До Дня захисника України у «Сінема Сіті», що у ТК «Середньофонтанський» в Одесі, відбувся соціальний показ документального фільму «Рубіж».

У фокусі стрічки — важкі й маловідомі сторінки української і польської історії, пов’язані з Другою світовою війною, депортацією українців та переселенням поляків, іншими складними й «незручними» темами.

Фільм розповідає про один з випадків спільної боротьби українських і польських повстанців проти радянської окупації під час та після Другої світової. У ті роки, коли українці й поляки були запеклими ворогами, факти їх бойового побратимства — цінний та показовий історичний матеріал, тим більше, що оповідь ведеться двома мовами, польською й українською. Це — спогади двох бойових побратимів — Євгена Штендери, єдиного із живих учасників тих подій, що проживає у Канаді, та командира Армії крайової Мар’яна Голембйовського, який помер у 1996 році, але залишив мемуари.

У центрі фільму — одна з маловідомих історичних подій — спільна акція УПА та «WiN» (підпільна організація Армії крайової «Воля і незалежність») у польському місті Грубешові, під час якої був розгромлений радянський гарнізон, звільнені в’язні місцевої тюрми та знищено архів даних про переселенців. Фільм багатошаровий, охоплює величезний пласт подій, починаючи від вересня 1939 року, і це необхідно, щоб підвести глядачів до однієї ночі, із 27 на 28 травня 1946-го, коли вояки УПА і «WiN», які раніше протистояли один одному, повстали проти спільного ворога — комуністичного тоталітарного режиму.

Грубешівська операція — приклад українсько-польського порозуміння. Та чи побачать цю стрічку у Польщі і як до неї поставляться?

Директорка картини Олена Яковенко розповідає:

— Під час зйомок нам довелося працювати з польськими архівами, у нас склалися дружні стосунки з міським головою Грубешова, який пообіцяв, що фільм буде показаний у кінотеатрі міста, оскільки він розповідає про місцеву історію. Втім, перемовини про широкий прокат картини йдуть дуже важко, між нашими країнами наразі існує напруження у ставленні до деяких питань спільної історії. Але вдалося домовитися про показ «Рубежу» під час Днів української культури у Варшаві, які проходитимуть незабаром…

У фільмі лунають, як мінімум, чотири мови: українська і польська спочатку створюють суперечку, яка плавно переходить у діалог між головними героями, тоді як німецька і росі-йська виступають як символи двох тоталітарних імперій.

— Фільм знятий дуже сучасно, професійно і захоплює з перших кадрів своєю майстерною подачею, — ділиться враженнями керівник ГО «Культпросвіт» Євген Дворський. — Хотілося б, щоб його побачило якомога більше людей…

— «Рубіж» був успішно показаний на фестивалі «Молодість» у Києві. Наразі закінчуємо промотур Україною. Після Одеси буде ще Херсон. Ідуть перемовини з Міністерством освіти про те, щоб показувати його дітям на уроках історії, — зазначає Олена Яковенко.

— Під час туру Україною на сеанси приходило чимало родин, які пережили переселення з Польщі. Люди, яких це стосувалося, сприймали фільм дуже емоційно, плакали, підходили до нас, ділилися своїми історіями. Хоча є й такі, що не хочуть знати нашої спільної минувшини... Дуже добре пройшли перегляди стрічки у Донецькій області: Краматорську Авдіївці, Добропіллі…Там люди на власному досвіді відчули, що таке війна.

У роботі над картиною знімальна група працювала як з польськими, так і з українськими архівами. Зверталися і до російських архівів, але там відмовили. Чималу консультаці-йну допомогу кінематографістам надали фахівці Польського та Українського інститутів національної пам’яті. Стрічку, робота над якою тривала близько року, створено на кошти державного бюджету — а це 3,4 мільйона гривень — у рамках фінансування Держкіно України.

В Одесі показ «Рубежу» відбувся у рамках промотуру Україною з ініціативи ГО «Культпросвіт» за підтримки кінотеатру «Сінема Сіті», Центру патріотичного виховання й організації дозвілля дітей і молоді та Українського клубу Одеси.