Понад 20 % працездатного населення Одеської області займається своєю діяльністю нелегально. Саме такі цифри були озвучені на конференції «Трудові права трудящих-мігрантів з країн Східного партнерства – Україна, Білорусь, Грузія, Молдова, — які працюють в неформальному секторі в Європейському Союзі» Цей форум відбувся минулого тижня в Одесі. Явище нелегальної трудової міграції особливо яскраво виражене при працевлаштуванні до країн Європейського Союзу – тільки один відсоток наших співвітчизників знаходив роботу за кордоном через офіційних посередників, із оформленням всіх необхідних документів. Переважна більшість громадян (понад 70 тисяч осіб) працевлаштувалися за підтримки посередників, що здійснювали діяльність на Одещині.

Більше грошей – менше прав

Можна було б все списати на недобросовісність замовників та пересічних працівників, але вони є заручниками ситуації, що склалася. Несприятлива економічна обстановка змушує людей приховувати доходи, щоб забезпечити себе та свої родини необхідним. Держава не забезпечує умов, за яких людина може знайти себе в будь-якій сфері. Дуже часто наявні легальні вакансії пропонують низьку зарплату й загалом — їх мало. Таке поєднання і спричиняє трудову міграцію в Україні. Коли більшості громадян не вистачає робочих місць, це характеризується зростанням соціально-політичної напруженості. А такі речі вже призводили до конфліктів в суспільстві, й не тільки на території України. Нелегальна зайнятість, попри всі її негативні риси, трохи пом’якшує цю ситуацію, надаючи людям можливість заробити на життя.

- Неформальна зайнятість в Україні, загалом, складає половину нашої економіки, — каже Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв. — За нашими даними, кількість зайнятого населення віком від 15 до 70 років, яке працює нелегально, сягає по Україні 21,6 %. Якщо поглянути на кількість людей, що платять соціальне страхування, мають хоча б якийсь стосунок до трудового права, то таких більше ніж 10 мільйонів людей. І тут вже можна побачити, що 40 % цих громадян не мають жодних прав на робочому місці. У випадку травм, затримки заробітної плати, звільнення вони не мають жодних гарантій.

Така ситуація, звісно, впливає на можливість створювати профспілки, відстоювати власні інтереси. Всі чотири концепції гідного захисту умов роботи, які декларує Міжнародна організація праці, відразу ж зводяться нанівець неформальною зайнятістю. Люди звикають виконувати роботу за умов, де їхні права порушуються, і з такою установкою згодом виїжджають заробляти і за кордон. Вони погоджуються працювати понаднормово, за меншу платню, ніж пропонують місцевим жителям. Тому дуже часто виходить так, що вигідніше працювати недалеко від дому, а не їхати за тисячі кілометрів. Зазвичай на будівельних об’єктах у сусідніх країнах та в наших обласних центрах роботи виконують одні й ті самі люди.

Будувати зручніше «по чорному»

В Одесі новобудови виростають як гриби після дощу, тягнучи до себе нелегалів з усіх куточків країни. Адже будівництвом тут, в основному, займаються, наші громадяни. Всі питання в Україні, пов’язані з трудовою міграцією, пов’язані з внутрішніми процесами. Люди з сіл та районів приїжджають до великих міст-мільйонників, бо саме тут ставка заробітної платні є найвищою. Але ж найбільша конкуренція, найбільша «чорна каса» спостерігається не в державному секторі будівництва, а в приватному. У зв’язку цим люди можуть отримувати готівку в конвертах, офіційно працюючи на мінімальну зарплату. Людина отримує, приміром, двадцять тисяч гривень, які йдуть їй відразу до кишені.

Одеська область — далеко не останній регіон за фінансуванням, — зауважує Голова Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський. – Після фінансової децентралізації обласний центр має мільярдний інвестиційний пакет для втілення потреб місцевих жителів. Фонд розвитку Одеси складає доволі таки великі кошти. Якщо порівнювати з Києвом (а столиця має найбільшу кількість грошей), то один з найплатоспроможніших районів в Україні — Святошинський район — має бюджет розвитку 200 мільйонів гривень. То ж Одеса перлина в морі, яка має перспективи та можливості, а також чорний вал готівкових коштів. Саме він дає відтік від державного сектора до будівництва приватних багатоповерхових будівель.

Незареєстрована трудова діяльність завдає шкоди не тільки економіці держави. Від неї, передусім, страждають самі працівники, які досить часто працюють за несприятливих умов. Коли робота нічим не регламентована, ніхто не може гарантувати своєчасну виплату зарплатні, відповідні компенсації працівникові та його родині, якщо він постраждає. Подекуди наші громадяни самі погоджуються заробляти нелегально, щоб не платити податки. Але дуже часто буває й так, що людина не знаходить інших альтернатив для себе. «Офіційні» вакансії, навіть без вирахування податків, дуже часто оплачуються менше «нелегальних». Тому вирішувати проблему незареєстрованої роботи треба комплексно, і, слід бути готовими, це може зайняти не один рік.