Уже традиційно, п’ятий рік поспіль, осінь у нашому місті почалася з «Оксамитового сезону в Одеській опері» — креативного, багатогранного й вишуканого фестивалю.

Цьогорічне свято музики було надзвичайно насиченим — подіями, враженнями, зустрічами. Вперше в історії театру учасники фестивалю, публіка й гості заходили до мистецького храму по червоній доріжці. Здавалося, що іноземні мови у фойє лунають частіше, ніж українська, бо ж спеціально на «Оксамитовий сезон» приїхало багато люду з усього світу. За словами помічниці директора Одеської опери Людмили Сергійчук, його відвідали понад 10 тисяч осіб. А відтак і в нашого міста, і в театру з’явилося чимало нових друзів та прихильників.

Кожен вечір був по-своєму прекрасним.

Прем’єру опери Р. Вагнера «Лоенгрін», яка прозвучала на відкритті фестивалю, гарячими аплодисментами зустрічали не лише українські поціновувачі класичної музики, а й німецькі, які приїхали до Одеси послухати улюбленого, одного з найскладніших для виконання оперних композиторів.

— Відтепер Вагнер звучить в Україні, і звучить чудово, — вважає музикознавець із Києва Анна Ставиченко.

Серед нових форматів — концерт лауреата міжнародних конкурсів Бориса Блоха «В силуетах зали: погляд зі сцени», під час якого звучали твори Ф. Ліста, Ф. Шопена, С. Рахманінова. Слухачів було небагато: вони сиділи просто на сцені.

Директорка піар-агенції «Дель Арте» Ольга Стельмашевська зазначила:

— Програма концерту — зізнання в любові до театру, до музики, до людей. Відчуття, що ми пили музику і вдихали театр… Фестиваль дає можливість експерименту із жанром камерного концерту фортепіанної музики. Навіть коли виконання бездоганне, еталонне, кілька делікатних нюансів — і концерт перетворюється на чудернацький міні-спектакль.

Якщо цей концерт був камерним, то наступний гала-концерт за участю зірок світового балету Наталі Куш і Метью Голдинга, провідних солістів Національної опери України Наталі Мацак і Сергія Кривоконя, а також солістів та артистів балету Одеської опери побачили всі охочі. Того вечора Театральна площа була вщент заповнена шанувальниками незабутніх вражень.

Опера «Мадам Баттерфляй» у новій постановці пройшла із зоряним складом солістів та запрошеним диригентом, народним артистом Республіки Азербайджан Ялчином Адигезаловим і вразила публіку своєю надзвичайною професійністю та вишуканістю.

У концерті солісток Національної опери Ізраїлю Алли Василевицькі, Вероніки Брок і Шай Блох прозвучали арії й дуети з відомих опер, романси, народні пісні. Оркестром Одеського національного театру опери та балету диригував Ейтен Шмейстер (Ізраїль).

— Вони — красуні! Голоси, шарм, акторський кураж — одне слово, феї. А в залі — улюблена Одеса мого дитинства, яку, здавалось, я більше ніколи не побачу. Розсіялися мої однокласники по всьому світу, але того вечора у залі Оперного ми знову зустрілися, — ділиться враженнями від концерту одеситка Олена Калмикова.

Із захопленням фестивальна публіка зустріла нове прочитання балету Арама Хачатуряна «Маскарад», зі змінами у художньому й хореографічному рішеннях. Адже новий час потребує застосування новітніх технологій. Це, насамперед, використання фантастичних можливостей магічного дзеркала та спеціальної завіси, які театр придбав для цієї вистави.

Партію Орфея у виставі К. Глюка «Орфей і Еврідіка» виконав Раффаеле Пе, якого британська газета «Таймс» визнала найкращим італійським контр-тенором сьогодення, і це, мабуть, був найніжніший, найромантичніший спектакль фестивалю.

Справжньою подією став балет «За двома зайцями» у виконанні колективу Національної опери України, балетна версія п’єси Михайла Старицького на музику відомого сучасного українського композитора Юрія Шевченка. Втім, масштабні гастролі Національної опери у рамках фестивалю — вже сама по собі непересічна мистецька подія, адже на одеській сцені — майже 200 артистів з Києва!

Опера Дж. Пуччіні «Турандот» у постановці німецького режисера Крістіана фон Гетца за участю відомих італійських виконавців Тіціани Карузо (Турандот), Міни Ямазакі (Ліу) стала останнім акордом «Оксамитового сезону».

Заступник генерального директора Одеської опери Сергій Мюльберг ділиться емоціями:

— Присутня невеличка нотка суму, що фестиваль завершився, але ми щасливі, що він пройшов на такому високому рівні. Чимало подій відбувалося вперше, але не востаннє: наше співробітництво, зокрема з Ізраїльською оперою та Національною оперою України, продовжуватиметься.