Український інститут національної пам’яті в рамках цьогорічного вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає всіх звернути увагу на свідчення, які залишили очевидці трагедії. В УІНП назвали ці свідчення голосами правди, підкресливши, що у кожному регіоні є свої голоси правди, до яких варто дослухатися, й згадати життєві долі їхніх авторів.

Упродовж 1932—1933 років більшовики застосували голод як зброю масового ураження, в результаті чого мільйони людей загинули, десятки мільйонів зазнали голодування, пустками залишилися тисячі осель, сім’ї розпалися, з’явилася велика кількість безпритульних і сиріт. Ба більше, після Голодомору в тих, хто все ж його пережив, намагалися забрати пам’ять, приректи на амнезію та мовчання. Комуністичний режим робив усе, щоб голоси свідків про злочин більше ніколи не зазвучали.

Втім, так не сталося. На Заході ці голоси з різною потужністю лунали весь час і, врешті, вилилися у чутний унісон. Пам’ять про Голодомор, її повернення із забуття і вшанування жертв з поодиноких пригадувань поступово перетворилися у справу міжнаціонального масштабу. Важливу роль у збиранні та підтримці голосів відіграла діаспора. Справою життя, місією Джеймса Мейса стало донесення правди цих голосів до світової спільноти. Він шукав навіть тих, хто вже не міг розповісти: «Ваші мертві вибрали мене…».

Голодомор змусив українців УРСР на якийсь час замовкнути, але не зміг стерти з їхньої пам’яті страшні спомини про 1932—1933 роки. Зі здобуттям Незалежності голоси свідків зазвучали на повну силу. Однак з кожним днем їх залишається дедалі менше, і ми втрачаємо особливий — людський — зв’язок з цією чорною сторінкою нашої минувшини. Відтак важливо почути кожного, хто іще посеред нас, і зберегти їхню правду в анналах історії, аби таке ніколи і ніде не повторилося...

Нижче — короткі біографічні довідки та цитати «голосів правди», які почув світ.

Вільям Генрі Чемберлин (1897—1969) — кореспондент американської газети «Christian Sciense Monitor» у Москві. У жовтні 1933-го подорожував Україною, а навесні наступного вийшла його книжка «Залізна доба Росії», де окремий розділ — про голод в Україні.

«Голод був інструментом національної політики більшовиків, вжитим свідомо як останній засіб зламати опір українського селянства проти системи».

Джейс Мейс (1952—2004) — автор численних публікацій про Голодомор, директор Комісії з вивчення українського голоду Конгресу США.

«Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію в розумінні народу, знищити Україну як таку».

Олександра Радченко (1896—1965) — учителька. Засуджена наприкінці 1945-го до 10 років таборів Гулагу за те, що вела «контрреволюційного змісту щоденник». Описала у ньому, зокрема, перебіг Голодомору на Харківщині. «Дневник я стала вести с 1926 г. и посвятила его своим детям, чтоб они лет через 20 прочли и увидели, как страдал и стонал народ, какой был ужасный голод… В моих записках отражено все, и я не сгущала, я описывала все ужасы. На Украине в 1930—33 году украинский народ переживал», — свідчила на суді 14 грудня 1945-го.

«Проходе «Червона мітла» — цебто весь хліб, буквально весь, змітають. По вулиці йдуть ударники, чоловік по 20, заходять майже до кожного двору й забирають, вимітають все, чим міг би кормитися селянин. Треба ще додати, що з людьми поводяться дуже погано. Товкають в спину так, що селянин робе декілька кроків, падає на підлогу. Запирають до комори. Морять голодом. Не випускають арештованих цілу добу… Колгоспам та радгоспам теж распорядження вивезти весь хліб. Щось чудне й не понятливе. Багато випадків, що батьки йдуть на роботу до колгоспу, діти залишаються дома голодні».

Нонна Ауска (1923—2013) — письменниця, лікарка. Народилася в родині відомого вченого, професора Харківського університету Олександра Федоровського. Голодомор пережила дитиною у Харкові. Після війни опинилася на Заході, жила в Німеччині, Чехословаччині, Італії, США. Працювала лікарем. Про пережите у дитинстві Нонна Ауска написала оповідання «Голодо-

морня».

(Продовження у наступному номері)