Напередодні 1 вересня відбулася серпнева конференція педагогічних працівників. Обговорювали виклики та перспективи в галузі, реформи, а також зарплати вчителів, вихователів у дитячих садочках і викладачів профосвіти

В Одеській області функціонують 816 закладів загальної середньої освіти. У вересні дітей зустрічатимуть 1300 перших класів, а це — 29 тисяч учнів. Випускників у нинішньому навчальному році — трохи більше 11 тисяч.

За цей рік була проведена й зараз продовжується робота з діджиталізації (з англійської digitalization — буквально «оцифровування», тобто переведення всієї інформації на цифрові технології) освітнього простору. Крім того, придбано обладнання для предметних кабінетів української мови та літератури школам з мовами національних меншин. До інтернетної мережі підключено всі заклади загальної середньої освіти, а 89 відсотків з них забезпечено Wi-Fi.

372 шкільні автобуси здійснюють підвезення майже 16 тисяч учнів до навчальних закладів. У 2019-у придбано чотири автобуси на загальну суму 7,8 мільйона гривень, а до кінця року планується закупити ще 21.

Упродовж 2018—2019 навчального року відкрито 38 інклюзивно-ресурсних центрів, а також створено обласний центр підтримки інклюзивної освіти на базі комунального закладу «Одеська академія неперервної осві-ти». Вони мають стати потужними осередками для раннього виявлення та надання своєчасної допомоги дітям з особливими потребами за місцем проживання.

Триває процес модернізації професійно-технічної освіти та створення сучасних професійних кластерів. Свої двері відчинили для студентів 60 закладів вищої освіти.

Очільник Державної служби якості освіти Руслан Гурак повідомив: цього року скасована державна атестація шкіл. Ця система мала безліч недоліків. Тож на заміну їй діятиме новостворений інституційний аудит, територіальний підрозділ якого з 1 вересня запрацює в Одесі. Основний вектор роботи спрямований не лише на те, аби виявити порушення та недоліки в закладах освіти. Мета проєкту — надати рекомендації освітянам, захистити права учнів, батьків і вчителів. Наразі вже створений новий продукт — «абетка для директора». Це уніфікований документ, який повинен допомогти вчителеві проявити свою індивідуальність і знайти власну стратегію та власну освітню програму. Інституційний аудит провадитиметься раз на 10 років.

Під час конференції працівники освітньої сфери мали змогу поставити свої запитання чиновникам. Зокрема, директор одного з дитячих будинків схвильована реформами інтернатних закладів. Хоч почалися вони давно, та результатів мало. «Мої діти вчаться в ЗОШ, однак вони не дотягують за рівнем до інших дітей. Бо є приклад, коли хлопця у 16 років ми відправляли до першого класу… Для таких дітей має бути в школах превентивний час, індивідуальний підхід. Дайте нам більше свободи. Ми не можемо працювати за програмою ЗОШ, а своєї спеціальної програми не маємо. Психологічний стан наших дітей не дозволяє їм вчитися за програмою ЗОШ…» — підкреслила освітянка.

Своїми проблемами поділилися й керівники закладів професійної освіти. Скажімо, у вишах і досі готують кадри за старими навчальними програмами. У школі ж або училищі дитина навчається за сучасними матеріалами та підходами. Тож, коли вона потрапляє до ВНЗ, виникає дисонанс, ба навіть певна прірва.

Переймалися освітяни, звісно, й низькими зарплатами. Найбільше обурювалися тим, що владою хоч і прийнята постанова про підвищення заробітків працівників цієї сфери, але вона досі не підписана і не опублікована, а отже — не чинна. До того ж, у документі йдеться про підвищення за рахунок місцевих бюджетів, а це, на думку освітян, ще більше віддаляє їх від наобіцяних зарплат.

За словами новообраного депутата Верховної Ради Сергія Колебошина, питання й справді залишається актуальним, ведуться перемовини з Міністерством фінансів України. Бо відмінити цю постанову — вкрай важко, але й виконати — теж проблема.