Побутовим отруєнням, а саме таким вважається й масове зараження сальмонельозом в одеській школі №11 (див. «ЧН» за 21 вересня), був присвячений брифінг завідувача відділенням анестезіології та інтенсивної терапії обласної дитячої клінічної лікарні Володимира Босенка (на знімку), організований департаментом охорони здоров’я ОДА.

Володимир Іванович, як і його колеги, мало не щодня мають справу з тяжкими випадками отруєнь дітей, причиною яких найчастіше стає недогляд за малими з боку дорослих. Розпочав він з того, що, на жаль, багато дітей змалку не привчені мити руки перед їжею, після відвідання туалету, гри на вулиці... Цьому їх мусять навчити вдома! Шкільні колективи — це, щонайменше, кілька десятків учнів у класі та кілька сотень або й тисяч у закладі. Діти щоранку приходять туди з родин, й інфекція миттєво поширюється серед загалу.

Але ж масове зараження сальмонельозом у ЗОШ №11 не від дитячих брудних рук? Швидше за все, якщо посилатися на висновки Світлани Лаврюкової, головного лікаря інфекційної лікарні, куди доставляли хворих, причиною отруєння стало порушення технології приготування і зберігання харчів, недотримання особистої гігієни та низький рівень санітарної культури тих, хто працює з продуктами.

Сальмонельоз є серйозною медичною і соціальною проблемою. Це зумовлено, насамперед, легким його поширенням, часто тяжким перебігом, особливо у дітей раннього віку і в літніх людей, можливістю хроні-зації процесу. Він здатен спровокувати виникнення чи загострення інших хронічних недуг. Епідеміологічну ситуацію щодо сальмонельозу в більшості країн світу і в Україні зокрема фахівці оцінюють сьогодні як несприятливу з тенденцією до подальшого погіршення. Вважають, що захворюваність у 10—100 разів перевищує кількість виявлених і бактеріологічно підтверджених випадків.

Джерелом збудника можуть бути хворі на сальмонельоз люди або здорові бактеріоносії. Найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими і стертими формами недуги, а також бактеріоносії, які працюють у сфері громадського харчування, дитячих дошкільних і лікувальних закладах, пологових будинках.

Механізм передачі інфекції — фекально-оральний. Зараження відбувається також побутовим шляхом. Механічно переносити сальмонели на кінчиках лапок здатні мухи, таргани.

Крім ураження органів травлення, сальмонели можуть зумовити розвиток сепсису, особливо за наявності природженого чи набутого імунодефіциту (сальмонельозний сепсис зараховують до ВІЛ-індикаторних захворювань), з утворенням гнояків у різних органах і тканинах.

Гострі отруєння у дітей, не лише неякісною їжею, а й лікарськими препаратами, речовинами побутової та промислової хімії, констатуються доволі часто й можуть супроводжуватися інтоксикацією і навіть призвести до летального випадку, якщо дитині, акцентував лікар, несвоєчасно надано первинну допомогу чи вона була неадекватною.

Основними причинами гострих отруєнь лікарськими препаратами є некоректне їх дозування, неправильне застосування або неприйняття організмом. Відтак батьки мусять не лише стежити за своїми дітьми вдома чи надворі, а й ретельно та чітко дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування медичних препаратів, курсу лікування, часу та особливостей прийому, заздалегідь дізнатися про ймовірні побічні ефекти.

А ще Володимир Іванович наголосив, що домашні аптечки та побутову хімію необхідно збері-гати у не-доступних

для дітей місцях, бо гострі отруєння хімі-чними речовинами найчастіше трапляються саме при неправильному їх зберіганні — у місцях, куди може дістатися малеча.

Восени люди часто труяться грибами, серед яких найнебезпечнішою є бліда поганка, що маскується під печерицю чи сироїжку.

Приблизно через 4—6 годин після з’їденої отрути (виварена чи підсмажена бліда поганка все одно залишається вкрай отруйною!) людину починають мучити різкі болі в животі, блювання, нестерпна спрага, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю, пітливість та відчуття страху. Ймовірність летального випадку в такому разі дуже висока — через блискавичний розвиток токсичного гепатиту та серцево-судинної недостатності, а лікування здебільшого є неефективним.

