Про корисні властивості меду відомо так багато, що навряд чи й потрібно когось у них переконувати. А ось нагадати про те, яким має бути справжній мед, особливо зараз, коли саме час робити його запас на зиму, очевидно, не зайве.

На жаль, нині у продаж надходить дуже багато продуктових підробок. Не уникнув цієї долі й мед. Тому, купляючи його, треба бути обережним і звертати увагу на якість. Той мед, що продається в супермаркетах, — це, швидше за все, мед наполовину. Він навіть узимку прозорий і рідкий, а досягається це тим, що його нагрівають, внаслідок чого він втрачає добру половину своїх цілющих якостей.

Перед покупкою мед обов’язково треба покуштувати. Він не повинен мати ніякого стороннього аромату, може бути прозорим, але лише влітку, в період його збирання, до кінця осені натуральний мед обов’язково кристалізується. Щоправда, є сорти, з якими цього не трапляється, — каштановий та акаці-євий, але у продажу вони зустрічаються досить рідко.

Мед має бути густим і в’язким. Якщо рідкий, як вода, це свідчить про те, що він незрілий, його швидко зібрали і привезли на продаж, у ньому мало корисних речовин.

Мед буває світлим і темним — колір залежить від рослини-медоноса. Наприклад, гречаний — темний, а липовий — світлий. Якщо мед зібраний на різно-трав’ї, його називають квітковим, луговим, гірським, степовим. Це означає, що він поєднує в собі властивості різних рослин, а яких саме — ми не знаємо. Тож при схильності до алергії такий мед навряд чи варто купувати.

Натуральний мед нагадує густий сироп, витягнутий з вічок сотів, він швидко кристалізується (через два—три місяці). У деяких сортах — каштановому, вересовому, акацієвому — цей процес повільніший. Чим більше фруктози, тим він довше зберігає рідку консистенцію. Існує думка, що зацукрований мед — поганої якості. Це не так. Кристалізація лише свідчить про незначний вміст води і не впливає на корисні властивості продукту.

Найбільша складність при покупці меду — відрізнити натуральний від фальсифікованого. Мед підробляли в усі часи і в усіх країнах. До низьких сортів для поліпшення товарного виду додавали цукрову і крохмальну патоку, борошно, желатин, гіпс, глину, крейду, ба навіть деревну тирсу. У наш час найпоширенішими способами фальсифі-кації є підміна ботанічного джерела. Наприклад, дешевший соняшниковий мед видають за дорожчий липовий.

Недобросовісні бджолярі можуть підгодовувати бджіл під час медозбору перегрітим медом або сиропом. Зовні такий мед не відрізнити від натурального, але за своїми корисними властивостями йому не відповідає.

Виявити підробку неозброєним оком неможливо. Лише лабораторний аналіз дасть змогу оцінити якість меду і те, наскільки він натуральний. Тому краще купувати його у перевірених постачальників — на ринках або в спеціалізованих магазинах.

І ще кілька порад:

Мед легко вбирає сторонні запахи і вологу, а тому завжди щільно закривайте банку, інакше він може заграти або, скажімо, «віддавати» томатним соусом, що стоїть поруч.

Якщо вам незручно діставати з банки зацукрований мед, його можна повернути в рідкий стан. Треба поставити банку на водяну баню при температурі води близько +40 градусів Цельсія і залишити на плиті доти, поки мед повністю не розтане (кілька годин). Головне — не перевищувати цю температуру, щоб зберегти корисні властивості продукту.

Продукти, що є сумішшю натурального меду з біологічно активними добавками (БАД), не повинні насторожувати. Додають зазвичай пилок, спиртовий екстракт прополісу, сухі екстракти золотого кореня, женьшеню, шипшини та інших лікарських рослин. У таких продуктах корисні властивості меду лише підсилюються.