|
ЧИ ВСЕ ДІЙСНЕ РОЗУМНЕ?
11.01.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 2(22120) / Тираж: 8525
Останнім часом дедалі більше підстав сумніватися в мудрості філософа Гегеля, який стверджував, що все дійсне є розумним, а все розумне — дійсним. Світ стає свідком прийняття рішень, наслідки яких не те що важко, а неможливо збагнути. ХТО ВИСМИКНУВ ЧЕКУ? Чи є сенс сперечатися про те, коли і хто першим висмикнув чеку з гранати або, як висловився колишній віце-президент США Байден, «кинув динаміт у бочку з порохом»? Чеку назад не вставити, а від бочки хочеться втекти подалі. Було б куди, але, схоже, нікуди. Глобус маленький. Від того, як спалося президенту Путіну перед анексією Криму, від того, з якої ноги встав з ліжка президент Трамп перед тим, як віддав наказ убити іранського генерала Касема Сулеймані, залежать долі багатьох людей у різних частинах світу. Та що тут нового? Лідерів іноземних держав і раніше вбивали за наказом зовнішніх чи внутрішніх ворогів де завгодно. Президента Афганістану Аміна радянський спецназ убив у його власному палаці, а до Папи Римського Івана-Павла ІІ чекісти вбивць підсилали двічі. Але досі це (за будь-якого результату) робилося так, щоб зберігалася можливість збрехати: ми там ні до чого, нас там не було і нема. Трамп віддав наказ вбити іранського генерала відкрито. Демонстративно. Вирішив, що ліквідувати «терориста №1» на території чужої країни може, не посилаючись на міжнародне право і навіть на закони своєї країни, що передбачають перед початком воєнних дій консультації глави держави з Конгресом. А те, що вбивство Касема Сулеймані призведе до жорсткого ірано-американського зіткнення, доповідали президенту США неодноразово. У США побоювалися, що ескалація напруженості на території Іраку, яка почалася з нападу шиїтських військових формувань на бази антитерористичної коаліції і на посольство США ще до нового року, призведе до численних жертв серед американських військовослужбовців і союзників на всій території Близького Сходу. А генерал Сулеймані був теоретиком, практиком й ідеальним координатором таких нападів уже більше десяти років і командував КВІР (корпусом вартових іранської революції, військовим угрупуванням, спеці-ально створеним для подібних операцій), а також Аль-Кудз (Єрусалим), елітним підрозділом всередині вартових. Та чи вирішене вбивством «терориста №1» завдання забезпечення безпеки американських військ і військ союзників на Близькому Сході? Поки що це призвело до протилежних результатів. Уряд Ірану запустив операцію «Мученик Сулеймані», в рамках якої ракетного обстрілу вже зазнали американські військові бази на території Іраку (загалом там дислокується близько п’яти тисяч військовослужбовців). Є руйнування. Лунають погрози, що ракетних атак зазнають території союзників США по всьому світу. В тому числі Ізраїль і сунітські арабські держави. Те, що «ще не вибухнуло», є слабкою втіхою. Не все на Близькому Сході залежить від команд з Тегерана, які у відповідь на відновлення переговорів щодо «ядерної угоді» з Вашингтоном готові у цьому конфлікті дати задній хід. Не все залежить і від команд з Вашингтона, як би Трамп у рік виборів не хотів спустити ситуацію на гальмах. Будь-який різкий рух на кшталт локальних бомбардувань у Сирії чи Лівії може перерости в ніким не контрольовану бійню по всьому світу. Недаремно Павло Фельгенгауер, один з авторитетних російських військових оглядачів, порівняв вбивство Сулеймані з вбивством у 1914 році ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєво. ТРАГЕДІЯ ЧИ СПЛАНОВАНЕ ЗЛО? Прес-служба президента Путіна 8 січня відправила від його імені дві телеграми зі співчуттями главам держав — Ірану й України. З приводу катастрофи авіалайнера «Боїнг-737» «Міжнародних авіаліній України», яка сталася того дня в аеропорту Тегерана. За попередніми даними, трагедія збіглася у часі з пуском іранських ракет по американських базах в Іраку. Випадковий збіг? Хто знає? Зеленський під час аварії аві-алайнера відпочивав (або працював?) в Омані, де більша частина населення — суніти. Тобто потенційна ціль для атаки шиїтського Ірану. Президент нашої країни вчинив правильно. Моментально перервав від-починок (або роботу?) і повернувся до Києва, щоб висловити співчуття у зв’язку з катастрофою. І розібратися з її причинами. Путін же продовжив візит Сходом. Спочатку відвідав Сирію, де на російській військовій базі зустрівся з Асадом, а потім — Туреччину, де разом з президентом цієї країни Ердоганом, прем’єром Болгарії Борисовим і президентом Сербії Вучичем запустив другу чергу газопроводу «Турецький потік». Для української ГТС цей запуск стане невеликою втратою обсягів транзиту газу. Набагато важливіше, що Болгарія, Сербія і ще кілька країн південної Європи щільно підсядуть на російську газову голку. Баланс симпатій цієї частини Євросоюзу хитнеться в бік Росії, там посиляться й без того сильні антиукраїнські настрої. Якщо додати до цього прагнення «Старої Європи» відновити торговельну співпрацю з Кремлем, незважаючи на санкції й обходячи їх, картина складається невтішна. Ще невідомо, чи відбудеться саміт «нормандської четвірки» у заплановані терміни, але дзвіночок уже пролунав. З оголошених зустрічей європейських лідерів у Брюсселі українська тема поступово зсувається у кінець порядку денного. А на перший план спливає тема іранська, коли країни Євросоюзу і НАТО, попри окремі розбіжності, беруть участь у спільних військових коаліціях із США і не шкодують для цього коштів. Україні ж допомагають скупо, а перед тим, як виділити чергову військову допомогу, побоюються, аби, бува, випадково не розсердити агресора. Вже цього року у ФРН заборонили своїм бізнесменам продавати нам зброю, хоча на законодавчому рівні такої заборони не існує. Канцлер Меркель при цьому робить вигляд, що її уряд до цього не причетний, і збирається обговорити це питання під час візиту до Москви через Київ. Хочеться сподіватися, що президент Зеленський в Омані добре відпочив і проведе з главою німецького уряду результативні переговори. Якщо, звісно, Ангела Меркель до Києва 11 січня долетить, а не попрямує відразу до Москви. Обговорювати іранську тему, як розумієте. Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.010 |