Отже, сталося: мешканці значної частини Одеси — Молдаванки, Цукрового селища, Далеких млинів, Селекційного інституту, низки інших житлових масивів — знову отримали свою 10-у поліклініку. Тільки після тривалого капітального ремонту повернулася вона до них тепер уже як Центр первинної медико-санітарної допомоги №10 Одеської міськради.

Комунальний він, некомерційний, хоч балачки точилися всілякі: мовляв, на витрачені на ремонт бюджетні кошти з’явиться тут приватна клініка якогось крутого закордонця чи й нічний ресторан… А насправді у нашому не надто престижному районі постало не умовне, а реальне диво.

Щонайперше скажемо, що будівля стала невпізнанною. Робітники-будівельники, майстри-реконструктори, опоряджувальники зі звичайної сірої споруди зробили справжню лялечку. Зачудується кожен, хто загляне сюди, в цей невиразний закуткок міста. Постійні ж мешканці території обслуговування клініки (а це понад 66 тисяч осіб) ще більше здивуються й щиро порадіють, коли зайдуть усередину приміщення — в кабінети сімейних лікарів, процедурний, невідкладної медичної допомоги, лабораторію загальноклінічних досліджень, УЗД, вузькопрофільних спеціалістів. Скрізь — нові зручні меблі, а головне — новітнє устаткування: комп’ютерна техніка, електрокардіографи, глюкометри, дермато-скопи, пульсоксиметри, отоларинго- та офтальмографи, інше сучасне обладнання, навіть томограф.

В адміністративному корпусі центру розташовані чотири амбулаторії, де ведуть прийом 45 сімейних лікарів та 48 медсестер. До послуг пацієнтів тут і спеціалісти консультативного діагностичного відділення №3 комунальної «Міської клінічної лікарні №1» (невропатолог, кардіолог, отоларинголог, хірург, травматолог, офтальмолог, уролог, фахівці фізіотерапевтичного відділення).

Територія обслуговування центру — від так званого «7 км», аеропорту, «Двох стовпів» до Єврейського кладовища, вулиці Хімічної, автовокзалу, залізничого вокзалу, Водопровідної, «Привозу». Охоплює вона й чималі масиви приватного сектору. Одна з амбулаторій — №3 — розташована на вул. Фесенка, 11, де в 2017 році також зроблено гарний ремонт, є належне нове устаткування.

Від імені всього медичного персоналу та від мешканців нашого району на урочистому відкритті реставрованої клініки міській владі, зокрема керівникам департаменту охорони здоров’я, управління капітального будівництва, низки відділів міськради й особисто мерові Г.Л. Труханову, дякувала заступник директора центру О.Г. Чумакова. На почуте особливо щиро аплодували присутні вчорашні, нинішні та завтрашні пацієнти. Тим паче, що вони знають: більшість фахівців пройшли спецкурси перепідготовки й набули, як того вимагає медреформа, вищої кваліфікації. Отож понад 40 тисяч мешканців згаданих вище мікрорайонів уже уклали письмові угоди з лікарями на постійне обслуговування.

У зоні особливої уваги перебуватимуть інваліди (69 осіб) й учасники бойових та інших військових операцій Другої світової війни (550), «афганці» (36), нинішні герої-захисники України від нападу російських агресорів та їх найманців (28). Центр обслуговуватиме понад 1300 громадян зі статусом «діти війни» та 4570 інвалідів загального профілю. І багато важить, що є кому постояти на сторожі їхнього здоров’я. Слабуючі, натомлені життєвими проблемами люди нині мають більше підстав сподіватися на те, що з них, як і з тієї колишньої занедбаної споруди, зроблять тут здорових тілом і духом. Дай, Боже!

Цілком зрозуміло, що перетворення колишньої звичайної, слабко укомплектованої і фахівцями, й устаткуванням поліклініки на сучасний високооснащений Центр первинної медико-санітарної допомоги населенню сталося не за помахом чарівної палички. Адже з бюджету на все те було виділено понад 11 мільйонів гривень! Отакою ціною повернулася до нас лікарня, отакою ціною наблизилися до нас наші лікарі, до дужих і недужих, до нашого болю, котрий у ці напружені дні нерідко наздоганяє багатьох із нас.

Повернулася лікарня на добре відому одеситам Житомирську, переназвану вже давненько (час запам’ятати усім) на вулицю Академіка Гаркавого, Героя праці, багаторічного селекціонера славнозвісних ячменів, котрий з 1930-го по 1984 рік трудився поряд, у Селекційно-генетичному інституті.

Хочеться ще висловити надію, що в нових умовах, в оновленій лікарні, і методи, й підходи в роботі лікарів набудуть справді високого класу. Що тут не знайдуть собі місця такі негативи, як байдужість, некомпетентність, корупційні прояви.