Працюємо у дві зміни — з 8-ї ранку до 8-ї вечора, у вихідні телефони приймають інформацію в автоматичному режимі. Практично одразу, минаючи паперову тяганину, звернення надходять на розгляд до відповідних служб і того ж дня починають відпрацьовуватися. Законом передбачено 30 днів для надання відповіді, ми працюємо набагато оперативніше. У нас також є є відділ зворотного зв’язку, контролю та аналітики, і після отримання відповідей виконавців наші співробітники переглядають їх, вибірково зв’язуються з клієнтами й отримують зворотний зв’язок: наскільки якісно виконані роботи, чи повністю відпрацьовані звернення.

Що ж потрібно для того, щоб українці не лише у великих містах, а й у маленьких селах відчули смак електронних послуг нового покоління — повністю автоматизованих і спрямованих на потреби громадян?

Голова Одеської обласної організації «Комітет виборців України» Анатолій БОЙКО переконаний:

— Ключова проблема в тім, що існує великий опір усередині системи, нерозуміння та небажання більшості посадовців у цьому розібратися. Інша проблема — маніпулятивне використання таких інструментів. Інструмент існує, але він використовується не для реального залучення громадян до співучасті в управлінні державою, а для легітимізації потрібного результату. Сайти працюють погано, незручні, на них не подається вся потрібна інформація.

Координатор програми «Електронна демократія» програми EGAP Сергій КАРЕЛІН вважає:

— Для того, щоб електронне врядування на місцях запрацювало ефективно та якісно, потрібно, по-перше, знайти драйвера процесів, який візьме на себе відповідальність за це, по-друге — навчати співробітників цифрових навичок, яких катастрофічно не вистачає саме у віддалених від обласних центрів місцях, і, по-третє, запровадити локальний план розвитку е-врядування — як електронних послуг, так і електронної демо-кратії.

Електронне врядування — вимога сьогодення, але для нас воно стане реальністю лише тоді, коли довкола спільного плану дій об’єднаються експерти, IT-бізнес, громадськість і влада на всіх рівнях.