Пригадайте, як улітку минулого року, звернув увагу лікар, ціла сім’я із Любашівского району постраждала після вживання блідої поганки. На жаль, вагі-тна жінка й трирічна дитина тоді померли, ще четверо дітей тривалий час перебували в реанімації. Тоді мати побоялася викликати «швидку» і поїла дітей мінеральною водою, що нікому не допомогло.

Дітям, наголосив Володимир Босенко, взагалі не можна вживати грибів, навіть магазинних, не те що зібраних десь у лісо-смугах.

Частими є отруєння солями важких металів, які концентруються в грибах, що ростуть поблизу промислових під-приємств, навіть тих, які припинили свою діяльність: отрута з того ґрунту зникне через роки, а то й через десятиліття.

Після вживання грибів, зібраних біля доріг, токсична полінейропатія може проявлятися навіть через 3—4 доби. Якщо дитина відчуває сильний біль у кінцівках, у неї з’явився тривожний стан, необхідна термінова госпіталізація через ураження периферичної нервової системи.

Ще одна сезонна біда — отруєння чадним газом при використанні у печах та камінах твердого палива. Чадний газ важчий за повітря й накопичується внизу, тому діти можуть постраждати від нього першими. Якщо таке сталося, необхідно вивести їх на чисте повітря і негайно викликати «швидку», медики якої проведуть певні реанімаційні дії та визначать ступінь ураження чадним газом. Самостійно цього ви зробити не зможете.

Осінь частенько приносить кашель і нежить. Для багатьох порятунком стає, здавалося б, безневинний нафтизин, який без рецепта відпустять в аптеці. Слід пам’ятати, що цей препарат не універсальний — для дітей і дорослих він випускається з різною концентрацією діючої речовини. Втім, навіть дитячий нафтизин треба застосовувати з великою обережністю, адже при передозуванні він всмоктується в кров і спричиняє тяжке отруєння. Дитина стає кволою, блідою, тяжко й надривно дихає. Якщо так сталося — вже необхідні реанімаційні дії. Негайно викликайте «швидку»!

Маленькі діти досліджують усе довкруж себе. Вони можуть випити будь-яку рідину, яку батьки залишили в доступному для них місці. Особливо небезпечна побутова хімія, втім як і оцет, есенція, звичайна олія, розлиті у пляшки від напоїв.

Велика біда для малюків і батьків — проковтнута кругла батарейка, яка зумовлює сильний електрохімічний опік. Якщо дитину рве, вона не хоче нічого їсти — треба везти її до лікарні, де видалять небезпечний предмет. Зволікання на дві-три доби призведе до необхідності робити складну операцію.

Сільські діти, трапляється, труяться небезпечними фосфорорганічними з’єднаннями для обробітку рослин. Ба навіть вода з криниці, куди могли потрапити добрива чи отрута для шкідників, стає вкрай небезпечною, відтак використання добрив чи інших хімічних сполук мусить бути під суворим контролем дорослих.

Не додають здоров’я ні дорослим, ні, тим більше, дітям і кроплені від шкідників овочі та фрукти, адже частина отрути, яка потрапила в ґрунт чи на листя рослин, неодмінно міститиметься і в плодах.

Досить часто діти, копіюючи дорослих, ковтають доступні їм таблетки, що викликає відповідну реакцію організму. Скажімо, вкрай небезпечне для малих різке зниження тиску, а це роблять пігулки, які мало не щодня вживають люди старшого віку, кладучи їх, як правило, на видноті.

Серед інших причин отруєння — наркотичні речовини, алкоголь, зернятка дурману чи отруйні ягоди, які малюки часто тягнуть до рота з цікавості, відтак їм треба завчасно розповідати, де їх може підстерігати небезпека.

Справді, отруєння дітей найчастіше є провиною дорослих, які вчасно не навчили, не підказали, не пояснили чогось. Над цим, підкреслив досвідчений лікар, варто гарно подумати. Стовідсотково можна з ним погодитися. Як і з тим, що не можна залишати поза увагою безконтрольність чи й злочинну безвідповідальність тих, чиї дії (або бездіяльність) призводять до масових отруєнь.