Не в обласному і навіть не в районному центрі, а в невеликому селі Перехрестовому ось уже 25 років діє театр, що має назву «Зорепад». Уже сам цей факт, погодьтеся, заслуговує на ближче знайомство з цим колективом. Не кажучи вже про те, що перехрестівські актори виступали на одеських сценах і здобували найвищі нагороди.

Отже, до витоків. Заснували театр у Перехрестовому вже в далекому 1994-у педагоги Сергій Сторож, який викладав у місцевій школі українську мову та літературу, й учителька зарубіжної літератури Олена Трибой. Сергій Петрович, який уже мав досвід режисера-постановника, разом з натхненною Оленою Миколаївною та юними ентузіастами на базі тамтешньої середньої школи створили драматичний гурток. Свою першу виставу «Голодному й опеньки м’ясо» (за твором І. Карпенка-Карого) показали у сільському клубі. Олена Миколаївна пригадує, як юні театрали зносили до клубу реквізити (ліжко, подушки, постільну білизну), їли на сцені півня й були дуже втішені своєю першою творчою славою.

У 1995-у Сергій Петрович Сторож пішов із життя. Тому наступну виставу «За двома зайцями» присвятили його світлій пам’яті.

Драматичний гурток продовжував працювати й радо зустрі-чати нових «зорепадівців». До речі, назва «Зорепад» з’явилася не одразу. Щороку навесні відкривався театральний сезон, школярі збирали своїх шанувальників і дарували їм нові постановки. І щороку колектив поповнювався новими, як їх називала Олена Миколаївна, «зірочками».

Так народилися рядки:

Творчості високий злет

Засвічує зорі на небесах!

Краса спасе наш світ.

Світяться «зірочки»

в моїх руках.

Дуже змінив життя «Зорепаду» «Всеукраїнський конкурс «Учитель року-2008», на якому представили історію театру. Відтоді аматорський драматичний гурток став театральною студією. У ній учні навчаються впродовж трьох років у трьох вікових групах: молодшій «Усмі-шка» (2—5-і класи), середній «Юні аматори» (6—8-і) та старшій «Зорепад» (9-—11-і класи). Творчі пошуки студії збігаються з програмою шкільного курсу світової літератури. Відбір репертуару будується на принципах зацікавленості учнів, доступності, сценічності твору.

У 2010 році в Одесі народився регіональний фестиваль театральних мініатюр, і «зорепадівці» стали активними його учасниками. Їхню постановку за п’єсою М. Гоголя «Одруження» журі оцінило як найоригінальнішний виступ на першому фестивалі, а за мініатюру «В полоні пристрастей» (у 2011-у) присудило почесне друге місце серед шкільних колективів області!

Найбільша подія, якою пишається театр, відбулася у листопаді 2016-го, коли на сьомому регіональному фестивалі «Зустрічі в Одесі» за театральну мініатюру «У чеканні кохання» юні актори із Перехрестового Анастасія Прозоровська, Володимир Ангел, Олександр Трибой, Катерина Дячук та Олена Демедюк вибороли найвищу нагороду — гран-прі.

Сьогодні шкільним театром продовжує керувати енергійна Олена Миколаївна Трибой, відкриваючи нові й нові таланти. Надихає юних аматорів професійна актриса Зінаїда Бошняга. За 25 років у «Зорепаді» виступали близько 300 акторів, було зіграно понад 350 ролей у постановках за творами Старицького, Нечуя-Левицького, Котляревського, Островського, Фонвізіна, Пушкіна, Лермонтова, Ібсена та Екзюпері. Шкільний театр радував своїми виступами не тільки перехрестівців, а й жителів Захарівки, деяких сіл району і, як уже мовилося, одеситів.

Недавно, 12 жовтня, «Зорепад» святкував своє 25-річчя. На ювілей зібралися майже всі, хто творив його історію. Згадували свої улюблені ролі, репетиції, перші оплески вдячних глядачів. Переглядали безліч відео та фото, які не могли залишити нікого байдужим. І звісно ж, як без театральної постановки?! Того вечора представили інсценізацію «За двома зайцями». Сюрпризом стало те, що ролі виконували перші учасники театру. Після стількох років вони знову вийшли на сцену, згадали, так би мовити, зсередини, як усе починалося. За традицією, вечір завершився солодощами та нагородженням театралів різних років за найкраще виконані ролей, що вкотре потвердило гасло «Зорепаду»:

Талантами іскриться

наша школа,

Щасливі ми радувать людей!

А в голові зринають

тисячі ідей,

І вдячні оплески —

найвища нагорода!